maryxmas: (grammar nazi)
з"ясувала, що за останні 10 ркоів вийшла друком купа статей про фемінітиви в українській мові.
радісна я ломанулася їх скачувати і читати -- але Буддо милосердний, якою страшною, кострубатою, неоковирною мовою вони написані! їх читаєш -- і відчуваєш, як судомить мозок і кров йде вухами.
і я маю фахову освіту і цікавлюся цією темою не перший рік і навіть вже не перше десятиліття.
подвійна профдеморфація -- важка хвороба.
maryxmas: (librarin)
As forests are cleared and species vanish, there's one other loss: a world of languages
A new report shows a direct link between disappearing habitats and the loss of languages. One in four of the world's 7,000 spoken tongues is now at risk of falling silent for ever as the threat to cultural biodiversity grows


When languages die, ecosystems often die with them

зі.
Юрій Макаров про поточну мовну ситуацію в Україні, зокрема:

1. Чим українська краща від російської?
2. Чи можна в Україні називати російську «мовою ворога»?
3. Чому україномовні українці почуваються ображеними, дискримінованими в поточній ситуації?
4. Чому російськомовні українці не визнають свого привілейованого становища?
5. Чи є бодай суб’єктивні підстави для розмови про «утиски» російськомовних українців?
6. Чому білінгвізм не є виходом із ситуації?
7. Що таке взагалі білінгвізм? Чи адекватно це поняття описує реальність?
8. Чи є точніші, досконаліші моделі, які допомогли б зрозуміти конфлікт і знайти вихід із нього?
9. Чому варто чинити опір природному (природному?!!) ходу речей?
10. Чи повинна держава втручатися в ці процеси?
11. Чи можливе в українських умовах використання досвіду будь-якої іншої країни зі схожими проблемами? Якої саме?
maryxmas: (ass)
Originally posted by [livejournal.com profile] freya_victoria at Ще про нашу штучну мову, вигадану австрійським генштабом :D

Як відомо, та старослов'янська мова ніколи не була розмовною для східних слов'ян. Це була мова південнослов'янського походження, принесена Кирилом та Мефодієм, мова богослужінь, літературна мова. Розмовляли зовсім іншою мовою, яку називають "давньоруською" або "давньоукраїнською".
Всі ці "старослов'янізми" були не дуже зрозумілі простим людям, бо вони говорили інакше.
1596 р. вийшов "Лексіс" Зізанія з перекладами старослов'янських слів на давньоукраїнську мову. "Си́рЂчъ РечéнїА, ВъкрáтъцЂ събрáн(ъ)ны. И из слове(н)скаго язьíка, на прóсты(й) Рýскій ДіА́ле(к)тъ Истол(ъ)ковáны".  Приклади (зліва - старослов'янські слова, справа - давньоукраїнські)

áвва тáто, ωтéцъ
алкáнiе, и́сти хотéнїе.
áлчу, и́сти хочý.
ами(н), запрá(в)ды а(л)бо неха(й) тáкъ бýдетъ.
бл̃годЂ́те(л)ство, добродЂйство.
благодЂ́тель, добродЂй.
блажé(н)ство, щасли́вость.
бл̃же(н), щасли́вы(й).
брáнь, войнà.
бáснь, кáз(ъ)ка, слóво, бáйка.
баснослóвіе, нЂкчé(м)наА мóва.
благодарéніє, дА́кован(ъ)е.
брáкъ, жени(т)ва, весéл(ъ)е.
вЂ́твъ, гóль.
въzыскáнїе, шýканье.
вреди́тель, шко(д)ца / ца, которíй нарушáетъ.
вои́сти(н)ну, запрáвды.
госпо(д)ствýю, панýю.
госпо(д)ствò, пá(н)ство.
Дà бýде(т), нехáй бы тáкъ бьíло.
дà бýде(т), неха(й) бýдетъ.

Скани є тут, можна подивитися, що це за мова була
Якщо розбиратися, то чия ще мова виявиться штучною. Саме на російську мову був великий вплив штучної старослов'янської мови, якою не послуговувались в побуті, а українська зберегла багато рис саме справжньої розмовної мови наших предків. Тому російська має набагато більше спільних рис з болгарською, ніж українська чи білоруська.
maryxmas: (ass)
я б досліджувала гендерні аспекти мовної картини світу.

Originally posted by [livejournal.com profile] maiorova at Как язык влияет на мышление
[6.12.09]
Лера Бородицки [Lera Boroditsky]
Лера Бородицки - доцент факультета психологии, нейронауки и символических систем Стэнфордского университета. Она исследует, как язык, на котором мы говорим, влияет на наше мышление.

Перевод мой, не обессудьте.


Люди взаимодействуют друг с другом на головокружительно огромном количестве языков, которые отличаются друг от друга немыслимым количеством нюансов. Формирует ли язык, на котором мы общаемся, наш образ мира, наше мышление, наш образ жизни? Мыслят ли люди по-разному только лишь потому, что говорят на разных языках? Мышление полиглотов – остаётся ли оно неизменным, когда они переходят с языка на язык?
Далее: Буш читает Хомски, русские различают цвета, а аборигены Австралии оказываются людьми-компасами )
maryxmas: (librarin)


тут пишуть, що в дівоцтві це був смоленський гусачок.

почитала зароазом текст.
особливо сподобався оцей фрагмент:

I said to her mother now stop that noise
or I won't be responsible for what I do.
If you go quietly and stay in your room
you won't get hurt while your daughter I woo.

'Cause this fine laddie is a wild sort of guy
when he's all busy dancing to and fro!


дівчата. якщо кавалєр починає залицяння дос вас із загроз вашій мамі -- женіть його під три чорти. ціліші будете.
maryxmas: (manamana)


це у позавчорашньому випуску СНЛ (Сетердей Найт Лайв, щотижнева розважальна передача, яка йде в ефірі вже скоро 40 років як, з живими костюмованими скетчами) Сіа співала пісню про те, як вона гойдатиметься на люстрі.
звучить дивно, але насправді це пісня про екзистенційну пустку молодої дівчини, котра цю пустку заливає алкоголем (been there, done that, got kidney problems).
співає вона шикарно, хоч мені було важко зрозуміти слова (див. під катом). але я її пощу не через пісню. а через переклад на американську жестову мову.
подивіться, як він співає....

Read more... )
maryxmas: (grammar nazi)


зі.
останній пункт -- до питання про шиболети :)

ззі.
maryxmas: (ass)
Originally posted by [livejournal.com profile] pocketfull_of at "Reversing Language Shift" by Joshua Fishman
Як добре знають всі, хто мене хоч трохи знають, я - людина нервова й песимістична, і, як то заведено у філологинь, ця нервовість і песимізм часто набувають форми "галактика мова в небезпеці". (На цю тему мене за потреби можна довести до сліз приблизно за чотири секунди, тож прошу не лишати до цього запису коментарів із песимістичними прогнозами, мені тоді буде легше просто закрити коментарі та й усе.)
Щоб заразитися оптимізмом на тему "комусь тяжче, й нічо, працюють собі", взялася читати "Reversing Language Shift" ("Протидія мовній асиміляції") Джошуа Фішмана. Джошуа Фішман - фахівець із соціолінгвістики, який все своє наукове життя займався саме проблемою цього самого language shift (можливо, є і якийсь інший переклад, але це по ходу мовна асиміляція). Зрозуміло, від хорошого життя за такі теми не беруться: Фішман - із родини світських їдишистів, батько його щовечора питав за столом "Що ти сьогодні зробив для їдишу?" - і за час його життя їдиш пройшов шлях від живої мови з сильною модерністською літературою й десятком мільйонів мовців до статусу музейно-етнографічного релікту, який від критично-загроженого статусу відділяють лише кілька спільнот релігійних фанатиків, які продовжують ним говорити. (Довідка для тих, хто не: їдиш - мова єврейських спільнот центр-сх Європи. Довший час мала статус недо-мови/жаргону, а як тільки почала утверджуватися як мова ще й інтелектуальних спільнот, більшість мовців або стали жертвами Голокосту, або виїхали й акультурувалися вже в нове мовне середовище.) Тут хто хошш подасться у соціолінгвістику, аби не поїхати мізками, та?
Коротше кажучи, виявилося несподівано позитивне читво! Навіть не тому, що модернізацію й розширення засягу використання української Фішман згадує серед "історій успіху" в протидії асиміляції (так і пише! на тлі більших і менших поразок він розглядає кілька гепі-ендів, зокрема, очевидно, ревернакуляризацію івриту - але наголошує, що багато успішних фіналів не розглядає суто за браком місця, от, скажімо, українську - а то ж іще наприкінці 1980х писано!). Оптимізм викликало передовсім те, скільки битв за цю мову сточено до нашого часу - лише зараз усвідомила, що нинішній етап міг виглядати і значно гірше, що кожен щабель не був даністю і що, отже, все ще може бути ок. Нинішній стан не виглядав би імовірним наприкінці ХІХ століття, а от як все незле вийшло.
Отже, Фішман розглядає різні етапи мовного занепаду, пов'язані з кожним із них виклики і конкретні кроки, яких варто вживати на кожному з них (типу "не варто вимагати університетів мовою Х, якщо усі носії мови перебувають у віковій категорії 80+"). Етапи виглядають десь так:
8й етап - лишилося тільки кілька розпорошених носіїв мови, які нею й не говорять, а максимум читають молитви/щось пам'ятають з дитинства (це, скажімо, купа мов австралійських аборигенів). Тут, очевидно, треба просто швидко-швидко збирати все, що є, і займатися популяризацією етнографії, щоб бодай у якихось обрядах/формулах воно пам'яталося.
7й етап (я так розумію, на цьому етапі висіла українська в містах у пізньорадянські часи - й, можливо, висить досі на сході): більшість носіїв уже у віці, проте ще включені в родинні зв'язки. На цьому ж етапі висить їдиш як світська мова, тому Фішман цей етап добре знає і багато злобствує про те, що шлях до вимирання мови вимощений "positive attitude". Характерна ситуація для мов на цьому етапі виглядає так: через особливості демографічної картини носіїв, сама мова починає асоціюватися з занепадом і відсталістю. Отже, її захисники беруться виробляти ту саму "positive attitude", проводячи всяку культурну діяльність. Фішман стверджує, що для виживання мови абсолютно неважливо, скільки літературних читань чи концертів проведуть активісти, якщо цільовій авдиторії за 80 - це ніяк не сприятиме тому, щоб внуки цільової авдиторії говорили із правнуками цільової авдиторії саме цією мовою. Тут треба по змозі чимшвидше сповзати на 6й етап.
6й етап - існування (чи створення) спільнот/районів - карочє, neighbourhoods - де можливе щоденне неформальне міжпоколіннєве спілкування мовою Х, що й є головною запорукою виживання мови. Фішман стверджує, що при існуванні в суспільстві кількох мов, за однією з яких стоїть більше ресурсів, менш ресурсна мова може вижити лише при чіткому зонуванні й окресленні саме її території. Це можуть бути маленькі локальні спільноти, це може бути франкофонний Квебек. Інша ілюстрація - Швейцарія: навіть якщо ти з "німецької" Швейцарії, але переїхав до французького кантону, то освіту там зможеш отримати лише французькою.
5й етап - мова активна у своїх цільових спільнотах на різних неформальних рівнях, постають гуртки для дітей і культурні заходи для дорослих, але державної підтримки немає. Українська у центральній Україні це проходила наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Більшість регіональних і загрожених мов сидять саме на цьому етапі, але він вже дає імовірність виживання.
4й етап і далі вже передбачає підтримку держави/власників великих ресурсів. Тут ідеться про те, щоб мову почали викладати як предмет (або почали викладати нею) у молодших класах і давали нею змогу спілкуватися на роботі на нижчих рівнях (скажімо, продавці у магазині). Регіональні мови різних об'єктів РФ десь тут.
На третьому етапі теж щось відбувається, але я провтикала його законспектувати. Ймовірно, викладання у старших класах? Або 4 етап - це мова як предмет, а 3й - це вже викладання мовою різних предметів?
2й етап: мовою починають надавати послуги на нижчих рівнях взаємодії з урядом і в мас-медіа, але до вищих сфер вона ще не добирається. Плюс цього рівня: знання цієї мови починають винагороджувати фінансово (адже постає потреба у робочих місцях, де цією мовою таки володіють). Мінус цього рівня: володіння магістральною мовою все одно винагороджуватимуть краще, тож постає загроза brain drain, коли представник меншини інтегрується у вертикаль влади як "етнічний елемент", а потім просувається вгору, дедалі сильніше віддаляючись від своєї групи й мови.
1й етап: мова просочується й на вищі рівні управління, але її носії ще не отримали політичної незалежності. Політична незалежність і/або автономія у всі ці нібито лінгвістичні рухи на всіх рівнях імпліцитно вмонтована як ціль, до питання про Донбас.

Окремий привід для оптимізму - українську ж ніхто особливо не захищав, а вона собі є. Зазвичай Україну порівнюють з Ірландією, лише аби вжахнутися - ірландська є і державною мовою, й "національним надбанням" (хай би що це означало), і все населення до неї ставиться дуже позитивно: але при цьому говорять ірландською на щодень лише 15% (цифра self-reported, себто радше завищена, аніж занижена), а хоч якось нею володіють лише 30% (знов-таки, self-reported). При цьому у її збереження вкладено стільки ресурсів, що українській ніколи й не снилося. Скажімо, локальні ірландомовні спільноти збереглися лише у кількох розпорошених локаціях по західному узбережжю (виділені зеленим шматки), а що були вони забиті і вбогі, місцеве населення тільки й мріяло, як би звідтам пошвидше робити ноги, що створювало реальну загрозу зникнення бази ірландської за десяток років. То ірландський уряд влив добіса коштів у інвестиції в с/г там, дотував будівництво будинків і інфраструктури, аби тільки спільноти лишилися. Себто розумієте, не як у нас сепаратистів на Донбасі розвивати збираються, а ірландську. (Nawiasem mówiąc, це все одно дало зворотній ефект, бо на розвинуту інфраструктуру почали з'їжджатися мешканці інших районів, розмиваючи й так розпорошену лінгвістичну спільноту.) Крім того, у них є: (а) безкоштовні курси для держслужбовців і вчителів - різної тривалості - участь у яких сильно заохочують; (б) батькам дають певні суми за ірландомовних дітей; (в) є державне змагання між локальними спільнотами за те, хто за рік більше зробив для ірландської (фестивалі і т.д. - суть в тому, що участь має брати багато людей; етц., етц. У них заведено пишатися тим, що найбільше респондентів, які стверджують, що володіють ірландською, належать до вікової категорії 15-19, себто це молодь; але й тут є пастка: вони володіють ірландською, бо саме тоді активно вчать її у школі. Але до того часу, як вони заведуть власних дітей, мине ще багато років, за яку вони ірландську забудуть, як і все, що вчили у школі. Тобто, по суті, це мономовне англомовне середовище, в якому ірландську покоління за поколінням вчать як другу мову - без переходу на наступний рівень міжпоколіннєвої неформальної соціалізації.
Що гробить ірландську й що є запорукою збереження мови, на думку Фішмана? Коротше, його головні поради для тих, хто хоче протидіяти мовній асиміляції: (а) Для того, щоб слабша мова заціліла, мусить бути чітко окреслений ареал, де вона пріоритетна і присутня всюди - аж до маргіналізації інших мов (див. Квебек). Це створить простір міжпоколіннєвої неформальної соціалізації, яка дасть змогу зберегти нинішній масив мовців. (б) Другий фактор, який зменшує шанси ірландської - це історично усталений феномен, що можна бути добрим ірландським націоналістом і при цьому бути англомовним. Власне, зберігши первинний масив мовців, його можна розширювати, чітко сформулювавши, чому бути представником певної нації і при цьому носієм її мови - це вигідніше, ніж бути представником певної нації і при цьому носієм іншої мови. Це не апріорне твердження, його треба доводити. У нашому випадку доводити можна тим, що Путін може прийти захищати російськомовних, не питаючи про їхню національну ідентичність; крім того, працюючи російською, її носій, незалежно від національної ідентичності й політичних вподобань, посилюватиме імперську культуру, яка хоче його знищити (див. Микола Гоголь, відомий у світі виключно як російський письменник).
Практичні ж поради у Фішмана якісь такі: селитися компактними районами. Основні культурницькі зусилля скеровувати на дітей. Себто телебачення мовою Х - це круто, але мовної спільноти не заміняє (виняток: дитячі канали, от вони якраз вони потрібні). При обмежених ресурсах треба створювати не розважальні програми для дорослих, а дошкільні чи ранньошкільні групи з intimate соціалізацією мовою Х (на етапі школи вже пізно, а уряд тут нічим не поможе). Створювати курси - й обов'язково систему винагород! - для тих, хто по закінченню школи знає мову Х, аби вони її не втратили в наступні років 5. Здається, це основне.
maryxmas: (firemen)
Дмитрий Плахов

ЛАТЫНЬ НА КАЖДЫЙ ДЕНЬ:
• Crimaea est nostra! — Крым наш!
• Ratio Putiniana victoria Rutenica est. — План Путина — победа России.
• Aliae Ruteniae egemus. — Нам нужна другая Россия.
• Juxta stationem hanc commorare, quaeso. — У остановки остановите, пожалуйста.
• Mensa nummaria libera hic adest! — Свободная касса!
• Vocatus tuus multum nobis interest. — Ваш звонок очень важен для нас.
• Creditum in die petitionis sine pignore sponsioneque damus. — Кредит в день обращения без залога и поручительства.
• Voluptates. Vehimur quolibet. — Досуг. Выезд везде.
• Aurum, longivocem portabilem pretio magno redimam. — Куплю золото, мобильный. Дорого.
• Omnia explicare possum. — Я все могу объяснить.
• Horam bonam nychthemeri tibi opto! — Доброго времени суток.
• Da mihi sis bubulae frustum assae, terrapoma in modo Gallico fricta, ac quassum lactatum coagulatum crassum. — Дайте мне гамбургер, жареную картошку и молочный коктейль.
• Quo vadis, cinaede! — Куда прешь, пи…р!
• Bracae tuae aperiuntur. — У тебя ширинка расстегнута.
• Heus, hic nos omnes in ordine sumus! — Эй, мы тут все в очереди!
maryxmas: (roma)
останні місяці читати новини важко -- бо не знаєш, як їх витлумачувати і розуміти -- як гарну чи погану звістку, допоки не подивишся на джерело / посилання. і не згадаєш.
та сама мова і подібність назв і імен робить необхідним пам"ятати, хто на якому боці, і хто для кого нападник, і хто від кого борониться.

боротьба за дискурс триває, і вміщувати їх обидва в голові стає дедалі важче.

а чому ми лохи?
ми днями з Дмитром вигулювали малу в парку і обговорювали проблему кремлівської брехні (і методів поводження із злочинами і злочинцями у давніх скандинавів). і раптом до мене дійшло.
я колись читала книжку Сергія Снєгова "Язык, который ненавидит", і там згадувалося, серед іншого, що на пост/радянскьому просторі в рамках уголовної субкультури цінності почасти обернені до загального суспільства: скажімо, строк за злочин є приводом для гордощів, а не для сорому; крім того, потрібно дотримуватися правил поведінки саме цієї групи -- а всі, хто за межами цієї групи, є лохами, чесною здобиччю, обдурити яку є гарним і корисним вчинком. брехати лохам так само не є гріхом. як і порушувати обіцянку.

відповідно, така поведінка -- нахабна беззастережна брехня в очі -- є демонстрацією статусу: той, хто бреше, уголовнік. а той, кому брешуть -- лох.
недарма в Росії такий популярний т.зв. рускій шансон -- оспівування блатного уголовного життя.
Путін типу вор в законі, і правилам лохів підкорятися він не повинен.
і тому він безпардонно бреше і порушує обіцянки -- бо обіцянки лоху то не обіцянки. то так. слова у повітря.
відповідно, ставитись до цих повідомлень, погроз і заяв треба відповідно -- і діяти відповідно.
maryxmas: (grammar nazi)
і в неї зараз обговорюють фільм Максим Перепелиця, і, зокрема, дарування гарбуза як відмову дівчини сватам.
от мені цікаво -- а що давали небажаним кавалєрам українські дівчата до того, як гарбуз потрапив до Європи з Центральної Америки?

до речі, мене страшенно дратує, коли в американських фільмах заявлені сюжетом українці ніяк на українців не схожі. а ще гірше, коли їм взагалі відмовляють в існуванні -- як, наприклад, в Скрипалі на даху.
(я вже про це писала, раз і два)

зі.
власне, цикл:
Разрешенное украинство-1
Разрешенное украинство-2: Зловещая долина
Разрешенное украинство и Зловещая долина: иллюстрация

(мушу зауважити, мені кацапидли регулярно закидають те, що я коментую російською. а до того, як я повністю перейшла в постах в жж на українську, я регулярно чула претензії від україномовних, як я смію називатися українською націоналісткою і писати при цьому в жж російською. зроблю страшне зізнання -- вдома, з батьками, братом і чоловіком я спілкуюся російською. отака халєпа)

Разрешенное украинство: непричесанные мысли

ззі.
стосовно стереотипних українців в радянському кінематографі у книжці Еви Томпсон "Трубадури імперії" було непогано написано -- що вони або недолугі, смішні, пришелепкуваті, селюки і рагулі. (класичний приклад -- Штепсель і Тарапунька. чому мені, власне, не подобається, що на українських телеканалах так багато пар ведучих, де один говорить російською, а інший українською, і як легко вони при цьому відтворюють оцю класичну владну дихотомію) або зрадники, ага.
коли я це читала, я згадала старий жарт -- що в росіян найтупішими в анекдотах виведені ті, хто росіянам найважче було підкорити -- зокрема, чукчі й українці.

зззі.
про вибір мови спілкування як маніфестацію ідентичності досліджень я не читала -- але свого часу аналізувала, як в своїх пієсах Подерв"янський використовував вибір мови -- українська, російська, суржик україномовних, суржик російськомовних -- для маркування персонажів (якщо кому цікаво, раз і два).
maryxmas: (ass)
Originally posted by [livejournal.com profile] nazavzhdy at Це розчулює до сліз. У Черкасах глухі діти виконали Гімн України.
Своє ставлення до подій, які відбуваються в Україні, висловлює наймовчазніша категорія населення – діти з вадами слуху. Патріотичне ставлення до своєї Батьківщини глухі вихованці Черкаського навчально-виховного об'єднання «Дошкільний навчальний заклад -- спеціальна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 37» висловили за допомогою емоцій та жестів: виконали Державний гімн України жестами.

maryxmas: (mwahaha)
Михаил Ямпольский

Тоталитарная речь
Превращение языка пропаганды в язык агитации — сейчас уже можно разглядеть в деталях.


цитата:

Одной из важных фигур тоталитарной речи Клемперер считал переворачивание отношений субъекта и предиката, когда, например, жертва становится палачом, нацисты защищаются от агрессии и борются за мир. Кроме того, для тоталитарной речи характерно усвоение «новых» терминов, смысл которых лишь смутно понятен, и наполнение их совершенно противоположным исходному смыслом. Принципиальным тут является отделение «означающего» от «означаемого», крайнее упрощение понятия и финальная утрата им внятного смысла. Вместо исторического содержания на первый план выступает смутный образ, наполненный какими-то эмоциональными обертонами, как, например, в выражении «национал-предатель». Здесь понятное и сугубо негативное по смыслу слово «предатель» ассоциируется с идеей нации и нацизма одновременно. Но это и является целью такого словоупотребления.

дякую за посилання кицічці [livejournal.com profile] pussy_ca_at.

а ось цікава стаття про російських фантастів і їх висловлювання стосовно України:

Мария Туровец
Фантастический шовинизм


цитата:
На фоне темных слепых масс, обычно в лице какого-либо типичного Пятницы из их среды, типичный советский фантастический сюжет изображает положительного и прогрессивного героя, предположительно из чудесного предопределенного коммунистического будущего. Пожалуй, этот сюжет «темные массы — просвещенный герой» (место которого иногда занимает взгляд читателя) составляет своеобразную канву советского ориентализма в фантастике. Как и классический ориентализм, этот советский сюжет скорее строится на проекции внутреннего конфликта коллективного воображаемого. Этот конфликт — антагонизм «прогрессора» из победившего коммунизма и «дикаря».

ще цитата:
Разрушение переставшего действовать в интересах своих граждан государства, пусть даже ради создания чего-то нового и пока неизвестного, кажется писателям-фантастам покушением на сами устои цивилизации. И в блогах, и в их произведениях сквозит страх перед спонтанным, самостоятельным действием против якобы созданных для общего блага норм.
maryxmas: (grammar nazi)
(нагадаю термінологію:
кацап -- це росіянин із загостренням імперської чумки. серед симптомів -- викривлена логіка і переконання, що українців не існує)
сьогодні півночі мені снилося, що я пишу пост про те, чому так важко читати коменти від кацапидл, які розповідають нам про те, що ми тут всі фашисти і п"ємо кров російськомовних немовлят.
із посиланнями на мовознавство і нейробіологію, із цитатами та іменами дослідників. але оскільки мені не вдалося витягти себе зі сну і з ліжка, щоб це записати, перекажу лише те, що змогла згадати.

в мовознавстві є така дисципліна, називається прагматика.
основне положення прагматики -- це те, що ми кажемо (повідомлення), і те, що ми при цьому насправді маємо на увазі (послання), дуже часто не збігаються. і інші носії мови, якщо вони, звичайно, повноцінно соціалізовані, розуміють саме те, що ми маємо на увазі.
наприклад, коли я кажу чоловікові -- щось у нас в хаті холодно -- він не погоджується і не сперечається. він питає -- що ми робимо, зачиняємо вікно чи вмикаємо котел?

обробка повідомлень в розмові, що письмовій, що усній, проходить на досвідомому рівні, на свідомому рівні ми отримуємо лише оте повідомлення, яке ми звикли виводити із подібних послань в сотнях і тисячах розмов, що їх ми мали з дитинства з іншими носіями мови.

це означає, що при спілкуванні ми завжди виходимо з того, що наш співрозмовник/-ця розуміє ситуацію і те, що він чи вона говорить, має до цієї ситуації прямий стосунок. тому ми інтерпретуємо їхні репліки, вважаючи, що вони знають, що кажуть.

при цьому люди заточені на те, аби довіряти іншим, і виходити із того, що їм не брешуть.
це наша дефолтна, фабрична установка.

відповідно, коли ми спілкуємося із людьми, які висловлюють думки чи позиції, які відрізняються від наших, але не кардинально, це розширює наші горизонти -- ми отримуємо додаткові точки погляду на один і той самий предмет, якщо хочете, стереобачення.

а коли нам кажуть щось, що прямо суперечить тому, що ми знаємо, і нашому безпоседеньому досвіду -- як у випадку із Майданом і кацапидлами -- ми опиняємося в ситуації конфліктних послань:

- людина з нами спілкується, значить, вона знає, про що говорить
- у нас нема підстав їй не вірити, тому що вона нам досі не брехала
- вона говорить речі, які суперечать відомій нам дійсності

і виведення отого послання -- що саме хоче нам сказати людина -- вимагає додаткових розрахункових потужностей для обробки.
але за тими правилами, якими ми звикли користуватися, вивести його неможливо.
це напружує і дратує.

і найсумніше, що сперечатися з ними немає абсолюттно ніякого сенсу, тому що їхня викривлена логіка змушує в нас усіх бачити брехунів.

як приклад -- (не знайду посилання) зайшла до якогось фокусніка з українського топу (хто б мені пояснив, чому в українському топі дві третини -- це жителі Росії, які пишуть російською?), який писав про жахи нацистського режиму на Україні і про нещасних закатованих беркутівців. я його ввічливо питаю -- а хто, власне, катував беркутівців? він, екзальтовано, мовляв, а як же той (прізвище, звання), ций труп знайшли застреленим із поламанми руками у підвалі КДМА? я йду гуглю. є про нього в новинах -- помер в лікарні від кульового поранення. даю посилання, даю цитату. ані слова від себе.
отримую у відповідь гнівне -- ВИ ЛЖОТЄ!

в умовах масованої пропаганди і нагнітання ненависті до України та українців в росіян масово загострюється імперська чумка, яка в них і так часто присутня, і вони вдкочуються у своїй поведінці до стану маленьких дітей --

все, що було моїм, моє, все, що схоже на моє, моє, все, що я хочу, щоб було моїм, моє, ну ви знаєте.

і в рамках такої соліпсистської логіки (а отже, відмові у суб"єктності всім іншим) забрати Крим -- це нормально. а коли українська влада каже, що забере російські бізнеси в Україні в компенсацію за втрачене Україною в Криму, кацапидла кажуть, що це несправедливо.
бо їх, маленьких, ображають.

тобто я це все до чого.
розмовляти з ними нема сенсу. це раз.
і два. витрачати час на їхні коменти не варто.
maryxmas: (grammar nazi)


купуєш зубну щітку -- а в комплект аудіокурс з української фонетики. я б купила. (правда, не зовсім зрозуміло, на чому цю платівку слухати. але то дрібниці)
бо у цьому вашому Києві під впливом місцевої зросійщеної української в мене система голосних почала повзти кудись не туди.
maryxmas: (warrior)
давайте не писати "невідомі люди в камуфляжі". вочевидь, це чоловіки в камуфляжі.
невідомі люди в зеленому --> невідомі чоловіки в зеленому
озброєні ввічливі люди --> обзроєні ввічливі чоловіки

погодьтеся, так набагато точніше.
maryxmas: (grammar nazi)
пише дівчника у спільноту про виховання дітей:

Мне 31 год, всю жизнь я живу в Харькове, говорю по-русски. Моя мама родилась в России.
Я поддерживала и поддерживаю майдан. Там мои друзья и близкие. Их Харькова, Львова, Одессы и других городов стран
Украинцы, русские, евреи, беларусы. Весь смысл той борьбы был - достойная жизнь. Без силовых разгонов мирных демонстраций, без взяток и откатов, с нормальными судами и милицией, которую не надо бояться. Да, там присутствуют радикальные правые, но они только часть происходящего. За все время протестов ни одного человека не обидели по национальному или языковому признаку. Правый сектор вытаскивал людей из под пуль снайперов, не проверяя паспорт.

Я не знаю какими словами написать, чтобы меня услышали. НИКТО. НИКОГДА. НИГДЕ на Украине не обидет человека, говорящего на русском. Я была во Львове и на западной украине и везде говорила по-русски. Я плохо говорю на мове. И всегда мне улыбались в ответ.

Меня не нужно ни от кого защищать. Меня нужно просто оставить в покое.


і не розуміє вона, бідося, що саме завдяки таким, як вона -- що за 30 (прописом -- ТРИДЦЯТЬ) років не знайшла часу вивчити державну мову -- Путін до нас і приперся. якби не вона і такі, як вона, в нього б не було приводу -- а тепер вони війни бояться. раніше треба було боятися. вони -- п"ята колонна. і найсумніше, що п"ята колонна вони мимовільно. але від цього менш п"ятою вони не стають.

бо кожного разу, як вони скаржилися на засилля української мови і культури чи на документи, які треба заповнювати українською, чи повторювали байки про штучність української мови -- воин наближали оцей день, коли хлопчикам у Криму невідомі в масках роблять ультиматум -- вивісити російський прапор і віддати зброю, чи вони стрілятимуть.

чесно вам скажу -- мені осто.. чортіли завивання російськомовних (яких я за останні тижні начиталася і надивилася купу) -- мовляв, не треба війни, нас тут ніхто не ображає, нам тут добре. бо це "добре" забезепечувался прямо і безпосередньо коштом україномовних.
звичайно, їм добре -- російськомовні преса, журнали, телебачення із побіжними і паскудної якості українськими субтитрами, дешевша література російською -- за рахунок державних пільг і дотацій в Росії, розмаїття російської попси і шансону, російські телеканали зі своєю брехнею і ненавистю, вивіски і реклама російською, кращі можливості для працевлаштування (скільки за ці роки я чула про те, що україномовних В КИЄВІ завертали зі співбесіди чи навіть не читали їхніх резюме) -- все для них. і спробуй сказати щось проти -- тебе одразу таврують як бенедрівця і націоналіста, ага.

вони дуже схожі в цьому на чоловіків, які кажуть, що в них в родині / на роботі все чудово -- і чашки самі миються, і їжа сама собою потрапляє до хати, і діти самі по собі вмиті і нагодовані. вони не бачать своїх привілеїв. а ті, які раптом, з якогось дива, починають брати участь у догляді за дітьми чи у виконанні хатньої роботи, сприймають самі себе як герої -- і всі інші так само.
і найгірше, що жінки їхні теж. в нас настільки низькі очікування від чоловіків, що найменша спроба поводитися як доросла відповідальна людина спримається як щось круте, за що ми мусимо їм бути по гроб жизни об"язани.

те саме з російськомовними -- дійсно, хто вам хамитиме у відповідь на вашу російську, якщо за вами -- 300 років гноблення української мови? 300 років розповідей, що це штучна мова, чи мова селюків (ніби в тому, аби бути селюком, є щось принизливе), що культурна людина говорить російською? вам нічого навіть не треба робити -- ваші привілеї працюють без вашого втручання.

і якщо ви таки вивчили українську і навіть не забуваєте нею спілкуватися -- україномовні з того мають бути такі втішені і вдячні, еге ж?

така сама ситуація і з росіянами -- ми маємо до них настільки низькі очікування, що коли вони раптом кажуть, що їм соромно за їхню країну, це ми (МИ! народ, проти країни якого їхня держава розпочала військові дії) їх втішаємо і заспокоюємо, і дякуємо.

гноблені говорять своєю мовою і мовою гнобителів -- і розуміють тих значно краще, ніж самі гнобителі коли-небудь зрозуміють.

зі.
ті російськомовні, які в ці дні приймають для себе рішення перейти на українську у щоденному / професійному спілкуванні, чинять правильно -- і я їх в цьому рішенні повністю підтримую.
запізно -- але все одно правильно.
maryxmas: (grammar nazi)
звідси

Россия без опознавательных знаков

Гасан Гусейнов

Речь – ужасная ловушка для сознания. Однажды поняв, что она строится по определенным правилам, сознание норовит вырваться из царства логики и порядка. Норовит обмануть язык свободой от всяких правил и ограничений.
Read more... )
Вот что бывает, когда поэтическая метафора вытесняет политическую рациональность.
maryxmas: (grammar nazi)
Originally posted by [livejournal.com profile] petrark at Задача номер 0
(взято как есть от [livejournal.com profile] mashaaaa)

Вчера состоялся II тур Московской традиционной Олимпиады по лингвистике.
Как и в последние два десятка лет, участникам предлагалась, помимо прочих задач, "Задача №0" - на знание иностранных языков, единственная несамодостаточная задача в пакете.
Как и в последние несколько лет, участвовать в Олимпиаде можно было не только очно, но и через интернет.

Вот какая в этом году была Задача №0:
Read more... )

Вот какое письмо мы получили из Днепропетровска:

Read more... )
maryxmas: (vinochok)
з розмови про українську в Україні -- про мій досвід. російською. звідси.

Read more... )
maryxmas: (warrior)
від якого мене тіпає.
це гендерність.
maryxmas: (grammar nazi)
шановні друзі!
українське слово "колега" є словом загального роду, як "людина" чи "голова" (в значенні очільник), а тому рівною мірою стосується і чоловіків, і жінок. тобто, коли ви говорите про жінку, яка працює разом із вами, ви про неї кажете "моя колега".
а слово "колежанка", яким зловживають направо і наліво, є жіночою формою від слова "колежанин".
відповідно, казати, "колеги і колежанки" -- це все одно, що казати "люди і жінки".
або "колеги", або "колежани і колежанки".
maryxmas: (grammar nazi)
Страхітливий привид галицизмів
Юрiй ВИННИЧУК


цитата:
І коли я чую в колі львівських компютерників слово «шпиндик» у значенні «флешка», а «бандурка» в значенні «зовнішній вінчестер» я теж тішуся. Бо і наш український сленг повинен так само розвиватися.

зі.
свого часу, коли мені до рук потрапили пристойні українські словники -- я була дуже здивована, побачивщи там купу слів, які все життя вважала просторічними. а вони виявилися цілком літературними.
власне, часто-густо суперечка щодо прийнятності певного слова в українській визначається освітою (її відсутністю) з питання тих, хто сперечаються, а також їхнім знайомством із відповідною літературою та словниками.

ззі.
щодо скрипниківського правопису -- як на мене, треба лише довести до пуття той правопис, яким отримало освіту кілька поколінь радянських і пострадянських громадян України. тому что кожна радикальна зміна правопису розриває культурну тяглість мови. чому більшовики так наполягали на реформі правопису? тому що їм був потрібен новий освічений інтелігентський клас, інший, ніж дореволюційна інтелігенція.
власне, мені дуже важко читати книжки видавництва Критика -- якраз з цієї причини. мені око чіпляється за оті дрібниці в літерному оформленні слів, і в результаті я не можу зосередитись на змісті. при тому, що критиківські редактори працюють дуже акуратно (правда, мої переклади статей Марії Ревакович вони спаскудили так, що я їх не впізнала -- причому буквально спаскудили -- вони подописували в текст те, чого не було в оригіналі, і поприбирали з перекладу те, що було в оригіналі. за таке в пристойному товаристві отоварюють канделябром).

а тексти багатьох інших видавництв я не можу читати -- бо в них то коми не там, то закінчення не такі, то слововживання криве, то ще якась холєра. в перекладних текстах часто стирчить кістяк оригінального синтаскису, який в українському варіанті вигляда як сідло на корові. ну і значна частина вітчизняних наукових текстів написана паскудною суконною мовою із кривим синтаксисом і розмазаними і розмитими думками. після, скажімо, американської наукової літератури повертатися до нашої -- все одно що пересідати з мерседеса на волинянку. нє, волинянка хароща машина, я не сперечаюся, але їздити нею можна лише тоді, якщо більше взагалі нічим.

так, я вередлива. а що ви хочете від людини з подвійною професійною деформацією?
maryxmas: (vinochok)
українські співаки і актори (жодної жінки) читають вірш Маяковського "Долг Украине"

звідси

зі.
зверніть увагу -- вони всюду кажуть украЇнський, а не укрАїнський (крім одного єдиного разу), через що ритм дещо зсувається. але звучить все одно шикарно.

ззі.
цитуючи слово "слышишь", Валерій Харчишин (Друга Ріка) вимовив його як "сишиш" -- чіткий соціолінгвістичний маркер типочка с раёна.
maryxmas: (vinochok)
тепер і в Кохвє Хаус не підеш...

звідси

Ivan Filipovych
МІЙ ДОСВІД В КОФІ ХАУЗ
В переддень Незалежності України мав я от такий досвід в мережевому кафе в Києві, що привело мене до шоку. Офіціантка вперто зі мною спілкувалася російською мовою, наче б то і нічого страшного, та я не втримався, коли вона кожне моє прохання перекладала на російську мову і просила підтвердити, чи саме це я мав на увазі. Тоді я попросив все ж спілкуватися українською зі мною а не заставляти мене підтверджувати її російський варіант мого замовлення. Вона категорично відмовилася, ба більше того, коли я подякувавши виходив із кафе працівники навіть собі дозволили посміятися мені вслід. Це заставило мене повернутися і попрохати книгу скарг. І тут я відкрив для себе щось неймовірне. ДО мене підійшов молодий хлопчина, працівник кафе і порадив не витрачати час на скаргу щодо української мови, оскільки керівництво практично не реагує на такі скарги, а також насміхається з них. Він показав мені ойю брошюру, що на світлинах і сказав, що згідно їхніх стандартів вони зобов'язані розмовляти російською. Коли він на одному із тренінгів запитав, чи можна спілкуватися українською і що ця брошюра надрукова для Росії, йому тренер і один із керівників відповіли :"ТОЛЬКО ПО-РУССКИ"! "Здесь (в Україні) всє прєкрасно понімают русскій язик і для 1% "повьорнутих" нікто стандарти мєнять нє будєт!"
Мережа "Кофі Хауз" російська мережа, але це нічого б могло не значити, важливо їхнє ставлення до мене і моїх співгромадян, до моєї землі, моєї мови, тощо!
Дуже доречно в тему сьогодення ігнорувати цю мережу, або ще більше - вказувати їм на хамське ставлення до України.
Прикро, але це наслідки позиції частини українців із ствердженням :"мені без різниці, якою мовою спілкуватися", на це їм відповідають хамським принизливим ставленням іноземні компанії.


Із книжки "корпоративні правила" мережі кафе "кофи Хауз". В приватній розмові офіціанти взагалі сказали, що їм заборонено розмовляти українською з клієнтами! ЖАХ!!!
Read more... )
maryxmas: (ass)


звідси

от було б круто, якби і в нас на концертах були перекладачі на жестову мову.
maryxmas: (grammar nazi)
* Нам татарам,что водка,что пулемет - лишь бы с ног валило.
* нам татарам все равно - что любиться, что бороться, лишь бы сверху полежать.
* Нам, татарам, все равно - что любить подтаскивать, что любаных оттаскивать!
* Нам татарам все рано, что санаторий, что крематорий - лишь бы тепло (или бесплатно) было / санаторий даже лучше!.
* Нам татарам один … : что война, что Сабантуй - все равно драка!
* Нам, татарам, все равно, что чай пить, что самовар пинать - лишь бы вспотеть!
* Нам, татарам, все равно: что наступать - бежать, что отступать - бежать.

зі.
до теми:
СЕКС В РАМКАХ ("Нам, татарам, все равно...")
А. К. Жолковский
maryxmas: (vinochok)
Звертайтеся українською! (інфографіка)
Коли ви звертаєтеся до незнайомої людини українською мовою, у 38 випадках зі 100 їй буде це приємно. Звертання російською приємні у 15 випадках зі ста, але п’ятьом людям вони будуть неприємні. Такі дані опитування, яке на прохання спільноти «Польові дослідження» провів у травні 2013 року Центр Разумкова.


детальніше тут

зі.
вчора чоловік ходив в аптеку купувати собі вушні краплі. за те, що він звернувся до провізорки українською, йому дали знижку.
користуйтеся українською, вона гарна і корисна :)

ззі.
вдома ми говоримо між собою здебільшого російською із домішками англійської та інколи японської (так, ми передивилися аніме).
але коли ми виходимо з хати і нас хтось може чути, ми говоримо лише українською.
maryxmas: (grammar nazi)
двоє дослідників поперекладали географічні назви в США і в кількох інших регіонах світу з тих мов, якими ці місця було названо, на англійську.

вийшло дуже колоритно :)
maryxmas: (grammar nazi)
[livejournal.com profile] tacente, О шведском языке:
— Но вы, по крайней мере, согласитесь, — примолвила она, — что шведский язык очень мил и приятен для слуха?..

— И вы, сударыня, верите, — отвечал я с жаром, — что на свете есть шведский язык?.. Шведы чрезвычайно самолюбивы, боятся, чтобы в Европе не называли их чухонцами, и всеми мерами стараются дать уразуметь другим народам, будто они совсем другого происхождения и даже имеют особый язык. Но я, долго живя в Петербурге, убедился, что так называемый шведский язык есть только мистификация. В присутствии иностранца шведы нарочно произносят нараспев разные произвольные звуки, сопровождая их жестами, чтоб заставить его подумать, что они разговаривают между собою на своем отечественном языке, и признать, что их язык очень сладок и благозвучен; но, полепетав таким образом несколько времени, они принуждены удалиться от вас к окошку и там объяснить по-чухонски, что такое хотели сказать друг другу.

О. Сенковский, Барон Брамбеус (via Languagehat)
maryxmas: (librarin)
точний фонетичний опис неприємних звуків, що їх регулярно вимовляють американські підлітки:


звідси
maryxmas: (grammar nazi)
оце кадр з вчорашнього епізода Демонів Да Вінчі.
battaglia
і Медічі так і каже -- Алла Батагліа Фірензе.
я дуже давно цікавилася італійською і не впевнена щодо Алли і Фірензи, але Батагліа?!
буквосполучення gl в італійській передає звукосполучення "льй". тобто це баталья.
відповідно, або ніхто не сказав акторам, як це правильно читати, або всім було похрін.

при цьому Signora із подібним буквосполученням вони всі кажуть правильно!

я вже змирилася із тим, що в американських серіалах і фільмах росіяни (і українці) говорять з акцентом, який лише американці вважать за російський, але я чомусь сподівалася, що з іншими мовами в них якось краще.
дуже сумно.
maryxmas: (grammar nazi)
в [livejournal.com profile] taki_net, щоб він нам був здоровий сто років, звідси потягнула посилання:

«Все языки одинаково древние или одинаково современные»
Мифологическое сознание заставляет нас полагать, что наш язык самый древний. О том, так ли это, рассказывает д. ф. н. Дмитрий Гудков


і начебто намагається говорити розумні речі, а імперськість все одно вилазить через весь розум.

раз:
При негативной идентификации представители определенного сообщества интегрируются по принципу «мы не такие, как…», противопоставляют себя иному сообществу.
Ярким примером этого является, скажем, старательно конструируемый в последние годы украинский национальный миф, для авторов которого значимо «быть не такими, как русские»
(характерно название книги экс-президента Л. Кучмы «Украина не Россия»), доказать, что так было всегда, испокон веков.


як добре відомо всім зацікавленим, сутність національної ідеї українців значно простіша -- ми хочемо, що від нас всі відчепились. поляки вже відчепелись, дякувати Будді, тепер лишилося, щоб відчепелись зі своїм братерством росіяни.

два:
богатство языка определяется предоставляемыми им ресурсами для создания художественных, научных, философских, политических, публицистических и других текстов самого высокого уровня.
Русский язык, конечно же, располагает подобными ресурсами, но ведь и английский, и французский, и немецкий, и некоторые иные языки вряд ли в этом ему уступают.


я навіть не знаю, як це правильно назвати. ксенофобія? расизм? верховенство білої раси? невігластво? піськомєрка? необізнана зверхність?
в кожної мови є все необхідне для виконання всіх функцій. і потенціал для розвитку. це сутність мови. це форма її існування -- задоволення потреб її носіїв.
не вистачає своїх слів, позичимо в сусідів. всі так роблять, і ніхто від цього не страждає.

ну і за компанію:
строго говоря, все языки одинаково древние или одинаково современные.
а креольські мови? а вимерлі мови?

Совершенно очевидно, что институт семьи в его нынешнем виде – «изобретение», хотя, конечно, основывается на некоторых биологических (природных) предпосылках.
При этом даже те, кто утверждает, скажем, естественную полигамность человеческих особей, не решаются декларировать необходимость разрушения семьи.


сім"я і полігамність не є взаємно виключними феноменами. достатньо Біблію почитати -- коли в чоловіка і дружина, і рабині, і наложниці, і раби, і діти -- і всі, кого він забажає. бо як відомо, чоловік -- це той, котрий хто. а не той, кого.
maryxmas: (grammar nazi)
тут


V1: Corpus approaches to Gender and Language
Our first virtual issue, free to download, on corpus approaches to linguistics.


Зміст:

Table of Contents
Editorial Introduction: Virtual Special Issue of Gender and Language on corpus approaches PDF
Paul Baker
Virtual Issue Articles‘But her language skills shifted the family dynamics dramatically’ Language, gender and the construction of publics in two British newspapers PDF
Sally Johnson, Astrid Ensslin
Men and emotion talk: Evidence from the experience of illness PDF
Jonathan Charteris-Black, Clive Seale
Metaphorically speaking: Constructions of gender and career in the Danish financial sector PDF
Lise-Lotte Holmgreen
Will Ms ever be as frequent as Mr? A corpus-based comparison of gendered terms across four diachronic corpora of British English PDF
Paul Baker
Language, sexuality and place: The view from cyberspace PDF
Brian King
maryxmas: (vinochok)
от мені цікаво, якщо Фаріон така затята патріотка -- чому вона пише своє прізвище через Ф?
будь-хто, хто займається українською мовою фахово, знає, що в українській мові і літера, і звук "ф" запозичені. жодного питомо українського слова з ними нема, всі запозичені.
зате у нас є звук "хв". і вона повинна писатися "Хваріон" -- щоб її товариші по партії не лізли перевіряти їй в паспорті п"яту графу.
maryxmas: (grammar nazi)
колись в Луцьку на базарі почула, як старший чоловік кличе дружину і каже:
- ходім базарувати.

базарувати - робити закупи на базарі.

а вчора йшла на пошту і почула, як дві старші жіночки бажають одна одній:
- хай здоровиться.

здоровитися, безособ. -- перебувати у доброму стані здоров"я.
maryxmas: (lady)
Speaking a Second Language Could Keep You from Getting Dementia
двомовність корелює з кращим виконанням когнітивних завдань в людей старшого віку.
maryxmas: (ass)
кілька років тому мене попросили написати статтю для посібника, розрахованого на народних депутатів України -- про лінгвістичні механізми забезпечення гендерної рівності.
вона була надрукована отут:
Законотворчість: Практичні аспекти впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в діяльності Верховної Ради України, листопад, 2010. / ред., упоряд. О. І. Суслова. ­ К. : Москаленко О.М., 2010. ­ 179 с. с.33-40.

це конспективний виклад кількох величезних тем, в доволі спрощеному і скороченому вигляді -- бо про це написані купи книжок, статей та інших текстів.
зокрема, в ній я на пальцях пояснюю, що таке політкоректність, нащо вона потрібна і чим вона відрізняється від політичних евфемізмів.
я давно збиралася викласти її сюди, але все руки не доходили.
дарма я її не виклала сюди ще тоді. але вже як сталося, так сталося.

отже, прошу дуже.
Read more... )

June 2017

M T W T F S S
    1 2 3 4
5 6 7 8 9 1011
12 13 14 15 1617 18
19 20 21 22 232425
2627282930  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 24th, 2017 12:15 pm
Powered by Dreamwidth Studios