>>ото я його прочитала -- і розридалася, і побігла малу по голові гладити. я і так тонкослізка, а останні тижні якось геть зовсім очі постійно на мокрому місці.

Гормональні бурі, що поробиш. Я взагалі мабуть років три після народження другого сина не могла нічого дивитися чи читати, якщо там хтось страждав, або когось вбивали, особливо дитину. Ридала, теж бігла дітей обнімати :)

А тонкосльозою так і лишилася. Хоч вже й може дивитися "страшні" фільми-відео, але якісь щемливі сцени життєві чи зрежисовані викресують сльози і вже з цим змирилася.