maryxmas: (dwarfish)
Transgender: A person whose gender identity differs from the cultural expectations of the sex they were assigned at birth.
я за цим визначенням трансгендер.
звичайно, там є ТЕРФ і СВЕРФ. і другий згаданий напрям фемінізму -- трансфемінізм. а радикальний навіть не згадали.

зі.
maryxmas: (be_mine)

посилання на картинці.
maryxmas: (ass)
Originally posted by [livejournal.com profile] klenovyi_lys at о невидимой косметике и невидимой работе
Я тут подумал.
Это не то чтобы очень свежая мысль и новая информация, но я рад, что у меня в голове оно раз - и сощелкнулось, и разные куски связались, я люблю, когда сощелкивается.

В феминистических исследованиях много сказано о косметике и телесных практиках, связаных с красотой, как о практиках дисциплинарных, приучающих женщин переделывать, сдерживать, ограничивать и бесконечно дополнять и "огранять" свое тело, как о практиках, одновременно отражающих и воспроизводящих неравенство через количество работы, необходимой, чтобы соответствовать стандартам красоты. Но я хочу здесь поговорить (подумать) не о наиболее очевидной, декоративной косметике, о которой в интернетах слышно больше всего, а о "невидимой" - как тональный крем и корректор под глаза. Декоративная косметика больше располагает к тому, чтобы говорить о ней в связи с конструкциями женственности и эстетическим и сексуальным обслуживанием мужчин - или в связи с тем, как она может быть инструментом, который разные женщины могут использовать в свою пользу в разных практических и эстетических целях, средством самовыражения, в конце концов. А тональный крем и корректор под глаза открывают возможность поговорить о здоровье, работе и невидимости.

Read more... )
maryxmas: (be_mine)
Сексуальні злочини: у Німеччині тепер достатньо одного "ні"
Досі в Німеччині визнавали статевий акт зґвалтуванням лише за умови, що жертва чинила фізичний опір нападнику. Тепер жінці достатньо сказати "ні". Правозахисники заявляють, що такі зміни назріли вже давно.


Мексика ответила на #яНеБоюсьСказать акцией по поиску тысяч пропавших женщин
зрозуміло, що вона не відповідала на нашу акцію -- взагалі в Латинській Америці насильство проти жінок давно є епідемічним і практично не зутрічає спротиву з боку держави.

В Британии ввели понятие «преступление на почве мизогинии»
Непристойные предложения и оклики на улице теперь являются поводом для обращения в полицию


приємно знати, що мої погляди поділяє і британська поліція.

зі.
хто б сумнівався. держава починає боротися проти насильства щодо жінок, коли її починають бити ногима феміністки.

Largest global study on violence against women finds feminist movements hold the key to change
A new study on violence against women conducted over four decades and in 70 countries reveals the mobilization of feminist movements is more important for change than the wealth of nations, left-wing political parties, or the number of women politicians.
maryxmas: (warrior)


на картинці посилання, за посиланням купа робіт молодої художниці, яка виступає проти сексизму.
maryxmas: (warrior)
мене попросили відповісти на кілька питань про мої погляди на фемінізм. питання курсивом.

"Хто такі феміністки, і чому вони снідають чоловіками?"
Я помітила, що слово фемінізм в суспільстві викликає широкий спектр емоцій. Одні зображають страх і відразу, інші впадають в хейт спіч, треті поблажливо та іронічно посміхаються. Відвертого нудьгування при цій темі не помічено, всі про фемінізм мають якусь думку. Проте ніхто толком не зміг пояснити, чого домагаються феміністки в суспільстві.
Я вирішила поцікавитись у самих феміністок - наскільки страшний фемінізм, яким шляхом передається, і чого вони врешті хочуть.


1.Що таке фемінізм в кількох реченнях?


Це ідеологія, теорія і практика боротьби за рівність прав жінок і чоловіків, засновані на досвіді самих жінок. Це протистояння найпершому і напоширенішому гнобленню певної – найбільшої – меншини в історії людства, з якого ростуть ноги у всіх інших форм гноблення. Це парадигма знання, котра розробляє інструменти для аналізу патріархату і методи протистояння йому.
Read more... )
maryxmas: (flower)
серіал про другу хвилю фемінізму!
maryxmas: (be_mine)




maryxmas: (warrior)
я ж ото на початку квітня була тиждень в Луцьку -- і щодня в мене був якийсь захід в вишах. я розповідала студенству і викладацтву про те, що таке гендерна рівність і фемінізм. і взагалі.
пара фоточок:

оце в політесі:
April 01_politech 5
я думала, я приємно всміхаюся -- а вийшла якась не посмішка, а куряча гузка (недодакфейс)

а це в Інституті розвитку людини Університету Україна
ці фотки не з власне лекції, а коли мені поачали задавати питання.
оце мене пенсійного віку чоловік запитав, чи я одружена і скільки в мене дітей, і чим вони займаються (я кілька разів згадувала протягом лекції, що я феміністка)
hum_01
то я йому пояснюю, що якщо він хоче взяти мене в дружини, то він мене як партнер не цікавить.

hum_2
а це я слухаю про те, як жінки хочуть бути слабкими. і що заробити мільйон жінці не так приємно, як коли цей мійльон заробить її чоловік. я сказала тій панянці, що ми про це поговоримо, коли вона заробить свій перший мільйон.
ще там якесь російськомовне одоробло почало розповідати про те, що Біблія каже, що геїв треба побивати камінням. на що я визвірилася і сказала, що в тому шматку, де про геїв, двома рядками нижче про те, що камінням треба забивати і тих, в кого одяг з мішаних волокон, то ми можемо почати з нього.
я дуже не люблю, коли при мені пропонують живих людей забивати камінням.

а це останній захід -- у педагогічному коледжі, в дівоцтві педучилищі:
April 06_pk 01
в них там новий гендерний ресурсний центр. хороші люди.
maryxmas: (ass)
коли приходиш на свою ріднесеньку кафедру прикладної лінгвістики -- а мене там пам"ятають і люблять.
в Києві я практично забула оце відчуття -- коли ти кудись приходиш -- і знаєш якщо не всіх, то майже всіх.

вчора виступала на гендерному лекторії в рамках тижня факультету -- розповідала про те, як пов"язані фемінізм і гендерні дослідження.
(а до того до третьої ночі перекладала терміновий договір, а потім до п"ятої ранку читала Робін Конел про історію розвитку гендерних досліджень -- і тому доповідь моя по факту була купою байок з мого життя, діатрибами на адресу гвалтівників і дифірамбів на адресу феміністок)

дивіться, яка:


звідси

а сьогодні я читала лекцію для викладачок кафедри про основи гендерної теорії. але викладачок було шестеро -- а ще було 36 студенток. і всі мене слухали :)

тепер мене кличуть частіше туди приходити щось цікаве і корисне розповідати.
а я така. я люблю, коли мене кличуть і запрошують, і коли мене слухають. і про фемінізм розповідати люблю.
maryxmas: (be_mine)
а так -- чергове інтерв"ю для чергової магістерської роботи про фемінізм в Україні.

1. Як Ви вважаєте, чи існував феміністичний рух в Радянському Союзі? Чи вважаєте Ви, що феміністіичний рух був майже призупинений та занепав в Радянському Союзі? Як на Вашу думку , чи є український фемінізм пост-радянським рухом?

Радянська влада в перші роки свого існування дуже активно використовувала дореволюційні напрацювання російських феміністок (в сенсі – що вони жили у Російській імперії) і намагалася залучати самих діячок жіночого руху до просвітницької та організаційної роботи із широкими верствами жіноцтва. Решту ж свого існування радянська влада заохочувала неприязнь до „фемінізму”, бо просувала ідею, що в Країні рад права жінок повністю забезпечені. При цьому жіночий рух був доволі поширеним і активним. Тому можна сказати, що фемінізм в Радянському Союзі існував під іменем жіночого руху і займався питаннями жіночих прав, але у загальній радянській парадигмі і без революційного (не в сенсі радянської революції, а в сенсі феміністського перегляду засад організації суспільства) запалу.
Тому сучасний український фемінізм є пост-радянським рухом. Крім того, він є пост-колоніальним.

2. Як Ви вважаєте, що мотивує українських жінок приймати участь в феміністичних рухах та боротися за права жінок?

Загострене почуття справедливості, намагання захистити дискримінованих і підтримати пригноблених і прагнення кращої долі для своїх дочок.

3. Як Ви вважаєте, що найбільше повпливало на виникнення феміністичного руху в Україні? Яку роль, на Вашу думку, відіграв капіталізм при виникненні феміністичного руху та яку роль він відіграє сьогодні?

Як і в будь-якій іншій країні, фемінізм в Україні з’явився як прагнення жінок до кращої долі для себе і для інших жінок. В умовах дореволюційного капіталізму це приводило до боротьби жінок з вищих і середніх прошарків населення за кращі економічні можливості для бідних жінок, організацію навчальних закладів та майстерень для жіноцтва та закладів догляду за дітьми, а також реабілітацію жінок у проституції.
Чимало проблем, що були актуальними тоді, лишаються такими і зараз.
В умовах України фемінізм був лівим до революції, лишається лівим нині.

4. Існує думка, що фемінізм та капіталізм лише підсилюють один одного. Чи згодні ви з цією думку з української перспективи?

Правий фемінізм – можливо. Лівий фемінізм є антикапіталістичним по суті. Відповідно, в українських умовах фемінізм протистоїть капіталізмові.

5. Яку роль відіграє клас жінки в розвитку українського фемінізму?

На сучасному етапі більшість відомих мені феміністок – це жінки середнього класу (наскільки це поняття застосовне в українських умовах), освічені й просунуті. Їх не дуже багато – але жіночих організацій в Україні майже тисяча, і хоча там жінки рідко називають себе вголос феміністками, займаються вони якраз феміністськими питаннями.
Поширення феміністських ідей відбувається і жіноча солідарність розвивається – хоча й повільніше, ніж хотілося б.

6.Згідно з Оксаною Кісь, є дві типові моделі української жінки,а саме: Берегиня та Барбі. Чи погоджуєетесь Ви з думкою, що концепт Берегині радше пов’язаний із націоналізмом , а модель “Барбі” є радше капіталістичною ідеєю?

Це не дві моделі жінки. Це дві моделі жіночності.
Концепт – поняття з мовознавства.
Якщо розглядати модель, що її запропонувала Оксана Кісь, то так, Берегиня – то радше жіночність у націоналістичному контексті, а Барбі – у капіталістичному. Вони одна одній не суперечать і цілком можуть бути застосовані до однієї і тієї ж самої жінки одночасно чи в різному віці. В загалом постколоніальному контексті сучасної України обидві ці моделі жіночності постають як проблемні для фемінізму.

7. Чи вважаєте Ви себе феміністкою?

Звичайно і вже багато років. Більше того, я про це говорю вголос вже не перший рік і займаюся просвітницькою та організаційною діяльністю на просунення феміністських ідей.
maryxmas: (be_mine)
[livejournal.com profile] galla_bella написала жалісний пост про те, як їй важко через конфлікт усіх із радфєм.
я не утрималася і відкоментувала там
впоспослєдовал діалог (оскільки я в неї не у френдах, мої коменти автоматом скріняться. вона мені нічого сама не відповіда, але розскрінює мої коменти -- а ще швидше хамські коментарі мені):

пірдуха )

а це я винесу з-під кату, бо занадто вже добре:

[livejournal.com profile] friendly_fox
Маша, на хула-хуп
После родов вас, Машенька, вообще разнесет как свинью. Поднимай-ка жопу от стула и займись аэробикой, хула-хуп покрути хоть.
и нечего козырять родами, все рожали, но только у ваших подружек хватает ума использовать сие личное событие как ваш оправдательный аргУмент.


а це, прошу звернути увагу, молода феміністка. з такими феміністками нам ніякого патріархату не треба.

зі.
мій колишній пост про узурпацію дискурсу і досі лишається актуальним.

ззі.
в якоїсь іншої йуної феміністки у підзамочному пості побачила себе у переліку інших жж-феміністок під загальною назвою БЦ, або блядський цирк. це нас так ласкаво Акціон-Позітіва приклала. Буддо милосердний, якщо ти дав цим людям розум і знання мов, чому ж ти не дав їм логіки і совісті? хоча б трішки?
maryxmas: (halloween)
оцього ото.
наприклад, українських блогерок.


зі.
але вдало ми з"їздили :) привезли звітам собі маленьку донечку :) треба буде добре подумати, куди їхати у відпустку наступного разу :)
maryxmas: (flower)
1.Напишіть кілька речень про себе, будь ласка. Розкажіть, як ви зацікавились гендерною тематикою?

я займаюся гендерною проблематикою з кінця 90-их. прийшла до неї в силу загостреного почуття справедливості і по ходу справи дізналася, що мої погляди називаються феміністськими. моя основна сфера наукових інтересів -- гендерна лінгвістика, тобто те, в який спосіб мова фіксує і відтворює наші культурно специфічні уявлення про чоловіче і жіноче.

2. Які очікування маєте від цьогорічних президентських виборів, чи можуть вплинути вони на проблему гендерної рівності в Україні?

щодо очікувань -- вони в мене традиційно низькі. при всьому розмаїтті кандидатів жоден з них не говорить про права жінок як варту уваги проблему.

3. Серед кандидатів в президенти на цьогорічних виборах три жінки, чи може це позначитись на зміні гендерної рівності в Україні? Як ставитесь конкретно до кожної з жінок-кандидаток?

наявність кандидаток на посаду президента -- це гарний знак саме по собі, бо достаньо людей в країні вже не зважають на стать кандидатів, а дивляться на їхні здобутки і обіцянки. щодо мого особистого ставлення -- коли я ознайомлюся з їхніми програмами, тоді я зможу сказати щось конкретніше.

4. Як ставитесь до Жіночої сотні, яка діяла на Майдані? Якщо я правильно зрозуміла, ви входили до неї під час тих подій. Чи могла б Жіноча сотня створити потенційну кандидатку в Президенти України?

я в захваті від їхньої креативності і наснаги. я проводила на їх запрошення лекцію у Відкритому університеті Майдану про історію жіночого руху, але в решті їхньої роботи я участі не брала в силу особистих причин. якщо Жіноча сотня і далі продовжить працювати так само творчо і розширить свою географію і розмаїття соціальних груп, задіяних в її роботі, то, гадаю, за кілька років вона дасть Україні цілком притомних лідерок і громадських діячок національного масштабу.

5. Чи реально для жінок самим досягнути зміни ситуації гендерної несправедливості в Україні, чи сприяння, до прикладу, президента, є необхідним?

це питання штибу "рятування потопаючих справа рук самих потопаючих" :) жінки є половиною населення країни. держава має перед ними зобов"язання -- за Конституцією, за міжнародними договорами (наприклад, умовою надання купи різних коштів за програмами міжнародної допомоги є виділення певного відсотку з цих грошей саме на питання гендерної рівності, але цього не відбувається), не кажучи вже -- за власними законами, і тому повинна ці зобов"язання виконувати. інше питання, що жінки мусять цю державу взяти за барки і змусити свої зобов"язання виконувати -- включно із президентом.
для цього необхідна консолідація жіночого руху в Україні, висунення ним громадських діячок на політичні посади різних рівнів і активне лобіювання гендерної проблематики -- так, щоб будь-який політик, який ці питання ігнорує, ставав для жінок-виборців неприйнятним варіантом на голосуванні.
maryxmas: (dulia)
вчора я писала про те, що примудрилася зібрати майже 900 коментів під постом у феміністках, в якому (вчергове) сказала, що не розумію, як російські феміністки можуть поєднувати фемінізм і підтримку імперської політики своєї держави.

як я вже казала, мені там наговорили купу гидоти -- що я русофобка, що я розпалюю міжнаціональну ворожнечу, що я примушую росіянок почуватися винними -- і все тому подібне.
ось вам, до речі, дуже показовий діалог:

[livejournal.com profile] milandra
Мда.... пост отлично служит для того, чтобы даже сочувствующие или, как вы говорите, "правильные" россиянские феминистки все-таки почувствовали себя второсортными. Я, положим, не считаю правильной нашу политику в Крыму (я русская и россиянская). Не пошла на митинги в поддержку и отговаривала ходить других, хоть нас тут сгоняли отгулами (работаю в госструктуре). Не поддерживала всеобщего ликования по поводу крымнаш. И все-равно меня записали во враги.
Идите ка вы в лес, дорогие националисты. Курите историю и лечитесь. Хуже чем вы никто своему народу больше не повредит.

[livejournal.com profile] maryxmas
повторюсь:
у меня проблема с российскими феминистками, которые не считают нужным рефлексировать по поводу имперской политики государства, в котором они живут, и которые повторяют антиукраинскую пропаганду, т.е. демонстрируют симптомы имперской чумки. каким образом эта фраза записывает вас во враги?
что до вашей реплики насчёт националистов и лечения -- разберитесь сначала со своими националистами. можете, например, почитать статистику преступлений на национальной почве в Украине и в России, угу.


[livejournal.com profile] milandra
С национализмом я борюсь не чтением, а тем, что избегаю любых националистических оборотов и мыслей сама и не даю их употреблять своим детям и близким. Но это не значит, что я перестаю ассоциировать себя с русскими или чувствовать себя нормально, если о моем народе выражаются так, как делаете вы на протяжении всех комментариев и самого поста.
Вы даже не сделали апдейт, что нола селеста внесла исправления в свой пост.
Т.е. вы умудрились оскорбить не только тех, кто правда от чего то там страдает, но даже сочувствующих вам же.
И да, конечно, вы сейчас напишите мне что-нибудь зажигательно-остроумное и будете считать, что уели - пишите, не стесняйтесь. Но лично мой градус эмоциональной поддержки украинцев стал сильно ниже - и да, это благодаря лично вашей речи. Дада, я знаю, что вам ехало-болело. Но для меня показательно оказалось то, что и правда - с такими друзьями как национализм любому народу никакой враг не нужен.

[livejournal.com profile] maryxmas
скажите, пожалуйста, а как именно вы эмоционально поддерживали украинцев _до_ того, как увидели этот мой пост?

[livejournal.com profile] milandra
рассказать, чтобы дать таки повод для остроумия? Ведь вряд ли же Вы вдруг скажете - "знаете, я была что то не совсем права насчет русских" ну или "простите, была слишком эмоциональна". Нини, упаси меня Господь. Спокойной ночи.

[livejournal.com profile] maryxmas
нет, мне действительно интересно, кого и как конкретно вы лично эмоционально поддерживали. и чем провинились эти конкретные люди перед вами, что вы заставите их отвечать за мои действия.

[livejournal.com profile] zmeelovka
Пароксизм морального единения, прямо-таки.
Если бы я не знала других украинцев после этого поста моё мнение о них ухудшилось бы, ибо эмоционально противно.

[livejournal.com profile] milandra
Вот Вы меня поняли, похоже. Ощущение внезапного таракана на стене. Я взрослая, понятно дело, не буду экстраполировать это ощущение на всех знакомых украинцев, но сам факт, что кто-то именно так экстраполирует лично меня и с такой готовностью видит везде врагов Украины, на простом основании титульногости моей национальности - это за пределами моего понимания. (((

дуже нагадує обурення чоловіка тим, що незнайома йому жінка відмовляється заходити із ним в ліфт -- бо він же не такий, як ці всі решта ґвалтівників, ви шо.

чи ось чудове:
[livejournal.com profile] dushen
А я как потомок завоевателей (минимум пять поколений мужчин моей семьи по обеим линиям были военными сначала Империи, потом СССР) могу в ответ на жэтот пост возмутиться тем что мне приказывают стыдиться моих предков, называя их огульно насильниками, уничтожающими культуру и называют меня больной имперской чумкой? Или мне надо платить и каяться до конца дней моих только за факт принадлежности к народу оккупантов?
Не дождетесь.


оце просто класика чоловічої риторики -- які такі привілеї? нема в мене ніяких привілеїв! все вигадали тупі феміністки, які хочуть сидіти в мене на корку і витрачати мої гроші!

я це до чого. я це до того, що вчора ввечері я отримала повідомлення від модератора спільноти [livejournal.com profile] feministki, [livejournal.com profile] isya, людини, з якою я тривалий час спілкувалася і вважала своїм другом. модераторіал.
isya

я цей пост скопіюю під катом -- поки його не видалили модератори:
Read more... )

тобто дивіться, яка виходить цікава штука.
про те, що Наташа Біттен демонструє імперські замашки, ми вже знаємо (чи ще ось і ось). те, що Арбатова українофобкамізогінка) -- теж давно не секрет. (чи ось ще приклад)
яким чином це перехід на особистості чи хамство -- для мене особисто загадка.

ідемо далі.
загальна ситуація у нас -- військова агресія Росії на територію України. я бачу певний малоприємний (а власне -- імперський) синдром у виконанні жінки, котра кілька разів писала у спільноту феміністки про те, як її не допускали до змагань у стрільбі з лука (вона реконструторка, займається кіннм спортом і стрільбою з лука верхи) на реконструкторських фестах в Росії, бо вона жінка -- а на фесті у Києві вона не лише була зареєстрована і взяла участь, а й виборола перше місце. і вона тепер каже, що не бачить проблеми у перерахуванні українців в числі народів Росії.
замість того, щоб обкласти її відповідною обсценною лексикою, я описую цю ситуацію спокійно і ввічливо. максимально некоректний вираз з мого боку на її адресу -- це "звезда" і "припрётся".
на що отримую шквал гівна, звинувачень, особистих наїздів, обзивань мене фашисткою, тарганом і всякими іншими малоприємними словами -- і, зрештою, бан.
жодна з тих, хто переходили на мою особистість в коментах під моїм постом, не отримали не те що бану -- навіть попередження.

отже, Іся, весь такий прогресивний, феміністський і ліберальний, та більше -- професійний лінгвіст! -- бачить личное оскорбление в слові "звезда" і перехід на особистості в констатації давно відомих фактів.

певний час тому я була на нього дуже сердита, спочатку коли він почав страждати за Ленінами, які в нас тут народ масово позносив, а потім -- коли він погодився із українофобкою і сталіністкою [livejournal.com profile] blau_kraehe (а що вона про Україну пише -- з Німеччини -- то взагалі на голову не налазить) щодо того, що в нас тут владу захопили всі, як один, ультрарадикальні нацисти. про що я йому, звичайно, сказала, але він зі мною не погодився. тобто двоє росіян, які живуть в Німеччині, краще знають, що відбувається в Києві, ніж я, яка там живу, ага.

але тепер я зрозуміла остаточно -- навіть у найпристойніших росіян всередині може ховатися тупий імперський кацап.
я винесла його нахрін з френдів і тепер роздумую -- чи піти з феміністок остаточно, чи ще почекати.
треба буде ще в інших модераторок запитати, чи вони підтримують його рішення, чи ні.

зі.
до речі про Біттен. ось який шикарний комент я від неї отримала:
bitten
і якщо ви вважаєте, що їй хоч хтось хоч щось із модераторів сказав -- ви помиляєтесь.
отже, віднині можна вважати, що принаймні один з колективу модераторів спільноти [livejournal.com profile] feministki підтримує анексію Криму Росією.

ззі.
от бляха, скажіть мені -- як тут бути білою, лагідною і пухнастою, га?
maryxmas: (needs a hug)
я ж була вирішила у спільноті [livejournal.com profile] feministki не писати і не коментувати -- занадто багато агресії від тих, хто начебто зі мною по один бік барикад. але ж ото днями простітуткаКет вирішила потовктися по моєму фото, і в той старий пост із катером понабігало всяких різних. кому відповідала, чиї коменти просто терла. ну то таке.

вчора мені підкинули посилання на закритий пост в тих самих феміністках, в якому одна пані поділилася ідеєю -- що хоче зробити музей народного костюму народів Росії. і виклала фотографії для прикладу. 4 фото. і пояснила в коментах:

Сверху вниз - праздничный костюм вдовы из Полтавской губернии. Я это фото про себя называю "Солоха".=))))
Второй костюм - Вологодская губерния.
Третий - замужняя жительница Киевской губернии.
Четвертый - замужняя гуцулка.


я її питаю, мовляв, а це нічо, що три з них до Росії стосунку не мають?
вона, нічтоже сумняшеся, це нічо, бо вони створювалися в Російській імперії.

а в самої в жж -- пости про те, що Бандера і Шухевич уроди. і що те, що відбувалося в Україні останні місяці -- це остаточне вирішення рускава вапроса.

я з того дещо прифігіла і написала таки у феміністки пост. підзамочний. про те, що мене дивує, як у феміністок поєднуються феміністські погляди та підтримка імперської політики. на прикладі цієї пані.

і навіть на пальцях пояснила, про що мені йдеться:
данный пост является иллюстрацией к давнему наблюдению, сделанному индийскими феминистками, а потом подтверждённому феминистками многих других колониальных наций:
постколониальные феминистки вынуждены -- по факту -- бороться на три фронта: и с мужчинами своей нации за права женщин, и с мужчинами имперской нации за свои права угнетённой нации и за свои права женщин, и с феминистками имперскими -- за свои права угнетённой нации.


ви не повірите, там зі вчора вже майже 800 коментів. упд. майже 900.
частина людей зі мною погоджується. ті, що живуть не в Росії, а також декілька росіянок. (до речі, дякую тим, хто висловили згоду зі мною -- я знаю, що я права, але завжди приємно знати, що я не одна, хто бачить цю проблему)
а ще купа народу звинувачує мене у травлі, образі харошої людини, розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і русофобії.
кажуть, грязь і гадасть. і що я сприяю конфліктам між феміністками, угу.
також знову мене попрікнули моїм вішлістом. із шикарним формулюванням:

ТС не в состоянии спокойно, без оскорблений обсуждать любой вопрос связанный с Украиной.
Правда в ее заглавном посте в ЖЖ написано, что она с радостью пример в дар от российских женщин нужные ей книги и другие вещи, но, очевидно, только если при этом они будут восхвалят Украину и обсирать Россию.
Но книжки русские ей не зазорно хотеть, что вы.


ну там багато проекцій, попрікань і наїздів, мовляв, я змушую росіянок платити і каятися, і ставлю їх на коліна і примушую відчувати почуття провини. я вам кажу -- там повний комплект психзахистів, хоч зараз у підручник.
при чому вилитих не лише на мене, а й на інших _неросіянок_. наприклад, жінку з Узбекістану, яка зауважила, що імперськість росіян очевидна всім навколо, крім самих росіян, -- молода просунута феміністка! -- попрікнула, що не їй говорити про рускіх.
ну і сама панянка, через яку все закрутилося, заявила мені, що вона зі мною не буде спілкуватись, поки я не вибачуся за своє хамство на її адресу.
ну то таке.

до речі, попередні мої пости на цю тему у феміністках -- раз і два. може, були ще, але я не пам"ятаю.
треба, треба буде сісти і написати про постколоніальний фемінізм в умовах України.

шкода, що стартовий пост тої пані закритий -- мені було б цікаво подивитися, які ще коменти з"явилися б під моїм постом про черговий прояв імперської чумки серед російських феміністок.

отже, експіріенс перший був дещо абмівалентний -- я не чекала такого дикого ажіотажу (і такої кількості звинувачень у русофобії), але була приємно здивована тим, скільки росіянок російської та інших етнічностей зі мною погодилися і говорили про свій досвід.

а другий експіріенс був дуже приємний. от чесно. я досі ходжу і шкірюся на всі свої 30, чи скільки її там, зубів, від задоволення :)
[livejournal.com profile] morreth обурилася постом простітуткиКет про феміністок. отим, який в мене згаданий на початку. і написала про це злобний пост. в коменти до якого прийшов якийсь хлоп, який переконаний, що жінки повинні бути приємні його оку і докладати зусиль, щоб він вважав їх сексуально привабливим. ну як завжди.
і почав висловлюватися на мою адресу -- нєліцєпріятно. і тут купа різних жінок --- при чому не лише тих, з якими я давно у взаємних френдах -- як почали його строїти! і стільки гарного про мене наговорили, я була розчулена.
приємно знати, що мої зусилля не зникають непоміченими і неоціненими.
отакої.

там, правда, одна панянка сказала про мене, що я той ще персонаж, на кшталт тих євреїв, які можуть викликати антисемітизм навіть у батьків сіонізму, але я так і не змогла згадати, чи я її знаю і чим встигла дошкулити, тому не стала перейматися -- і досі радію тому, скільки людей вважає мою роботу важливою!

ото пішла нарешті працювати.
maryxmas: (ass)
наприклад, [livejournal.com profile] prostitutka_ket. вона не лише написала про мене всяку фігню, але й повісила туди і моє фото на катері, і моє вагітне фото. (на свій подив, з"ясувала, що на нинішній момент на пост із катером в жж вже більше двох сотень посилань. ото людей торкнуло!)
в абьюз-тім скаржитись сенсу нема -- вони і в однозначніших випадках відбріхувалися, що це, мовляв, свобода слова.
я їй написала, щоб вона прибрала мої фото. вона фото прибрала, але лишила посилання із поясненням, мовляв, феміністка почала себе стидатися. я їй пояснила, що я себе не стидаюся. я нею гиджуся.

але цікаво тут навіть не те, що вона підживлює свою дещо занепалу славу старим трюком "пні фєміністку", а те, що деякі йуні і нерозумні намагаються грати в цю ж гру -- але вже на моїй (ну, умовно моїй) території.

якась духовно багата ніфма ([livejournal.com profile] aeklekta) приперлася у коменти до посту у феміністках про фото на катері і лишила кілька десятків одноманітних дурних і хамських коментів, в яких не було геть нічого цікавого (їх я прибила без жалю, бо хамство толерувати має сенс лише в певних межах). крім одного.
в якому вона сказала дословно таке:

Толстушка, ну ка скинь телефончик мужа:)) вот и проверим как он любит твои сальные ляжки и обьемное пузико) я конечно не модель, но думаю легко на свою упругую попку и бритые ножки цепану твоего благоверного)) Ух ты мне утро сделала) хотя, нет, не ссы, чести у такой жирной свинки как ты увести мужика мало))

в цьому коменті шикарно все -- і тикання, і вимога дати телефон чоловіка, і коментар -- черговий! -- щодо моєї зовнішності, і абсолютна переконаність у своїй неспинній красі і сексапільності.
мій чоловік, почувши мій гомеричний регіт, почитав цей комент -- і написав свою відповідь:

не цепанёшь. Ты глупа, поверхностна, труслива и жестока. Этого не компенсируют никакие ножки и попка.

У тебя есть только самомнение - но, чтобы стать богиней, надо творить, ты же стремишься только разрушать. То, что кажется тебе внутренней гармонией и искренностью, на самом деле не что иное, как замшелые штампы и стереотипы, которые ты неплохо усвоила и которыми научилась оперировать.

У тебя недостаёт сил и смелости, чтобы создать что-то своё, и вместо этого ты ищешь жертву послабее, побеззащитней, чтобы, пользуясь анонимностью, вдоволь над ней поиздеваться. Ты лжёшь себе, считая такое поводение борьбой с мракобесием.

Тебе нечем гордиться, кроме своего тела - но своей фотографии в сеть, как моя жена, ты не выложишь, из опасения, что набегут подобные тебе и станут критиковать единственный предмет твоей гордости, и ещё большего опасения - потерять анонимность.

На сей раз ты сильно ошиблась с выбором жертвы - прекрати суетиться, это смешно. Твои слова Мэри даже не задевают. И вообще, лучше тебе прекратить эту свою практику попыток анонимно унизить. Такие попытки разрушают прежде всего твою душу - да и тело, впоследствии. Подумай о каком-нибудь ином способе самовыразиться. Удачи.


дівчинка досі мовчить. що цілком передбачувано.
maryxmas: (grammar nazi)
і лівим вона не подобається, і феміністкам, котрих на Майдані не було, ми теж не догодили --

-- і тим, які там не було, бо вони росіянки, які живуть не в Росії -- але в нас погана революція, бо вона не феміністська:

lubava

Украина потеряла своё будущее не вместе с Крымом. Украина сдала будущее добровольно в самом начале майдана. Когда вместо светских разговоров о правах в европейском понимании и левой символики, если точнее, вместо радужного флага и зеркала венеры - на сцену вынесли иконы и вывели попов, когда женщинам велели идти к сцене танцевать и петь, а мужчинам велели идти на баррикады, после чего включили национальный колорит.

Ничего непредсказуемого дальше не случилось. Победила дружба. Патриархальные идиоты с двух сторон начали единиться в стремлении уничтожить власть, чтобы стать властью.

Ничего непредсказуемого дальше не произойдет. Не появятся на майдане - или на Украине - стихийные силы добра и не начнут общественный диалог о том, что такое права человека. Просто потому что не было и прежде никаких предпосылок к появлению в пост-совке сил добра:)


всьо, просерли всі полімери. закордонні феміністки нас не схвалюють.

-- і тим, які туди не ходили, бо це ж бендерівський шабаш (на жаль, не можу знайти посилань, але панянка київська. ми з нею мали малоприємну розмову у феміністках) -- і коли мій чоловік порівняв нинішню українську ситуацію із зґвалтуванням -- як на мене, цілком доречно і коректно -- вона записала його в мачисти і вирішила, що його пост -- це випадок хлопояснення (це коли чоловік пояснює жінці -- ні сіло ні впало, без прохання з її боку чи будь-якої в тому потреби, щось, на чому вона знається, а він ні, але він все одно переконаний, що він все знає краще. оригінальний термін англійською -- mensplaining)/

зацитую:
Mansplaining
Мачисты с радостью начинают болтать об изнасилованиях, когда им это выгодно. Например, для того, чтобы показать всю мерзкую сущность врага, прижучить неугодных оппонентов или подпитать патриотические чувства единомышленников манипулятивными метафорами. Мерзость.
Феминисткам привет.


в коментах -- особисті наїзди, пересмикування та інші малоприємні речі.

добре, що я давно змирилася із тим, що я мізантропка. а то було б боляче і сумно усвідомити, наскільки я не люблю людей. навіть феміністок.
maryxmas: (librarin)
в якій говорила про жінок на Майдані.
потім зустрілася із молдовською магістранткою з Кембріджа, яка пише про Фемен. (ну дійсно, про що ще зі мною можна говорити :)

а потім написала відповідь на питання для статті про жінок на Майдані:

Чому роль жінки на майдані вперто не помічалася і не помічається? І які ініціативи могли б цю ситуацію змінити?
В Китаї до початку 20 століття існувала практика -- в заможних родинах маленьким дівчаткам перемотували тканиною стопи, щоб ніжка формувалася маленька. в процесі в дівчаток ламалися кістки, відгнивали пальці, але маленька ніжка була ознакою того, що дівчина походить з порядної родини і є бажаною нареченою (а ще вважалося, що вона в ліжку надзвичайно пристрасна, а її піхва через постійне напруження ніг дарує чоловікові неземну насолоду). Поряд з такою зманіженою жінкою (а по факту -- скаліченою і неспроможною навіть ходити самостійно, лише шкульгати) будь-який чоловік -- хоч тупий, хоч жирний, хоч повний нездара -- почувався сильним і мужнім. Дуже зручна система -- одних ми калічимо, щоб інші на їхньому фоні сприймали себе кращими, ніж вони є насправді.

тобто в такий спосіб послідовно вибудовується система, в якій чоловік є нормою людини, а жінка є відхиленням від цієї норми, і її культурно обмежено до фізичного відтворення людства -- побутове, сексуалье та емоційне обслуговування чоловіків, народження і виховання дітей та догляду за хворими і старими. все, що жінки роблять поза межами цього кола, потрапляє у сліпу пляму, та ігнорується, знецінюється та забувається.

отакий гандікап для жінок, за рахунок котрого чоловіки мають привілеї, створюється різними шляхами в усіх патріархатних суспільствах, і це відбувається століттями. українське не є виключенням. при тому, що жінки в нас становлять 54 відсотки людей з вищою освітою, у парламенті у нас жінок менше, ніж в Саудівській Аравії, не кажучи вже про уряд чи керівні посади -- в держуправлінні, в бізнесі, в освіті, в медицині, та будь-де. в пресі жінки фігурують менше ніж у третині журналістських матеріалів.

нам пропонується картинка суспільства, в якому чоловіки взаємодіють з іншими чоловіками стосовно важливих чоловічих справ -- а жінки, які займаються тим самим, випадають з картинки, бо не відповідають звичній -- чоловікоцентричній -- картинці.

стосовно Майдану таке ігнорування жіночого внеску в його формування та існування дозволяє вивищувати чоловіків на кожному кроці, в такий спосіб стимулюючи їх щось робити.
по факту суспільство має до чоловіків і жінок різні вимоги: до чоловіків знижені, до жінок завищені. і винагорода для жінок, відповідно, нижча за чоловічу -- їм не забороняють бути на Майдані, хай за це подякують. а от чоловіків за це послідовно вихваляють.
ще один аспект -- постійне припрошування жінок або на кухні, або посміхатися чоловікам, або їх надихати, або ще якось прислужуватись, а от чоловіків, які не йдуть на Майдан, соромлять - пропонують їх вітати з 8 Березня, бо які ж вони чоловіки, якщо вони не на Майдані! і те, що така акція є принизливою і зневажливою до жінок, її організаторам не спадає на думку.
українське суспільство тяжко уражене жінконенависництвом і сексизмом.

ініціативи, які могли б допомогти подолати цю ганебну ситуацію, пропонують самі жінки -- зокрема, Жіноча сотня.
просвітництво. інформування. привертання уваги до цієї проблеми. робота із можновладцями, щоб вони активніше залучали до процесу прийняття рішень жіночі організації, що працюють із відповідними проблемами, і не лише для того, аби потім відзвітуватися їхньою роботою так, ніби самі її зробили.
робота зі ЗМІ -- просування гендерних стандартів та політкоректності як мови, що запобігає жінконенависництву та ксенофобії.

плюс виконання, нарешті, численних міжнародних зобов"язань України з питань рівності прав жінок і чоловіків.
maryxmas: (be_mine)
я створила спільноту [livejournal.com profile] feminism_ua на самому початку 2004 року. цій спільноті вже 10 років. (а до того існувала фідошна ехоконференція su.feminism, ага. я давно бахнута на голову, якщо вам цікаво)
її читають 625 осіб.
але якщо подивитися, хто туди постить -- то здебільшого це я. і ще буквально троє-четверо людей. і ще сила-силенна тих, за ким я роками бігала і вмовляла -- продублювати свій пост до спільноти.

практично те саме відбувається у фейсбучній спільноті фемінізм_уа -- там, правда, людей вже 842, і постить десь з десяток -- але найбільше мене вбиває, що мої давні знайомі і колеги, феміністки зі стажем, з якими -- як я ввжала -- в мене цілком дружні і гарні стосунки -- постять в себе чи в інші феміністські спільноти. а сюди не постять. новини. анонси. фотозвіти.
і так само я за ними бігаю і вмовляю -- постіть у фемінізм_уа. будь ласочка.
кожного разу, коли я це бачу, я відчуваю гіркоту і суму. і гнів.

в тих спільнотах по 50-60 людей. в цій 800.
чи вони чекатимуть, що я робитиму все це сама?

чесно скажу -- в мене опускаються руки. я відчуваю, що все, що я роблю, не потрібно. що я дарма б"юся, як риба об лід, вмовляючи і запрошуючи людей. що, бігаючи по жжах і фейсбучику і сварячись з людьми направо і наліво за жінок з їхніми правами, лише дурно витрачаю свій час.

чоловік каже, що мені давно час забити на інтернет-сварки сідати і писати книжки про фемніізм -- але в мене відчуття, що навіть якщо я їх напишу, їх ніхто не читатиме.

не знаю, чи взяти тайм-аут, чи тупо забити на все.
maryxmas: (warrior)
Жіноча сотня

Мы написали небольшой текст, описывающий принципы, на которых была создана Женская сотня, и ценности, которых мы придерживаемся. Пожалуйста, прочитайте внимательно:) мы также описываем, как можно присоединиться к Женской сотне, и как можно отличить нас от других, самых разных проектов, инициированных женщинами на Евромайдане.
_________
Жіноча сотня ім. Ольги Кобилянської

Жіноча сотня – спільнота активісток Євромайдану, участь в якій є добровільною для кожної.

Цінностями Жіночої сотні є права людини, людська гідність, свобода, рівність та недискримінація. Діяльність Жіночої сотні ґрунтується на переконанні, що жінки та чоловіки є рівними в своїх правах.

Мета Жіночої сотні – активізація жіночого протестного руху та підтримка Євромайдану на принципах солідарності, сестринства та взаємоповаги.

Жіноча сотня поділяє переконання в тому, що жінки не допомагають робити революцію, вони її роблять. Люба участь жінок в подіях Євромайдану (яка не протирічить нашим цінностям) однаково підтримуються та вітаються за умови, якщо вибір зроблений жінкою самостійно зі всього спектру можливостей без будь-якого очевидного чи прихованого примусу з будь-якого боку.

Жіноча сотня в своїй роботі використовую методи просвітництва, ненасильницького спротиву, а також, у разі крайньої необхідності, самооборони у межах мінімально необхідного впливу.

Ніхто із учасниць Жіночої сотні не може бути примушена до участі у будь-якій ініціативі поза її волею.

Жіноча сотня є громадянською, позаполітичною ініціативою: ми не асоційовані і не будемо асоційовані з жодною політичною партією, політичні погляди кожної учасниці є її особистою справою.

Жіноча сотня є позарелігійною ініціативою: ми не віддаємо перевагу жодній релігійній чи духовній практиці, релігійні вподобання і форми їх реалізації є особистою справою кожної із учасниць.

Жіноча сотня не допускає дискримінації за жодними ознаками, в тому числі, за статтю, походженням, рівнем освіти, можливостями, сексуальною орієнтацією, етнічним походженням, громадянством, гендерною ідентичністю тощо.

Жіноча сотня є горизонтальною структурою: говорити від імені Жіночої сотні може кожна із її учасниць.

Основним напрямком діяльності Жіночої сотні є розвиток і підтримка участі жінок у всіх ініціативах, пов’язаних з Євромайданом, а також протидія сексистським проявам і обмеженням участі жінок в будь-яких ініціативах, пов’язаних з Євромайданом.

Основний принцип формування і прийому нових учасниць у Жіночу сотню – їх особисте знайомство і рекомендація мінімум від 2-х дійсних учасниць. Інформаційними прихильницями і прихильниками Жіночої сотні, які отримують інформацію про її діяльність, можуть бути всі бажаючі.
maryxmas: (warrior)
вже повернулися додому.
отже,
Український дім. пройшли практично без проблем -- охоронець на вході спочатку почав вимагати перепустку, потім в мене на очах пропустив купу народу без перепусток, потім таки пустив нас із чоловіком всередину.
я довго шукала туалет -- бо на цокольному поверсі один з них перетворили на душові, а інший був на ремонті, і треба було йти на третій поверх -- а сходи перекриті, і йти треба по вимкненому ексалатору. в самому туалеті (а також на першому поверсі в закутках різних організацій) на підлозі лежать теплі речі -- светри і пальта. я так розумію, це для того, щоб об них витирати ноги. але вся підлога в туалеті в светрах в мене особисто викликала неприємне здивування.

на всіх туалетах, відкритих і непрацюючих, висить оголошення -- у випадку проносу негайно в медпункт! і це правильно.

на цокольному поверсі годують. на третьому поверсі бібліотека (і хлопчик грає на піаніно) -- а нам навіть занести в ту бібліотеку не було що, бо всі книжки, які я планувала на віддачу, ми вже відвезли в Луцьк і занесли в обласну дитячу бібліотеку і в обласну наукову бібліотеку.

до мікрохвона мене допустили добряче о пів на восьму -- бо до того там дядечко робив доповідь про гени в рамках Відкритого університету. він мав закінчити о сьомій, але, як він пояснив, його самого сильно затримали з початком.

Ніна Потарська, власне, одна з чільних організаторок Першої жіночої сотні самооборони, представила мене -- а далі я спочатку троха нервувала, але все одно жваво розповідала про те, чим відрізняється продуктивна праця від репродуктивної, монархія від національної держави, і чому жінки боролися за право називатися громадянами. ну і багато іншого цікавого.
щоправда, цього разу моя розповідь була не настільки добре структурована, як зазвичай -- і я сильно стрибала між темами і епохами, але таки впоралася із тим, щоб все сплести до цілком логічної купи.
потім були питання -- і від чоловіків, і від жінок, і я навіть встигла потоптатися по ідеї легалізації проституції, чим пишаюся -- і розповісти про страшну статистику із домашнім і сексуальним насильством щодо жінок.

добрий [livejournal.com profile] dymmar пороздавав листівочки від Жіночого кінозалу.
народу було чимало -- більше сорока, то точно (я тепер шкодую, що не порахувала). щоправда, чимало з них прийшли просто посидіти і покуняти, але Дмитро каже, що багато з них в процесі лекції попрокидался і слухали уважно і навіть схвально хитали головами в особливо потужних моментах лекції :) і більшість слухала до кінця, лише кілька людей пішли до того, як я закінчила говорити.

оце фото мене
xmas_v_ukr_dome
авторство фото -- Svitlana Vovk, за що я їй дуже вдячна.

отже, моя місія із несення феміністських ідей у маси триває.
maryxmas: (be_mine)


що, власне, Гейл Дайнс (Gail Dines) каже:

я зараз скажу чоловікам в цій кімнаті щось таке, чого вони досі, мабуть, не знали. феміністки -- ваші найкращі друзі.
ми -- єдина група, котра дійсно вірить у вашу людяність.
феміністки -- єдина група, яка переконана, що ви не народжуєтесь від природи ґвалтівниками чи споживачами комерційного сексу, ви не народжуєтесь сутенерами і агресорами, схильними розпускати руки.
дійсно, ми переконані, що ви народжуєтесь із спроможністю бути порядними людьми -- так само, як і жінки.
і ми віримо -- на відміну від порнографів, що ви не зводитеся до системи життєзабезпечення для ерегованого прутня.
maryxmas: (needs a hug)
у лектори Відкритого університету на Майдані.
сіла писати тези для можливих доповідей -- і, на свій жах, зрозуміла, що не можу знайти папку, в якій тримаю матеріали для тренінгів.
в мене там було все, що для цього треба -- плани, роздруківки ключових матеріалів, листівки, ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал, все, що я назбирала і розробила для тренінгів, які проводила в рамках ПРООНівського проекту з тренінгів для вчителів про гендерну освіту.
і стало мені дуже сумно.

а ще я не можу знайти, куди зникла моя Кейт Міллет "Сексуальна політика", тому, якщо у вас є зайва чи ви знаєте, де її можна купити -- я вам буду дуже вдячна (бо в жодній онлайн-книгарні мені її знайти не вдалося).

(а якщо у вас раптом лежать якісь мої книжки -- можете мені їх повернути, я вам подякую)

а тези (мушу зауважити, дуже лапідарні) моїх запропонованих для Відриктого університету доповідей -- під катом:
Read more... )
maryxmas: (be_mine)
maryxmas: (flower)
пост [livejournal.com profile] tact_media у спільноті [livejournal.com profile] music_action
против дискриминационной риторики на #евромайдан / Люби ти Україну!
(власне, звітам я потягла отой дивний кліп ТіК)
і йдеться там, зокрема, про заклик відмовитися від мови ворожнечі на Майдані -- про який я писала трішки раніше.

але розмова наша трішки не про це:

[livejournal.com profile] maryxmas
дурной какой-то клип.
чо сказать хотели, непонятно.
а с призывом у меня лично проблемы -- в нём ничего не сказано про мизогинию и сексизм. борьба с ксенофобией, которая не включает борьбы с мизогинией, тщетна.

[livejournal.com profile] tact_media
Насколько могу судить, музыканты группы все же более адекватные люди, чем режиссер клипа. Да и тот, скорее всего, просто играл в провокацию.
Про сексизм, мизогинию и т.д в тексте заявления не упоминалось, наверное, только потому, что со сцены не звучал язык вражды, дискриминирующий женщин. Или это не так? Было что-то запоминающееся?


[livejournal.com profile] maryxmas
собственно, явной и отркытой мизогинии не было -- но сексизм со сцены звучит регулярно.

[livejournal.com profile] tact_media
в тех же пропорциях, что и в повседневной жизни
и, как правило, в формате "позитивной дискриминации" (призывы увести с площади женщин при подготовке к встрече с беркутовцами и проч.)


[livejournal.com profile] maryxmas
и никто по этому поводу ничего не делает.
летом начали серию семинаров для прессы по разным противоксенофобным вопросам -- первый тренинг про гендер оказался весь про геев (и слабенький вообще очень). спросила, планируют ли делать тренинг про сексизм, мизогинию и политкорректность (в смысле как способ уйти от сексизма) -- сказали, нет, а зачем?
и так во всём. ни в одном тексте, ни в одном заявлении общественных организаций -- даже женских! -- ни слова про мизогинию.
мне это на голову не налезает.

[livejournal.com profile] tact_media
А с кем делали эту серию семинаров (с каким НПО?)?
Я объясняю подобный отказ долго и всерьез работать с темой мизогинии не столько системой приоритетов в головах экспертов, активистов и т.д., сколько пониманием того, насколько затратна (даже не в денежном смысле) подобная работа: прежде, чем выводить на уровень действия придется долго-долго работать с общественным мнением, показывая, что проблема есть (ее не видят именно в качестве проблемы).


[livejournal.com profile] maryxmas
какая-то правозащитная ассоциация, я не помню.
если вам критично, я могу поискать, у меня где-то в завалах их раздатки должны быть.
я придерживаюь другого мнения -- на женщин всем насрать. даже женщинам. не всем. но многим. я вижу проявления этого постоянно и регулярно.
вот вам ещё пример:
инициатива Diversity, или как они там, проводит акцию "футбол за дружбу". приглашают МАЛЬЧИКОВ играть и болеть. рассылает барышня. я её спрашиваю -- а что, девочки в футбол не играют? меня игнорируют.
или на последней встрече представителей Фонда Бёлля на постсовестком пространстве в Киеве дядька из ещё одной антиксенофобной организации встаёт и рассказывает про то, с какими организациями могут сотрудничать ЛГБТ-организации для защиты своих прав. женские организации не вспомнил за всю презентацию НИ ОДНОГО РАЗА.
а когда я вслух говорю, что у нас с мизогинией никто не работает, польская экспертка начинает меня поучать про интерсекциональность с таким видом, будто она её придумала.
конечно, у меня после этого репутация бахнутой на голову феминистки.

[livejournal.com profile] tact_media
Не, не критично (т.к. вижу себя не столько в качестве действующего лица в этой теме, сколько в роли помощника).
Я бы не стал столь уж пессимистично глядеть на степень востребованности идей связанных с гендерным равноправием, феминистической эмансипации и т.д. Как только запускается общий тренд на модернизацию, автоматически начинает трещать по швам "повседневность" (рутинные практики и установки).
Насколько могу судить, даже в том случае, если продвинутые, просвещенные люди видят, что без перенастройки базовых отношений (между полами, внутри семьи, на межличностном уровне) никаких серьезных прорывов на макроуровне (политика и т.д.) не произойдет, редко кто понимает, как работать с "неформальными социальными конвенциями" (что куда как сильнее, ригиднее, нежели нормы кодифицированного права). Так что Ваше постоянное тыкание носом в несправедливость при конкретных ситуациях - это уже многое. По себе сужу. Меня долго по этой части воспитывали.
Отдельная проблема - то, что феминизм, антисексизм и проч. воспринимается обществом не как своя задача, а как часть пакета, привносимого "с Запада" (во всяком случае "гендерные исследования"и т.п. в университетской среде почти сплошь держится за европейских, американских и друг. грантовых программах).


[livejournal.com profile] maryxmas
опять же, думаю, дело не в осознании масштабов работы, а в нежелании на эту тему думать.
мужчинам эта система выгодна (а о цене они не хотят или не готовы думать) -- и даже самые продвинутые часом демонстрируют сексизм, а среди геев это вообще чаще правило, чем исключение, а женщины в неё уже столько вложили, что отказываться от неё страшно -- плюс они боятся санкций за открытое признание себя феминистками.
плюс женщины -- это удобная, лёгкая, привычная мишень для самоутверждения. за унижение женщин на них никто не взъестся -- это не евреи, не геи и даже не ромы.
ну, кроме меня. но я никто и звать меня никак.
многие другие исследовательские программы тоже выживают только за счёт грантов -- но они такой ненависти не вызывают.


і окремо про гомофобію і мізогінію в українській сучасній музиці.
maryxmas: (roma)
Заява щодо дискримінативної риторики на Євромайдані

начебто хороший, корисний документ.

Ми, громадські та правозахисні організації, журналісти, активісти, студенти, наукові співробітники, дослідники - занепокоєні наявністю на Євромайдані дискримінаційної риторики, яка лунає в промовах спікерів, під час звернень зі сцени. Прикро констатувати той факт, що ресурс “вільного мікрофону”, який дає змогу висловлюватись усім, хто має що сказати - подекуди перетворюється на ефективний інструмент поширення “мови ворожнечі” (“hate speech”) до мирних протестувальників.

Наведемо лише декілька прикладів: в перші дні Євромайдану, українська блогерка та активістка – Олена Білозерська говорила про “вибіркову толерантність”; 23 листопада “вільний мікрофон” був наданий виступаючій Діані Камлюк, котра зверталась до громадян на площі з антисемітськими та расистськими гаслами.


і так далі, і тому подібне.
вони згадують, що на Майдані є люди не лише різної сексуальної орієнтації чи різної етнічної приналежності, але й (ОЙЛИШЕНЬКО) різної статі.
але жодним словом не згадують ані сексизм переважної більшості виступаючих, ані мізогінію.

і дійсно, деякі тварини рівніші, ніж інші.
про жінок можна забувати, їхні зусилля можна ігнорувати, а їхніми прагненнями нехтувати -- і найстрашніше, що це саме роблять самі жінки.
жінки з гарних громадських організацій - правозахисних, просунутих, протидискримінаційних. а те, що вони самі при цьому дискримінують половину населення країни -- їх не обходить.

і тому я кажу -- я не підписуватиму цієї заяви. я проти ксенофобії. але якщо боротьба із ксенобофією не включає боротьбу з мізогінією -- в дупі я мала таку боротьбу.
maryxmas: (vinochok)
вчора у фейсбучику у спільноту Мова запостили отаку картинку:



ну ви ж розумієте, я не могла змовчати. воспослєдовала розмова:

Марія Дмитрієва
ні, доки є жінки, які готові цих чоловіків терпіти.

Леон ар-Вісур
Доки є люди, готові вмерти за неї!

Валентина Задорожна
...доки є жінки, які чеають, підтримують і моляться за таких чоловіків!

Maxim Osadtschij
Звичайно жінки також. Ми походимо від сарматів - матрилінійного племені.

Марія Дмитрієва
щось на картинці жінок не видно і жодним словом не згадано. якщо чоловіки і надалі вважатимуть, що нація -- це лише вони, вони можуть швидко виявити, що жінки пішли. і хай тоді самі собі варять їсти, і самі собі дітей народжують. тому що такі чоловіки жінкам на біса здалися.

показала чоловікові, кажу, диви, як я тонко просуваю феміністські цінності!
він такий -- ага, ти прямо майстер тонкого наятку!
я така -- а хіба ні? я жожного разу не згадала слово "фемінізм"!
maryxmas: (warrior)
я чомусь завжди думала (і навіть під сумнів не ставила), що в тексті пісні "Зєлєноглазоє таксі" Ляпіса-Трубецького

...вчера ты ушла от меня... А зачем?.. Ведь дело даже не в том,
Что теперь мне некому варить борщ или стирать джинсы,
А дело в... чувствах!.. Ведь люди встречаются не случайно!..


фраза про борщ і джинси -- це що він варить для неї борщ і пере її джинси.

навіть гадала -- ухти які прогресивні ці білоруські рокери!

але щойно до мене дійшло, що ця граматична конструкція допускає й інакше прочитання -- що для нього нема кому варити борщ і прати джинси.

damn you, my linguistic education!

ще одну пісню я тепер не зможу слухати без відрази.
maryxmas: (flower)
з розмови 2006 року

я
для апологии феминизма бодренько.
вот только непонятно, чем вам не угодили те, кто считает, что названия профессий применительно к женщинам нужно соответствующим образом менять грамматически.
в немецком, вон, ввели -- и все используют. без претензий и воплей.
ваша версия феминизма -- такая белая, такая пушистая, такая уютная. не дай бог кого-нибудь обидеть или зацепить. будем называть женщину -- сотрудницу полиции -- полисменом. а хули нам, в самом деле. ведь язык -- он же ничего не определяет на самом деле. и не влияет на наше мировосприятие ни разу. конечно.
вот только вы ничего не сможете объяснить тем, у кого в голове феминизм -- это занятие недоёбаных страхолюдных лесбиянок.

[livejournal.com profile] azbukivedi
Да я не то чтобы против этих изменений в языке, просто эти проблемы кажутся мне малоинтересными или вторичными - за "чистоту" языка я бороться не собираюсь. Но если Вам это кажется неотъемлимой частью феминизма - на то Ваше право.

я
мне, в общем, странно, что вы, находясь в Штатах (если судить по вашему инфо), стране, где возникла и развивается феминистская критика языка (я уже молчу про гипотезу Сэпира-Ворфа), помянули этих самых policewomen.
это был _первый_ этап. потом стали предлагать и использовать гендерно нейтарльные -- типа тех же flight attendant или bartender. это чисто по фактажу. по сути же...
язык во многом определяет то, как мы видим реальность вокруг нас. и как на неё реагируем. как говорил Козьма Прутков, многие вещи нам непонятны не потому, что наши понятия слабы; но потому, что сии вещи не входят в круг наших
понятий. вещи же, для которых нет названия, имеют тенденцию выпадать из круга "наших понятий".
именно поэтому борьба за язык -- политкорректный, неущемляюший, неунижающий -- является важной частью феминистской идеологии. именно феминистки придумали слова "сексизм" и "домашнее насилие".

именно поэтому мне непонятен и неприятен тот способ, который вы избрали для описания феминисток. вроде сначала стёб по поводу стереотипных представлений о феминистках, и тут же -- рядышком лифчики, которых никто не сжигал -- и экивок насчёт религиозных фанатиков.
получается, что в вашем представлении сущесвтуют некие абстрактные "радикальные" феминистки -- такие себе религиозные фанатики. а вы -- "хорошая" феминистка. нерадикальная.
так вот, я вас разочарую. радикальные феминистки -- это представительницы одного из направлений фемиинстской теории. не более того. именно они вызвали появление второй волны феминизма. и сделали очень и очень многое. и добились многого.
когда я читаю такое, сразу вспоминаю --
"хорошая" девочка не должна кричать, даже если её хватает за попу взрослый мужик.
"хороший" ниггер послушен, приветлив и трудолюбив.
"хорошая" жена должна вовремя подавать на стол горячий суп и молчать
за столом, иначе её муж будет иметь полное право избить её.
"хорошая" феминистка осуждает радикальных феминисток (даже если не имеет ни малейшего представления о том, что они сделали и делают)
вы хотите быть "хорошей" феминисткой? ваше право.
maryxmas: (flower)
звідси (розмова, зауважте, 2004 року)

[livejournal.com profile] liebfraumilch
это мнение про то, что женщина должна быть желанна и проч., а так же весь этот тред про бритье ног, на мой взгляд, содержит определенную терминологическую "несостыковку", вернее, он на ней построен.
я говорю о том, что они говорят именно про "женщину", ту самую "женщину", которая конституируется патриархатным и гетеросексуальным порядком. поэтому они правы, т.к. эта "женщина" всенепременно должна быть желанной, брить ноги, выщипывать брови, краситься и т.д., она существует для "мужчины". эта "женщина" находится именно в таком общественном порядке и дискурсе.
а то о чём говорите вы - в принципе, не имеет отношения к такому дискурсу, поэтому это не "женщина", во всяком случае, не та "женщина", о которой говорят они.
В итоге получается, что они вам говорят об одном, а вы им соврешенно о другом.


я
можно сказать и так.
а можно сказать по-другому: те, кто говорит о желанности женщины с бритыми ногами, отказывают всем другим женщинам в праве женщинами именоваться.
и право решать, кого женщиной считать, а кого нет, они оставляют за собой.
по идее, это прерогатива мужчин.
но женщины, которые этот взгляд приняли и сделали частью своей гендерной идентичности (некритично приняли, скажем так), смотрят на других женщин глазами мужчин, которые оставили за собой право именовать.
поэтому каждая женщина, имеющая наглость или смелость заявить вслух о том, что она не бреет ноги -- или не считает это должным, покушается на власть именования, присвоенную мужчинами -- и на право осуждения, присвоенное женщинами, которые примкнули к мужчинам.
вот.
хотелось бы напомнить, что ещё лет 30 назад женщины в нашей стране такой фигнёй, как бритость ног, не заморачивались. что не мешало им быть популярными :)

[livejournal.com profile] liebfraumilch
а почему тебе важно называться женщиной?

я
потому что это часть моей идентичности.
я -- человек. я -- женщина. я -- переводчица. я -- украинка. я -- феминистка. ну и так далее :)

[livejournal.com profile] liebfraumilch
мне кажется, что если ты принимаеш в свою идентичность "женщину", то это именно та "женщина", которая бреет ноги, должна рожать ребенка и тд. в другом случае, надо очень сильно корректировать это понятие, а поэтому оно уже перестает быть "женщиной" в традиционном смысле, нет?

я
здрасте. приехали. традиционный -- да и вообще -- смысл женщины включает в себя много чего ещё. и каждая из нас может выбирать для себя то, что ей по душе. зря, что ли, британские суфражистки побили Черчилля зонтиками?
или американские феминистки жгли лифчики на площадях? я бы, впрочем, скорей сожгла кухонную доску -- хотя по нынешним временам проще найти пристойный лифчик, чем пристойную доску :)
для нас сделано уже столько, что отказываться от имени женщины в пользу адептов и адептесс депилированных ног и выщипанных бровей я считаю просто предательством -- тех, кому за попытку отстоять своё право быть женщиной -- такой, как они хотели -- грозило много большее, чем присланная по мылу гадость от неуравновешенных истеричек и придурков.

[livejournal.com profile] liebfraumilch
ты здесь обобщаешь слишком. вот именно этим и грешит очень часто весь феминизм - фразами типа "для нас, женщин...", "мы, женщины..." Иными словами. он пытаеца выступать от имени всех женщин сразу, подстригая их как бы под одну гребенку, не принимая того. что все женщины разные и поэтому у них могут быть и есть абсолютно разные, несовпдающие желания.
а кроме того, почему ты называеш себя женщиной? из-за анатомического строения собственного тела? то есть я хотела спросить - кому дается "имя женщины" как у тебя выше написано и почему оно им дается?


я
нет такого понятия, как _весь_ феминизм. феминизмов столько, сколько феминисток. в конце концов, я не пишу тут феминистских трактатов. я пытаюсь объяснить свою сугубо личную точку зрения. и да, я ощущаю себя частью множества, которое называется "женщины". с подавляющим их большинством у меня нет ничего общего, кроме физиологии -- но, с другой стороны, сколько общего у нас из-за физиологии...
когда я признаю себя частью этого множества, я не ущемляю ничьих желаний. я признаю за ними те же права, что и за собой. впрочем, не секрет для меня и то, что приоритеты будут разными.
но тем не менее.
я называю себя женщиной, потому что а. у меня женское тело. б. я себя осознаю как женщнину -- меня всю жизнь так воспитывали / формировали -- родители, школа, социум, друзья (первые -- на основании моего физиологического пола, остальные -- в силу как физиологического пола, так и того, как я себя репрезентирую.
далее теория:
если гендерная репрезентация отличается от моего пола -- или того, что люди считают моим полом, меня подвергают остракизму. чем сильнее отход, тем большим считается прегрешение. и тем сильнее прессинг и наказание).
люди как фонемы -- взятые сами по себе, в единичном экземпляре, они не имеют иных определений, кроме как homo sapiens. но в противопоставлении и сравнении выясняется, в какой оппозиции и каким именно её элементом они являются.
так что в дихотомии "мужское-женское" я, безо всяких сомнений, принадлежу к полюсу женского.
кстати, можно иметь и мужское тело, и чувствовать себя женщиной. почему так происходит, я не знаю.
все вопросы, которые ты мне задаёшь, рассматривали и рассматривают феминистки-философы. американские, в частности. в их числе -- и Джудит Батлер.
maryxmas: (librarin)
зробила [livejournal.com profile] candrika в коменті в мене під постом:

Ви в статті не згадали (чи не наголосили на) одному з аспектів пост-колоніального фемінізму, який мені особисто найбільше запам'ятався, коли я це діло вивчала, і за який власне вам багацько дістається, а саме, що пост- колоніальна феміністка змушена боротися не лише з колонізаторами і своїми чоловіками, а також і з своїми ж колегами-феміністками з колонізаторського табору. В цьому сенсі багато з тих індійських, африканських, чи арабських феміністок якраз змушені були відстоювати свою іншість (в т.ч. іншість свого фемінізму, право називатися феміністкою і при тому не відмовлятися він певних традицій, бо вони важливі для їхньої культури, які, наприклад, білі феміністки вважали анти-феміністичними - на приклад в стосунку до одягу, чи до певних традицій шлюбів).
Тобто для мене пост-колоніальний фемінізм починається з того, що пост-колоніальна феміністка вступає в конфлікт, чи дискусію, із своїми колегами з колонізуючого табору, бо так виходить, що вони несвідомо намагаються продовжувати колонізувати своїх "сестер" - ну то в цьому сенсі український фемінізм у вашій особі - так, пост-колоніальний.
Пост-колоніальний фемінізм закінчується (ну чи нехай набуває повноти), коли всі феміністки, і колонізуючі, і колонізовані, починають бачити, і визнавати, як через них теж, хоч вони і феміністки, працюють механізми і форми опресії і гегемонії, і перестають нав'язувати один свій правильний фемінізм, а навпаки підтримують всякі різні його прояви і форми. В цьому сенсі, мені здається, український фемінізм все ще недо-посколоніальний, і буде таким доти, доки феміністки різних сортів, помолів і вподобань чубляться, виганяють одна одно із спільнот, і т.д.
maryxmas: (vinochok)
під моєю статтею про фемінізми на всі смаки-2 хороша людина [livejournal.com profile] maiorova задала мені цілком слушне питання:

Мы с мамой никак не можем прийти к единому мнению. Феминизм в странах бывшего Варшавского договора считается постколониальным или же не считается?

на що я відповіла:

это на самом деле сложный вопрос.
с одной стороны, у нас есть долгая и славная традиция женского движения -- которое в видоизменённой форме существовало все годы советской власти и продолжается и до сих пор. которое занимается проблемами женщин (и теми, которое общество назначило женскими и от них отмахивается), но при этом открещивается от феминизма.
с другой стороны, у нас есть группы интеллектуалок, имевших / имеющих доступ к западной интеллектуальной мысли, для которых феминизм и гендерная теория предложили инструменты для анализа собственной жизни. они себя называют феминистками, часть вовлечена в низовую работу, часть только занимается наукой.
плюс молодые девушки и женщины, которые открыли для себя феминизм недавно, не боятся этого ярлыка и пытаются что-то делать.
кто из них позиционирует себя как постколониальная феминистка, я не знаю.

теоретически, в Украине феминизм вынужден решать вопросы именно постколониального характера, и я как феминистка и националистка в Украине, не могу быть никакой другой феминисткой, кроме как постколониальной, но вот пока вы этот вопрос не задали, я в таком плане об этом даже и не думала.


і тепер я про це думаю. треба буде подумати, почитати і щось написати з того приводу.
а от ви як вважаєте, шановні, фемінізм в Україні постколоніальний чи який?
maryxmas: (librarin)
мене, по факту, вигнали зі спільноти [livejournal.com profile] womenation. за те, що я нібито захищаю чоловіків. (і неправильна радикальна феміністка)

во, дивіться:
Чтобы не тратить время на объяснение нам "очевидных вещей", вы можете самостоятельно воспользоваться опцией "покинуть сообщество".

отаке сестринство, вот такая, блин, вечная молодость.

ні, звичайно, я і надалі його читатиму, і поститиму звітам цікаві матеріали в ті спільноти, де я обітаю. але більше не коментитиму. запас перлів в мене не безкінечний, як і часу і нервів.
maryxmas: (jeti)
дивна пані [livejournal.com profile] frau_zapka розродилася текстом
Радикальный феминизм vs интерсекциональность
текст трохи дивний -- і схожий на вчорашній текст про стосунки між радикальним фемінізмом та трансфемінізмом.

(копіюю сюди мої коменти, поки їх там не потерли, а мене нарешті не забанили)

вас послушать -- так интерсекциональность как евреи в антисемитской газете -- а. повсюду и б. всесильна.
а насчёт чёрных женщин и женщин с инвалидностью ситуация была как раз обратная -- причём с чёрными женщинами она тянется ещё со времён борьбы с рабством. это белые женщины не хотели работать с чёрными вместе.

и вы тут придерживаетесь предельно узкого понимания ресурсов. я бы даже сказала -- пораженческого.
не существует людей совсем без ресурсов. и женщины не исключение.

интерсекциональность не игнорирует угнетения по половому признаку. оно вообще лежит в основе всех остальных видов угнетения. она говорит, что в разных ситуациях могут более важными быть другие виды угнетения (так же, как в разных ситуациях могут быть более актуальными разные аспекты идентичности конкретного человека) -- но угнетение по полу при этом никуда не девается.

интерсекциональность не предлагает делиться на бесконечно малые группы. она предлагает более нюансированную, а значит, более точную картину -- а потому позволяет точнее выбирать инструменты.


після чого пішли наїзди, що я, мовляв, текст не прочитала і не зрозуміла, що я завжди до її текстів прискіпуюся (хоча до цього я висловила претензію до її тексту лише раз, а інших її текстів взагалі не пам"ятаю, а посилання переклади її я просто постила в усі фем. спільноти, куди пишу), що всі мої аргументи зводяться до твердження, що всі ідіоти, а я на білому коні, що в мене нема фантазії і всяка проча пурга.

єдиний притомний коментар був від пані, яку я не знаю:
ИМХО, это может означать только одно: там, где угнетённые по расовому, ориентационному или иному какому-то принципу мужчины будут бороться за равные права к этой отдельно взятой области - женщины будут вынуждены бороться сразу против двух видов угнетения.
К примеру, мужчина-гей будет бороться за равные с другими мужчинами права, касающиеся ориентации.
Женщина будет бороться и за права, связанные с ориентацией - и за права, равные с мужчинами во всех остальных аспектах жизни.
И так во всём, чего ни коснись - от инвалидности до цвета кожи.
И значит, мужчины априори в более выгодном положении. А отсюда вывод: нужно сравнивать не условного мужчину-таждика с женщиной титульной национальности. А мужчину-таджика с мужчиной титульной национальности. Не женщину с мужчиной-инвалидом (знаю я не понаслышке, как те инвалиды относятся к женщинам, хоть к здоровым, хоть к больным). А мужчину-инвалида со здоровым мужчиной.
И пусть себе мужчины-инвалиды, таджики и прочие, безусловно угнетённые борются за свои права с другими мужчинами - я ни секунды не против.
А женщины должны бороться за свои права. Со всеми мужчинами бороться, без скидок на то, что кто-то из них инвалид, а кто-то - таждик, которого на работу не берут...


на що я відповіла:
с одной стороны, вы правы.
с другой стороны, среди мужчин тоже есть порядочные люди. и всегда были.
с самого начала зарождения феминистских идей и движений были мужчины, которые эти движения поддерживали и продвигали. искренне, честно, пламенно.

и без участия мужчин, их солидарности и поддержки женщины не смогут добиться равенства и свободы от насилия и дискриминации.
без такого участия мужчин не получится воспитать новое поколение женщин и мужчин, ориентированных на равенство и взаимное уважение.

поэтому сравнение мужчин и женщин угнетённой группы может приводить не только к конфронтации, но и к пониманию сходства их положения, а значит, и к солидарности. тут, конечно, больше вопрос не к женщинам, а к мужчинам, насколько они готовы отказываться от своих привилегий и учитывать в своей борьбе проблемы женщин, связанные с угнетением по полу.


тепер мене там точно забанять як яру %уєзахисницю.

зі.
продовження розмови:
[livejournal.com profile] ne_o_tom
Вот в том-то и дело, что к мужчинам вопрос. И в том, что они - не захотят отказываться. Поддерживать, может и будут - но отказываться от привилегий не захотят ни за что.
А если вопрос - к мужчинам, так почему женщины-то должны заморачиваться, что кого-то из мужчин угнетают? Ну правда, почему? Потому что среди мужчин тоже есть порядочные? Так они и среди женщин есть, а многие ли мужчины об этом думают?
[...]

В общем, я сторонница того, что за свои права должны бороться те, кому НУЖНЫ эти права. Женщинам нужны права. Это однозначно.
А вот нужны ли мужчинам эти женские права... у меня огромные сомнения. Я не верю, что мужчины - внезапно - начнут за мои права бороться.
И я не очень понимаю, почему какую-то часть своей энергии я должна тратить на просвещение мужчин, когда женщины в массе своей ещё потрясающе невежественны даже в сравнении со мной - а я ведь едва азы уяснила...


я:
так я какбе и не предлагаю заморачиваться тем, что мужчин угнетают.
это, кстати, довольно частая предъява мужчин феминисткам -- мол, почему вы за наши права не боретесь, если вы за равенство? я в таких случаях обычно спрашиваю, не надо ли им за компанию и жопу вытирать.
понятно, что это дешёвые демагоги, которым нужно заболтать тему и увести её от того вполне конкретного угнетения, с которым ежедневно сталкиваются женщины, и с такими разговор короткий.

но вот с теми, которые открыты и задают вопросы -- вполне можно вести разговор.
за те годы (ужас, я начала с людьми про феминизм говорить в 1993 году, полжизни назад), что я говорю с людьми про феминизм, я к своему удивлению обнаружила, что многим адекватным мужчинам объяснить нужность и выгодность феминизма проще, чем многим адекватным женщинам, которые настолько запуганы жупелом женственности, что сама мысль о феминизме вызывает у них ужас.
но что в реале, что в жж такой разговор полезен не только тем, кто в нём принимает участие непосредственно -- но и тем, кто слушает / читает.
а как лично вам тратить свою энергию, решаете лично вы -- и никто другой.

August 2017

M T W T F S S
 1 2 3456
7 89 10 11 1213
14 15 1617181920
21222324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 19th, 2017 03:39 am
Powered by Dreamwidth Studios