Ні, ну як так можна знущатись з людини, га? Сонечко, там, блакить, пташки, вивірки, розпечена пічка, бікіні! А в мене тут хмаровиння, зубовний цокіт, весняна грязюка... І не соромно Вам? :)
А через Ваші окуляри чомусь згадалась одна історійка. Була в мене знайома, родом з Лагденпохья (вона зазвичай перекручувала цю назву на не дуже пристойну: лаптем по ...) - це в Карелії. А Карелія, як відомо, Країна озер. Біля одного з озер вони й жили. Батько в неї був затятий рибалка. Єдина проблема - підсліпуватий, тож мусив вдягати окуляри коли виходів на човні. Але батько в неї був не лише підсліпувата а досить неуважна людина. Отже щоразу губив ті окуляри, впускаючи їх у воду. І як казала мені та знайома:"Там, мабуть, ціле дно того озера всіяне татовими окулярами". Ось така історійка...