![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ищем пропавшего без вести человека
May. 6th, 2025 09:39 pmОлег Ярославович Ковалишин, 1978 года рождения.
Добровольческий батальон "Донбасс", позывной "Рейдер". Пропал без вести в бою с подразделением "Восток" под Карловкой, что недалеко от Донецка.
Считается погибшим, но тело не было найдено. У нас есть основания полагать, что бой он пережил и был прооперирован в Красноармейске, после чего увезён в неизвестном направлении людьми в камуфляже
(предположительно был ранен: легко в голову, затем в нижнюю часть тела).
Сведения о самом бое имеются непосредственные, из первых рук, но затем след теряется. Просьба отозваться всем, кто видел или знает о его дальнейшей судьбе.
контактный телефон -- 098 799 54 51 / мейл lisak @ ukr.net.
Приметы: Рост 185, среднего телосложения, неровные зубы, плохое зрение без очков.
Добровольческий батальон "Донбасс", позывной "Рейдер". Пропал без вести в бою с подразделением "Восток" под Карловкой, что недалеко от Донецка.
Считается погибшим, но тело не было найдено. У нас есть основания полагать, что бой он пережил и был прооперирован в Красноармейске, после чего увезён в неизвестном направлении людьми в камуфляже
(предположительно был ранен: легко в голову, затем в нижнюю часть тела).
Сведения о самом бое имеются непосредственные, из первых рук, но затем след теряется. Просьба отозваться всем, кто видел или знает о его дальнейшей судьбе.
контактный телефон -- 098 799 54 51 / мейл lisak @ ukr.net.
Приметы: Рост 185, среднего телосложения, неровные зубы, плохое зрение без очков.
мандрівна жаба -1
May. 30th, 2022 10:15 pmвчора я без пригод викликала таксі, доїхала до возкалу, пройшла все ще незвично порожнім переходом, влаштувалася в куточку вагона. поїзд був зайнятий весь. у 9 вагон людей чомусь пускали через двері восьмого.
багато дітей, тварин -- і частина з них всю ніч то ридала, то вила.
поруч зі мно. їхав молодий хлоп на навчання у Варшаву -- зі стосом паперів з перекладом нотаріально завіреним. наші прикордонниці двічі перетрушували той стос.
протягом всього рейсу на екранах крутили купу інформаційної соціальної реклами -- включно з протидією торгівлі людьми -- без жодного слова, як ця небезпека актуальна саме для жінок і для молодих дівчат, та ще й дрібним шрифтом. біля туалету висить пріплена наліпка зі схожими порадами, але там їх хоч прочитати можна.
їхали манівцями -- через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль. прибули в Перемишль о 5.15 за польським часом -- але на перон нас випускали повагонно, так що на вулицю я вийшла вже по шостій.
черга на паспортний контроль була довга, але рухалася швидко.
в ВОрлд кітчен заходити я не стала -- після 4 з переривами годин сну (бо дитина волала всю ніч) їсти не хотілося зовсім.
в Перемишлі з того боку, де вихід від прикордонників, ніякої інформації для біженок я не знайшла -- тільки вказівники і стрілки, де ця інформація має бути. довелося тягатися з валізою через весь вокзал підземними переходами -- і в касовому залі я побачила величезну чергу. там люб"язна волонтерка спитала мене, куди я хочу їхати, і сказала, що квиток можна не брати в касі, а взяти прямо в потязі.
на вокзалі в Перемишлі бачила купу написаних від руки оголошень -- Бережіться торговців людьми / Бережіться викрадачів! знову без пояснень чи специфіки щодо жінок.
поки я доїхала до Кракова -- я кілька разів вставала, щоб поступитися місцем людям, які сіли на той поїзд з квитками з місцем.
у вагоні було багато, якщо я правильно розумію, чи то ромок, чи то румунок з купами дітей.
доїхала до Кракова за три години. наступного разу купуватиму квиток з місцем.
у Кракові на вокзалі таке оголошення було одне і друковане.
у Кракові поснідала в БургерКінзі (так, я маю ностальгію за часом, коли я жила в СоКал).
після того зустрілася з чудовою Olga Guivan , яка влаштувала мені швиденький огляд центру Кракова і частування всякого смачного.
на виставку Коти в східному та західному мистецтві в Центр японської культури, на жаль, не потрапили.
багато дітей, тварин -- і частина з них всю ніч то ридала, то вила.
поруч зі мно. їхав молодий хлоп на навчання у Варшаву -- зі стосом паперів з перекладом нотаріально завіреним. наші прикордонниці двічі перетрушували той стос.
протягом всього рейсу на екранах крутили купу інформаційної соціальної реклами -- включно з протидією торгівлі людьми -- без жодного слова, як ця небезпека актуальна саме для жінок і для молодих дівчат, та ще й дрібним шрифтом. біля туалету висить пріплена наліпка зі схожими порадами, але там їх хоч прочитати можна.
їхали манівцями -- через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль. прибули в Перемишль о 5.15 за польським часом -- але на перон нас випускали повагонно, так що на вулицю я вийшла вже по шостій.
черга на паспортний контроль була довга, але рухалася швидко.
в ВОрлд кітчен заходити я не стала -- після 4 з переривами годин сну (бо дитина волала всю ніч) їсти не хотілося зовсім.
в Перемишлі з того боку, де вихід від прикордонників, ніякої інформації для біженок я не знайшла -- тільки вказівники і стрілки, де ця інформація має бути. довелося тягатися з валізою через весь вокзал підземними переходами -- і в касовому залі я побачила величезну чергу. там люб"язна волонтерка спитала мене, куди я хочу їхати, і сказала, що квиток можна не брати в касі, а взяти прямо в потязі.
на вокзалі в Перемишлі бачила купу написаних від руки оголошень -- Бережіться торговців людьми / Бережіться викрадачів! знову без пояснень чи специфіки щодо жінок.
поки я доїхала до Кракова -- я кілька разів вставала, щоб поступитися місцем людям, які сіли на той поїзд з квитками з місцем.
у вагоні було багато, якщо я правильно розумію, чи то ромок, чи то румунок з купами дітей.
доїхала до Кракова за три години. наступного разу купуватиму квиток з місцем.
у Кракові на вокзалі таке оголошення було одне і друковане.
у Кракові поснідала в БургерКінзі (так, я маю ностальгію за часом, коли я жила в СоКал).
після того зустрілася з чудовою Olga Guivan , яка влаштувала мені швиденький огляд центру Кракова і частування всякого смачного.
на виставку Коти в східному та західному мистецтві в Центр японської культури, на жаль, не потрапили.
цікаві досліди 2.
May. 1st, 2022 05:37 pmпішла вигуляти дитину, та потягнула кішку в рюкзаку з ілюмінатором. люди посміхалися, показували одне одному наш рюкзак. вже майже біля дому нас зупинила старша жінка з молодою жінкою з дуже дивною поставою і почали розпитувати про рюкзак. але перше питання було, чи ми з України. друге -- чи дитина мені дочка чи онука.
(дитина рветься купатися в фонтані. завтра знову підем, але вже без кицьки.)
(дитина рветься купатися в фонтані. завтра знову підем, але вже без кицьки.)
цікаві досліди
May. 1st, 2022 12:57 pmвчора давала інтерв"ю французькій журналістці через перекладачку. була фрустрована жахливо -- я одне речення закінчу, збираюся до другого переходити, а вона чергове зустрічне питання.
дуже некомфортне відчуття.
а ще мені було дуже шкода панянку, яка мусила те все перекладати.
а щойно в тві випадково перетнулася з панянкою, яка впевнена, що левова частина населення України не користується в мовленні звуком "ґ". я його не можу знайти на своїй клаві на ноуті, але я його регулярно вживаю. крім слова гендер. бо там його нема і бути не може.
дуже некомфортне відчуття.
а ще мені було дуже шкода панянку, яка мусила те все перекладати.
а щойно в тві випадково перетнулася з панянкою, яка впевнена, що левова частина населення України не користується в мовленні звуком "ґ". я його не можу знайти на своїй клаві на ноуті, але я його регулярно вживаю. крім слова гендер. бо там його нема і бути не може.
тато помер
Apr. 1st, 2022 12:17 pmвід початку вторгнення він майже зовсім відмовився від їжі.
він припинив дивитись новини, читати, писати чергову книжку, майструвати якусь нову цікавинку, яку планував.
він не вставав з ліжка. він згас -- але, я так собі гадаю, якби не вторгнення, він би прожив ще кілька років спокійного життя -- з книжками та історіями.
Дмитрієв Микола Миколайович, 30.10.1937 - 01.04.2022.
він народився до другої світової війни -- в батька-професора і його студентки. коли вони евакуювалися, бабуся нашила йому на наплічник вирізаного з жовтої оксамитової штори зайчика -- щоб було легше шукати, якщо вони загубляться дорогою. він все життя потім згадував і того зайчика, і американську лендлізівську тушонку.
він хотів бути істориком -- та його батько, мій дід (білий офіцер, ветеран російсько-японської війни, який воював разом з Колчаком і люто ненавидів радянську владу і ніколи не жив довше пари років) сказав -- закон Ома однаковий за будь-якої влади, і відправив його на фізмат.
він прожив все життя у внутрішній еміграції в Російську імперію.
він міг зробити чудову військову кар"єру -- та не захотів. і навіть за ті кілька років в армії він тричі ледь не став одним з "ввічливих людей" (https://maryxmas.livejournal.com/4795222.html)
багато років викладав фізику та астрономію у ПТУ.
писав книжки. за радянських часів -- у стіл. після розвалу Союзу -- намагався знайти видавців в Україні, та, крім однієї книжки в Універсумі і двох в Зеленому псі -- і пізніше ще однієї в Луцьку своїм коштом, нічого видати не вдалося -- і тоді він погодився видаватися в Росії -- і написав під 20 книжок -- історично-пригодницьких.
(https://www.rulit.me/author/dmitriev-nikolaj-nikolaevich/all/2/date) (поки я не переїхала в Київ, моїм регулярним заняттям було вичитування текстів тих книжок)
останній рік він працював над мемуарами спільно з мамою -- вони паралельно описували свій досвід.
колись він був елегантним вишуканим паном, із машиною, заняттями боксом і тенісом. він знав багато ремесел і того, що в традиційній культурі вважалося чоловічою роботою -- каменярство, теслярство, дрібний і великий побутовий ремонт, швацтво, він вмів робити руками цілу купу всього -- включно із меблями та холодною зброєю.
за радянських часів він власноруч побудував будиночок на дачі -- і квитанції на пісок для цієї дачі ми викинули десь років 5 тому.
коли ми купували мені комп"ютер у 1995 році, він сів за нього одначасно зі мною.
серед моїх дитячих іграшок була і його друкарська машинка.
я проводила значну частину своїх літніх канікул із бабусею на дачі -- і з татом в його гаражі, де він порав свого довоєнного мерседеса (для мене відтоді один з найулюбленіших запахів -- це запах 76 бензину).
загалом як для радянської дитини мені з ним пощастило -- він не розлучився з нашою мамою. він не пив -- крім як трішки на свята. він не палив. він не пропадав на річці з вудкою чи в гаражі з приятелями. він нас не бив. він з нас не знущався.
він прожив з нашо мамою 50 років.
він з нами спілкувався -- він розповідав мені про історію Луцька -- якою він її застав. він розповідав мені про сузір"я.
відколи я переїхала в Київ, практично кожного разу, як я їхала додому, я везла йому книжки з воєнної історії.
він ходив на зустрічі до своїх читачів у Луцький музей воєнної історії.
можливо, він не досяг в житті того, про що мріяв -- але він прожив життя порядної людини.
мені буде його не витачати.
прощавай, тату.
зі.
це ми з татом у 2014 р.
він припинив дивитись новини, читати, писати чергову книжку, майструвати якусь нову цікавинку, яку планував.
він не вставав з ліжка. він згас -- але, я так собі гадаю, якби не вторгнення, він би прожив ще кілька років спокійного життя -- з книжками та історіями.
Дмитрієв Микола Миколайович, 30.10.1937 - 01.04.2022.
він народився до другої світової війни -- в батька-професора і його студентки. коли вони евакуювалися, бабуся нашила йому на наплічник вирізаного з жовтої оксамитової штори зайчика -- щоб було легше шукати, якщо вони загубляться дорогою. він все життя потім згадував і того зайчика, і американську лендлізівську тушонку.
він хотів бути істориком -- та його батько, мій дід (білий офіцер, ветеран російсько-японської війни, який воював разом з Колчаком і люто ненавидів радянську владу і ніколи не жив довше пари років) сказав -- закон Ома однаковий за будь-якої влади, і відправив його на фізмат.
він прожив все життя у внутрішній еміграції в Російську імперію.
він міг зробити чудову військову кар"єру -- та не захотів. і навіть за ті кілька років в армії він тричі ледь не став одним з "ввічливих людей" (https://maryxmas.livejournal.com/4795222.html)
багато років викладав фізику та астрономію у ПТУ.
писав книжки. за радянських часів -- у стіл. після розвалу Союзу -- намагався знайти видавців в Україні, та, крім однієї книжки в Універсумі і двох в Зеленому псі -- і пізніше ще однієї в Луцьку своїм коштом, нічого видати не вдалося -- і тоді він погодився видаватися в Росії -- і написав під 20 книжок -- історично-пригодницьких.
(https://www.rulit.me/author/dmitriev-nikolaj-nikolaevich/all/2/date) (поки я не переїхала в Київ, моїм регулярним заняттям було вичитування текстів тих книжок)
останній рік він працював над мемуарами спільно з мамою -- вони паралельно описували свій досвід.
колись він був елегантним вишуканим паном, із машиною, заняттями боксом і тенісом. він знав багато ремесел і того, що в традиційній культурі вважалося чоловічою роботою -- каменярство, теслярство, дрібний і великий побутовий ремонт, швацтво, він вмів робити руками цілу купу всього -- включно із меблями та холодною зброєю.
за радянських часів він власноруч побудував будиночок на дачі -- і квитанції на пісок для цієї дачі ми викинули десь років 5 тому.
коли ми купували мені комп"ютер у 1995 році, він сів за нього одначасно зі мною.
серед моїх дитячих іграшок була і його друкарська машинка.
я проводила значну частину своїх літніх канікул із бабусею на дачі -- і з татом в його гаражі, де він порав свого довоєнного мерседеса (для мене відтоді один з найулюбленіших запахів -- це запах 76 бензину).
загалом як для радянської дитини мені з ним пощастило -- він не розлучився з нашою мамою. він не пив -- крім як трішки на свята. він не палив. він не пропадав на річці з вудкою чи в гаражі з приятелями. він нас не бив. він з нас не знущався.
він прожив з нашо мамою 50 років.
він з нами спілкувався -- він розповідав мені про історію Луцька -- якою він її застав. він розповідав мені про сузір"я.
відколи я переїхала в Київ, практично кожного разу, як я їхала додому, я везла йому книжки з воєнної історії.
він ходив на зустрічі до своїх читачів у Луцький музей воєнної історії.
можливо, він не досяг в житті того, про що мріяв -- але він прожив життя порядної людини.
мені буде його не витачати.
прощавай, тату.
зі.
це ми з татом у 2014 р.
Дорогие зарубежные друзья и партнеры(тм)
Mar. 9th, 2022 03:08 pmАлександра Смилянская
6 березня о 07:38 ·
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5084466228286046
Расплющенная граница
в последнем для многих марте.
А в чате мигают лица -
друзья. Города на карте.
Мой друг шевелит бровями,
отводит глаза неловко:
поверьте, мы сердцем с вами,
но вдруг он нажмет на кнопку?
Мой друг говорит: зачем вам
тот купол? Вы ж сами боги.
А я – человек никчемный.
Я просто плачу налоги.
Мой друг говорит: периметр
закрыт для кровавой жатвы.
Но вас мы, конечно, примем
на год или даже на два.
Мой друг говорит: пусть приступ
случится у той паскуды.
Но дело в том, что туристы
у нас, в основном, оттуда.
Мой друг говорит: все люди
боятся такой заразы.
Но что, если вдруг не будет
у нас дешевого газа?
Мой друг говорит: писали,
что нету у них солярки.
А я, вот смотри, поставил
флажок ваш на аватарку.
Мой друг в трубку жарко дышит
про НАТО и про Гаагу.
Я б даже на митинг вышел!
Но очень боюсь Гулага.
Нам следует стать добрее,
чтоб их не расчеловечить -
они не сжигали евреев,
а просто строили печи.
6 березня о 07:38 ·
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5084466228286046
Расплющенная граница
в последнем для многих марте.
А в чате мигают лица -
друзья. Города на карте.
Мой друг шевелит бровями,
отводит глаза неловко:
поверьте, мы сердцем с вами,
но вдруг он нажмет на кнопку?
Мой друг говорит: зачем вам
тот купол? Вы ж сами боги.
А я – человек никчемный.
Я просто плачу налоги.
Мой друг говорит: периметр
закрыт для кровавой жатвы.
Но вас мы, конечно, примем
на год или даже на два.
Мой друг говорит: пусть приступ
случится у той паскуды.
Но дело в том, что туристы
у нас, в основном, оттуда.
Мой друг говорит: все люди
боятся такой заразы.
Но что, если вдруг не будет
у нас дешевого газа?
Мой друг говорит: писали,
что нету у них солярки.
А я, вот смотри, поставил
флажок ваш на аватарку.
Мой друг в трубку жарко дышит
про НАТО и про Гаагу.
Я б даже на митинг вышел!
Но очень боюсь Гулага.
Нам следует стать добрее,
чтоб их не расчеловечить -
они не сжигали евреев,
а просто строили печи.
красива пісня
Mar. 9th, 2022 02:54 pmАлександра Смилянская
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5091588280907174
Сіла птаха білокрила на тополю.
Сіло сонце понад вечір за поля.
Назбирала, назбирала я поволі
молодого, молодого москаля.
Майже цілий, хоч не вистачає ока
та не можу знайти правую ногу.
Залишилась з хлопця із Владивостока
ця червона вишиванка на снігу.
Викидала його древні драні берці.
Позбивала його сльози наче скло.
Все зібрала. Не знайшла я тільки серце,
бо його там, вочевидь, і не було.
Така ніжна, наче місячна царівна,
але зараз, вже не стримуючи гнів,
«Миколаїв», «Волноваха», «Харків», «Рівне»
викладаю я очима москалів.
Може б було в тебе ще сімейне щастя.
Може була б не остання ця весна.
Ми ж казали тобі прямо: нехуй шастать
там, де наша артилерія луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
засинає закривавлена земля.
Вже немає місця в моїм житнім полі,
щоб ховати чергового москаля.
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5091588280907174
Сіла птаха білокрила на тополю.
Сіло сонце понад вечір за поля.
Назбирала, назбирала я поволі
молодого, молодого москаля.
Майже цілий, хоч не вистачає ока
та не можу знайти правую ногу.
Залишилась з хлопця із Владивостока
ця червона вишиванка на снігу.
Викидала його древні драні берці.
Позбивала його сльози наче скло.
Все зібрала. Не знайшла я тільки серце,
бо його там, вочевидь, і не було.
Така ніжна, наче місячна царівна,
але зараз, вже не стримуючи гнів,
«Миколаїв», «Волноваха», «Харків», «Рівне»
викладаю я очима москалів.
Може б було в тебе ще сімейне щастя.
Може була б не остання ця весна.
Ми ж казали тобі прямо: нехуй шастать
там, де наша артилерія луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
засинає закривавлена земля.
Вже немає місця в моїм житнім полі,
щоб ховати чергового москаля.
Матери русского солдата
Mar. 4th, 2022 02:07 pmЕсли вдруг совсем не мучит
«Ничего, еще рожу».
Я тебя, на всякий случай,
все равно предупрежу:
Это место не подходит
унимать имперский зуд -
здесь в лесах Бандера бродит,
у него вампирский зуб.
По извилистым тропинкам
над кровавою росой
ходит Леся Украинка
в белом саване с косой.
Поджигает море Ненька
под российским кораблём.
Здесь вчера поэт Шевченко
сбил СУ-30 «Кобзарём».
Рота сгинула нелепо,
будто не было её.
Это из кустов Мазепа
с разворота предаёт.
Как известно, пуля-дура.
Стингер – тот совсем дурак.
Справа – батько наш, Петлюра.
Слева – Рюрик наш, варяг.
Захлебнулась контратака
жертв останкинской иглы -
это злые гайдамаки
подготовили котлы.
Здесь в дыму, крови и смоге
русский сын и русский муж.
Насчитал по кочкам Гоголь
восемь тысяч мертвых душ.
Жрут десант в Одессе рыбки
Над Карпатами мольфар
с доброй старческой улыбкой
заряжает Байрактар.
«Нет потерь», в эфире немо,
дрогнул голос и рука.
Это Мавки еще не мо-
билизованы пока.
Снова кровь фонтаном брызжет.
Снова выстрел, снова ПТУР.
Здесь живут потомки выше-
упомянутых фигур
Здесь захватчикам трясиной
родниковая вода.
Мама, если любишь сына,
не пускай его сюда.
взяла тут
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5072715142794488
«Ничего, еще рожу».
Я тебя, на всякий случай,
все равно предупрежу:
Это место не подходит
унимать имперский зуд -
здесь в лесах Бандера бродит,
у него вампирский зуб.
По извилистым тропинкам
над кровавою росой
ходит Леся Украинка
в белом саване с косой.
Поджигает море Ненька
под российским кораблём.
Здесь вчера поэт Шевченко
сбил СУ-30 «Кобзарём».
Рота сгинула нелепо,
будто не было её.
Это из кустов Мазепа
с разворота предаёт.
Как известно, пуля-дура.
Стингер – тот совсем дурак.
Справа – батько наш, Петлюра.
Слева – Рюрик наш, варяг.
Захлебнулась контратака
жертв останкинской иглы -
это злые гайдамаки
подготовили котлы.
Здесь в дыму, крови и смоге
русский сын и русский муж.
Насчитал по кочкам Гоголь
восемь тысяч мертвых душ.
Жрут десант в Одессе рыбки
Над Карпатами мольфар
с доброй старческой улыбкой
заряжает Байрактар.
«Нет потерь», в эфире немо,
дрогнул голос и рука.
Это Мавки еще не мо-
билизованы пока.
Снова кровь фонтаном брызжет.
Снова выстрел, снова ПТУР.
Здесь живут потомки выше-
упомянутых фигур
Здесь захватчикам трясиной
родниковая вода.
Мама, если любишь сына,
не пускай его сюда.
взяла тут
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5072715142794488
русский военньій корабль
Feb. 27th, 2022 06:55 pmзвідси
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3090668804478434&id=100006060338633
Юля Фридман
25 лютого о 06:10 ·
Февраль, но зима, бля,
Обещает быть длинной.
Я русский корабль, а
Ты Остров Змеиный.
Я мощью пьяный,
Я в эйфории,
Топот тимпанов,
Лепет валькирий.
Сила на моей стороне, бля,
Твоим женам плакать,
Почему же ты идешь в небо,
А я иду на хуй?
Мы победили,
Он уничтожен.
Где справедливость,
Господи Боже?
И позывные
Этой обиды
Стонут, больные,
Горькие видом:
Мы вам не фраера,
С нами шутить не нужно,
У нашего фюрера
Есть супероружие,
Ангельскую братву
Может свести на нет
Яростный гиперзвук
Его крылатых ракет!
Надобно нам гарантий
На бесконечный срок,
Дай же твой знак нам!
-- Русский корабль? --
Говорит Бог. --
Иди на хуй.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3090668804478434&id=100006060338633
Юля Фридман
25 лютого о 06:10 ·
Февраль, но зима, бля,
Обещает быть длинной.
Я русский корабль, а
Ты Остров Змеиный.
Я мощью пьяный,
Я в эйфории,
Топот тимпанов,
Лепет валькирий.
Сила на моей стороне, бля,
Твоим женам плакать,
Почему же ты идешь в небо,
А я иду на хуй?
Мы победили,
Он уничтожен.
Где справедливость,
Господи Боже?
И позывные
Этой обиды
Стонут, больные,
Горькие видом:
Мы вам не фраера,
С нами шутить не нужно,
У нашего фюрера
Есть супероружие,
Ангельскую братву
Может свести на нет
Яростный гиперзвук
Его крылатых ракет!
Надобно нам гарантий
На бесконечный срок,
Дай же твой знак нам!
-- Русский корабль? --
Говорит Бог. --
Иди на хуй.
(вкрала, пощу як є)
Схема, если кто не понимает, работает так. Начмеды бригад присылают Анна Домбровская заявку: нам нужно то-то и то-то - конкретный список, по пунктам, по позициям.
Анна закупает. Отвозит. Никакой самодеятельности - закупается только то, что просят. Или ремонтируется.
Потом приходят новые заявки...
В последнее время логистика накрылась, посылки не приходят, так что схема несколько изменилась - бригады сами закупают в аптеках то, что могут найти и что есть, а деньги отправляются им на счет напрямую. Но в апетках есть не все, и эта схема временная, как логистика снова заработает, вернемся к старой.
Переводы из России окончательно запрещены.
Так что, кто может, изучайте криптовалюту. И переводите в ней. Это реально зачтется.
Итак, девять десятых необходимого мы собрали-закупили.
Но медицина на войне - это всегда бездонная бочка.
Так что продолжаем.
В этот раз Анна Домбровская везет медицину под Волноваху, которая несколько раз переходила из рук в руки, но теперь снова под контролем Украины.
Поддержите медиков на передовой, сделайте перевод с пометкой МЕДИКАМ 🇺🇦
гривны:
Приват 5168 7520 0025 4782 Казаков В.
Mono 4441 1144 5186 9737 Олександр Н.
Пумб 5355 2802 0295 0158
BTC:
1C62eBK4jjmUKHE9jrw8xHzYXLyovrjWSA
ETH:
0x34bc542700eED41A32a3cfABEBf0DbD33843Ca88
Перевод MoneyGram, Western Union (все страны кроме РФ):
Viacheslav Kazakov, Ukraine (пометку: МЕДИКАМ, делать не нужно)
TransferGo, Wise, Paysend:
5168 7520 1225 2717 , +380676972593
Vyacheslav Kazakov (пометку: МЕДИКАМ, делать не нужно)
Схема, если кто не понимает, работает так. Начмеды бригад присылают Анна Домбровская заявку: нам нужно то-то и то-то - конкретный список, по пунктам, по позициям.
Анна закупает. Отвозит. Никакой самодеятельности - закупается только то, что просят. Или ремонтируется.
Потом приходят новые заявки...
В последнее время логистика накрылась, посылки не приходят, так что схема несколько изменилась - бригады сами закупают в аптеках то, что могут найти и что есть, а деньги отправляются им на счет напрямую. Но в апетках есть не все, и эта схема временная, как логистика снова заработает, вернемся к старой.
Переводы из России окончательно запрещены.
Так что, кто может, изучайте криптовалюту. И переводите в ней. Это реально зачтется.
Итак, девять десятых необходимого мы собрали-закупили.
Но медицина на войне - это всегда бездонная бочка.
Так что продолжаем.
В этот раз Анна Домбровская везет медицину под Волноваху, которая несколько раз переходила из рук в руки, но теперь снова под контролем Украины.
Поддержите медиков на передовой, сделайте перевод с пометкой МЕДИКАМ 🇺🇦
гривны:
Приват 5168 7520 0025 4782 Казаков В.
Mono 4441 1144 5186 9737 Олександр Н.
Пумб 5355 2802 0295 0158
BTC:
1C62eBK4jjmUKHE9jrw8xHzYXLyovrjWSA
ETH:
0x34bc542700eED41A32a3cfABEBf0DbD33843Ca88
Перевод MoneyGram, Western Union (все страны кроме РФ):
Viacheslav Kazakov, Ukraine (пометку: МЕДИКАМ, делать не нужно)
TransferGo, Wise, Paysend:
5168 7520 1225 2717 , +380676972593
Vyacheslav Kazakov (пометку: МЕДИКАМ, делать не нужно)
українська національна ідея
Dec. 12th, 2021 08:00 pmсформульована геніально Миколою Вереснем.
– С национальной идеей. Он "газда", — Вересень говорит серьезно, а слово "газда" означает крепкого, себе на уме хозяина. — Национальная идея на Украине заключается в том, чтобы все от нас отѕлись.
https://www.pravda.com.ua/news/2004/10/12/3003141/
– С национальной идеей. Он "газда", — Вересень говорит серьезно, а слово "газда" означает крепкого, себе на уме хозяина. — Национальная идея на Украине заключается в том, чтобы все от нас отѕлись.
https://www.pravda.com.ua/news/2004/10/12/3003141/
дякую за корисну і цікаву статтю.
маю кілька зауважень.
а. коли ми говоримо про патріархат в рамках фемтеорії, то вживаємо прикметник _патріарха_т_ний_, а не патріархальний. в українській це різні слова з різним значенням.
б. не пригнічення. а пригноблення.
в. ви пишете:
Матеріалістичний він тому, що його точка відправлення — марксистський аналіз, згідно з яким соціальні відносини визначаються _матеріальними_ _умовами_ _існування_. До останніх належать і так звані «природні ресурси».
Завдяки матеріалістичному екофемінізму можна переосмислити, що не обов’язково апелювати до біологічної схожості, щоб говорити з жіночої точки зору. Натомість треба зосередитися на спільному досвіді соціальних реалій тих, хто _ідентифікують_ _себе_ як _жінки_.
ці твердження є взаємовиключними. бо матеріальний аналіз -- він _про_ матеріальні_ _умови_. які визначаються нашою _біологічною_ _статевою_ _приналежлністю_. а не тим, як ми ідентифікуємо себе. бо нас пригноблюють ЗА СТАТТЮ.
г. по джерелах українською я б ще запропонувала згадати простий і невеличкий текст Він культура, вона натура?
http://www.ji.lviv.ua/n17texts/mathieu-kis.htm
(ну і певно, в Антології феміністських текстів щось було на цю тему, треба глянути)
маю кілька зауважень.
а. коли ми говоримо про патріархат в рамках фемтеорії, то вживаємо прикметник _патріарха_т_ний_, а не патріархальний. в українській це різні слова з різним значенням.
б. не пригнічення. а пригноблення.
в. ви пишете:
Матеріалістичний він тому, що його точка відправлення — марксистський аналіз, згідно з яким соціальні відносини визначаються _матеріальними_ _умовами_ _існування_. До останніх належать і так звані «природні ресурси».
Завдяки матеріалістичному екофемінізму можна переосмислити, що не обов’язково апелювати до біологічної схожості, щоб говорити з жіночої точки зору. Натомість треба зосередитися на спільному досвіді соціальних реалій тих, хто _ідентифікують_ _себе_ як _жінки_.
ці твердження є взаємовиключними. бо матеріальний аналіз -- він _про_ матеріальні_ _умови_. які визначаються нашою _біологічною_ _статевою_ _приналежлністю_. а не тим, як ми ідентифікуємо себе. бо нас пригноблюють ЗА СТАТТЮ.
г. по джерелах українською я б ще запропонувала згадати простий і невеличкий текст Він культура, вона натура?
http://www.ji.lviv.ua/n17texts/mathieu-kis.htm
(ну і певно, в Антології феміністських текстів щось було на цю тему, треба глянути)
1. Какими могут быть последствия для общества если курс правда станет обязательным?
До обговорення наслідків я б озвучила, що ми живемо у світській державі. І я категорично проти того, аби на мої податки в школах дітей вчили певної релігії. У нас релігія відділена від держави і не має права доступу до мізків дітей. Ті батьки, кому конче потрібно, щоб їхніх дітей цього вчили – завжди можуть скористатися недільною школою в своїй церкві. Якби це був курс з історії релігій і культур світу чи навіть огляд міфологій – це було б надзвичайно цікаво і корисно, але в тому форматі, як це пропонується зараз – це протизаконно і шкідливо і є порушенням не лише принципу відділеності церкви від держави, а й дискримінацією всіх тих дітей, які ростуть в родинах з іншими релігіями чи без релігій взагалі.
Це якщо не згадувати, що християнство як релігія і як інститут відповідає за велику кількість злочинів в історії людства і як за таких умов вони збираються вчити дітей етиці, мені незрозуміло.
2. Там теоретически у родителей есть возможность отписаться от курса. Какова вероятность того, что ей будут массово пользоваться?
Наскільки мені відомо, в тих школах, де її вже викладають, заняття з неї ставлять так, що з них не вийде піти. Плюс діти, які не з’являються на цих заняттях, зазнають булінга з боку дітей, які ці заняття відвідують.
3. Как думаете, почему именно христианская этика, а не античная, например?
Якби у нас в країні були діючі храми і священики і священиці давньогрецьких богів – тоді так. А так хто тиснутиме на школи і на МОЗ, щоб в усіх школах це викладалося?
Загалом викладання етики – і розв’язування і обговорення етичних проблем – паралельно із навчанням неконфліктного спілкування та медитації – пішли б на користь не лише дітям шкільного віку, а нам усім. Але поки що під машкарою етики нам пропонують етику морально скомпрометованої релігії, під прапорами якої велися війни і виправдовувалися геноциди.
До обговорення наслідків я б озвучила, що ми живемо у світській державі. І я категорично проти того, аби на мої податки в школах дітей вчили певної релігії. У нас релігія відділена від держави і не має права доступу до мізків дітей. Ті батьки, кому конче потрібно, щоб їхніх дітей цього вчили – завжди можуть скористатися недільною школою в своїй церкві. Якби це був курс з історії релігій і культур світу чи навіть огляд міфологій – це було б надзвичайно цікаво і корисно, але в тому форматі, як це пропонується зараз – це протизаконно і шкідливо і є порушенням не лише принципу відділеності церкви від держави, а й дискримінацією всіх тих дітей, які ростуть в родинах з іншими релігіями чи без релігій взагалі.
Це якщо не згадувати, що християнство як релігія і як інститут відповідає за велику кількість злочинів в історії людства і як за таких умов вони збираються вчити дітей етиці, мені незрозуміло.
2. Там теоретически у родителей есть возможность отписаться от курса. Какова вероятность того, что ей будут массово пользоваться?
Наскільки мені відомо, в тих школах, де її вже викладають, заняття з неї ставлять так, що з них не вийде піти. Плюс діти, які не з’являються на цих заняттях, зазнають булінга з боку дітей, які ці заняття відвідують.
3. Как думаете, почему именно христианская этика, а не античная, например?
Якби у нас в країні були діючі храми і священики і священиці давньогрецьких богів – тоді так. А так хто тиснутиме на школи і на МОЗ, щоб в усіх школах це викладалося?
Загалом викладання етики – і розв’язування і обговорення етичних проблем – паралельно із навчанням неконфліктного спілкування та медитації – пішли б на користь не лише дітям шкільного віку, а нам усім. Але поки що під машкарою етики нам пропонують етику морально скомпрометованої релігії, під прапорами якої велися війни і виправдовувалися геноциди.
кулінарні війни
Dec. 26th, 2020 11:51 pmос що значить ретельно відібрана френдстрічка -- в російській частині фб з початку грудня сруться за русскі борщ -- а я тільки зараз це побачила в коментарях під постом Бикова про російське Різдво в текстах Гоголя. а пост Бикова добрі люди притягнули в затишну спільноту Українофобія куди я вас теж ласкаво прошу.
дитятко і Сонячна система
Nov. 29th, 2020 08:52 pmпоказувала дитині вчора приблуду на телефоні - SkyView. дитина завищала від захвату, відібрала в мене телефон і побігла по хаті видивлятися планети і сузір"я і супутники.
знайшла телескоп Хабл і Міжнародну космічну станцію, приходить хвилин за 10 до мене і каже, я не можу знайти останню, синю!
пішли в передпокій, вимкнули світло, почали по сфері телефоном крутити, шукати, куди дівся Нептун. і Уран.
ще хвилин через 10 до мене дійшло зазирнути в пошук -- і там з"ясувалося, що ані Урана, ані Нептуна в цій системі нема.
почуваюся ошуканою.
можливо, вони є в платній версії.
знайшла телескоп Хабл і Міжнародну космічну станцію, приходить хвилин за 10 до мене і каже, я не можу знайти останню, синю!
пішли в передпокій, вимкнули світло, почали по сфері телефоном крутити, шукати, куди дівся Нептун. і Уран.
ще хвилин через 10 до мене дійшло зазирнути в пошук -- і там з"ясувалося, що ані Урана, ані Нептуна в цій системі нема.
почуваюся ошуканою.
можливо, вони є в платній версії.
що можна дарувати малій -- вішліст на Амазоні
і книжечки на виріст
а що можна дарувати мені:
(щоб не загубилося)
«Незвичайні історії звичайних жінок. Усна історія XX століття».
Спільно з вид-вом Національного університету “Львівська політехніка”
Усна жіноча історія. Повернення: Історіографія сільських жінок в контексті суспільно-історичних факторів радянського і перехідного періодів. - київ, ЖЦ "Спадщина", 2003 - 372 с.
Елен Олдермен, Керолайн Кенеді - Право на приватність, 2006 р.
Герта Нагль-Доцекаль - Філософія фемінізму, 2011 р.
Встречи с безумной женщиной
Мещеркина Е.Ю.
Устная история и биография: женский взгляд
2004. 270 с. 149 руб.
( Read more... )
і в мене нова /стара любов -- кімнатні рослини. крім фіалок -- в мене з ними непримиримі світоглядні суперечності.
плющики,рождественик (вбийте не знаю, як це українською), стевія, лаванда, верес, лимон, апельсин, ківі, фейхоа, кавове дерево чи всяка різна екзотика. певно, мабуть, крім орхідей -- вони в мене не виживуть.
і книжечки на виріст
а що можна дарувати мені:
(щоб не загубилося)
«Незвичайні історії звичайних жінок. Усна історія XX століття».
Спільно з вид-вом Національного університету “Львівська політехніка”
Усна жіноча історія. Повернення: Історіографія сільських жінок в контексті суспільно-історичних факторів радянського і перехідного періодів. - київ, ЖЦ "Спадщина", 2003 - 372 с.
Елен Олдермен, Керолайн Кенеді - Право на приватність, 2006 р.
Герта Нагль-Доцекаль - Філософія фемінізму, 2011 р.
Встречи с безумной женщиной
Мещеркина Е.Ю.
Устная история и биография: женский взгляд
2004. 270 с. 149 руб.
( Read more... )
і в мене нова /стара любов -- кімнатні рослини. крім фіалок -- в мене з ними непримиримі світоглядні суперечності.
плющики,
покатушки / 26 жовтня
Oct. 26th, 2020 05:28 pmя вирішила, що треба робити записи про наші з Дмитром велосипедні прогулянки -- куди їздили, що бачили.
сьогодні, наприклад, ми поїхали через Сакуру (від минулого тижня, коли ми там були востаннє, там встановили паркан і ворота, і нам довелося лізти під шлагбаумом) -- в полі за дев"ятиповерхівкою побачили зграю золотистих фазанів -- ті спікірували прямо в сухе бадилля.
не змогли проїхати через котеджне містечко Сонячний пагорб, чи що це воно -- бо там встановили ворота, і там тепер не проїхати, не змогли проїхати через котеджне містечко на територію ресторану Золотий дуб, поїхали полем. виїхали до озера Доброго дуба, а звітам через трасу на Гатне виїхали в поле і лісосмугу Озерну.
там проїхалися понад озерами лісовою стежкою, побачили кількох рудих білок.
повернулися через Крюківщину.
сьогодні, наприклад, ми поїхали через Сакуру (від минулого тижня, коли ми там були востаннє, там встановили паркан і ворота, і нам довелося лізти під шлагбаумом) -- в полі за дев"ятиповерхівкою побачили зграю золотистих фазанів -- ті спікірували прямо в сухе бадилля.
не змогли проїхати через котеджне містечко Сонячний пагорб, чи що це воно -- бо там встановили ворота, і там тепер не проїхати, не змогли проїхати через котеджне містечко на територію ресторану Золотий дуб, поїхали полем. виїхали до озера Доброго дуба, а звітам через трасу на Гатне виїхали в поле і лісосмугу Озерну.
там проїхалися понад озерами лісовою стежкою, побачили кількох рудих білок.
повернулися через Крюківщину.
модні тату
Oct. 22nd, 2020 11:16 amцікавий показ мод на Гаваях -- з позначки 16:00 і десь хвилин п"ять -- жіночі і чоловічі татуювання:
7 вересня 2020 р.
Експертка ГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела тренінг для курсантів Херсонського факультету ОДУВС
Національна гендерна експертка, спеціалістка з гендерної політики ГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва та голова жіночої правозахисної організації «Жива-Я» Анастасія Кириченко (м. Херсон) провели заняття-тренінг з міжнародної та національної гендерної політики для курсантів першого курсу Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ.
Навчання на тему «Міжнародне та національне законодавство з гендерної рівності» було організоване для посилення захисту прав жінок та молоді в умовах збройного конфлікту, забезпечення їхньої участі у миротворчих процесах.
Тренінг організували на виконання Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека», Резолюції РБ ООН 2250 «Молодь. Мир. Безпека» та Плану заходів МВС України щодо виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року.
Захід відбувся за сприяння Уряду Канади в рамках проєкту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні», що впроваджується організацією Pact Ukraine.
Фото Наталії Мисюкевич.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2524938081129781&id=100008408411455
Експертка ГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва провела тренінг для курсантів Херсонського факультету ОДУВС
Національна гендерна експертка, спеціалістка з гендерної політики ГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмитрієва та голова жіночої правозахисної організації «Жива-Я» Анастасія Кириченко (м. Херсон) провели заняття-тренінг з міжнародної та національної гендерної політики для курсантів першого курсу Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ.
Навчання на тему «Міжнародне та національне законодавство з гендерної рівності» було організоване для посилення захисту прав жінок та молоді в умовах збройного конфлікту, забезпечення їхньої участі у миротворчих процесах.
Тренінг організували на виконання Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека», Резолюції РБ ООН 2250 «Молодь. Мир. Безпека» та Плану заходів МВС України щодо виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року.
Захід відбувся за сприяння Уряду Канади в рамках проєкту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні», що впроваджується організацією Pact Ukraine.
Фото Наталії Мисюкевич.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2524938081129781&id=100008408411455
першокласниця
Aug. 24th, 2020 01:17 pmми тут неохоче і трішки з жахом готуємося до першого вересня.
форму не треба -- але треба світлий верх, темний низ. а в дитини такого одягу і нема. в неї сукні, туніки, футболки і лосіни.
ламаю тепер голову, в що її вдягнути.
парадного взуття в неї нема.
єдине, що вона має до школи -- це власний письмовий стіл із кріслом і рюкзак з картинкою Гапчинської.
зі.
на сайті школи написано, що в перший клас записано 253 дитини. дітей в класах, певно, буде по 40.
форму не треба -- але треба світлий верх, темний низ. а в дитини такого одягу і нема. в неї сукні, туніки, футболки і лосіни.
ламаю тепер голову, в що її вдягнути.
парадного взуття в неї нема.
єдине, що вона має до школи -- це власний письмовий стіл із кріслом і рюкзак з картинкою Гапчинської.
зі.
на сайті школи написано, що в перший клас записано 253 дитини. дітей в класах, певно, буде по 40.
я маю мрію.
Jul. 19th, 2020 08:10 pmпритомний велошолом, не дуже наворочений ГоуПро і колонку на кермо, щоб під час прогулянок слухати Мертвого Півня чи Депеш Мод чи "Наші партизани" чи ще щось під настрій, і записувати відео для ютубчика -- щоб ті, хто тренується на велотренажері чи біговій доріжці, могли їх дивитися.
(єдине, що може завадити цій чудовій ідеї -- те, що коли ми катаємося нашими дорогами, я матюкаюся, як _холодний_ _сапожнік_ -- перепрошую, теж не знаю українського відповідника)
(єдине, що може завадити цій чудовій ідеї -- те, що коли ми катаємося нашими дорогами, я матюкаюся, як _холодний_ _сапожнік_ -- перепрошую, теж не знаю українського відповідника)
як він сам написав,
Під час перегляду можна побачити знайомі обличчя :)
Черговий мій маленький досвід в якості масовки :)
14:00 хвилина Приймав участь в обороні Київа, стріляв з лука. Намагався то робити максимально швидко, хоча робити то з непривички і в шоломі, доволі незручно. А тут ще й сповільнили з'йомку і процес "перезарядки" в мене виглядає зовсім не зграбно. Але то таке.
на 46 хвилині я підіймаю брів, і... повстання :)
Шкода що тільки три дні провів там, це було цікаво.
дякую Andriy Yaremiy та Фелікс Рябовол що згадали про мене і покликали, щоб я міг впихнути свій писок в історію нашої держави
