![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
про важливість вміння грамотно писати
звідси
особливо вартий уваги останній розділ цієї іконографіки.
58 відсотків рекрутерів вважають, що вміння правильно писати є життєво важливим для роботи в тій сфері, в якій вони працюють.
72 відсотки рекрутерів сказали, що вибраковували резюме, якщо бачили в ньому більше однієї помилки.
71 відсоток кажуть, що добряче думатимуть, чи наймати кандидата, якщо він / вона відповідає всім вимогам до посади, але має помилки в резюме.
я це до чого.
грамотність демонструє час, вкладений у розвиток свого розуму і в свою освіту.
в Україні ані вміння грамотно писати, ані вміння формулювати свої думки не цінуються.
послухайте наших косноязиких політиків. в Штатах вони б не пройшли далі шкільних змагань з дебатів. (і Кличка це теж стосується)
чиновники, які спроможні висловлювати думки чітко і послідовно, схоже, взагалі у нас не водяться.
левова частка вітчизняних журналістів неспроможна написати три абзаци простого тексту без глюків у синтаксисі, забутих/зайвих ком чи повторів одного і того самого три рази.
вітчизняні телеведучі за деякими виключеннями говорять що українською, що російською криво і паскудно -- що вимова (і голосні, і приголосні), що інтонування, що синтаксис.
вітчизняні вчені вірять, що в текст треба налити якнайбільше води і порозводити довгі страшні речення, інакше їх ніхто не вважатиме за вчених. і нових слів понавигадувати! купу! і щоб було незрозуміло, що вони означають!
про безграмотну рекламу на кожному кроці можна навіть не згадувати.
те, що в нашій країні навіть ті, хто за посадовими обов"язками повинні говорити і писати грамотно, цього не роблять -- і навіть не вважають за потрібне наймати тих, хто це б робив за них, показує нам наочно, грубо, зримо:
в нашій країні освіта не є чимось, чим можна пишатися, чимось, що дає тобі конкурентні переваги.
а найгірше, що неможливо нікому пояснити, наскільки важливі грамотні чітко написані прозорі і зрозумілі тексти, статті, доповіді чи промови.
бо і так поймуть.
особливо вартий уваги останній розділ цієї іконографіки.
58 відсотків рекрутерів вважають, що вміння правильно писати є життєво важливим для роботи в тій сфері, в якій вони працюють.
72 відсотки рекрутерів сказали, що вибраковували резюме, якщо бачили в ньому більше однієї помилки.
71 відсоток кажуть, що добряче думатимуть, чи наймати кандидата, якщо він / вона відповідає всім вимогам до посади, але має помилки в резюме.
я це до чого.
грамотність демонструє час, вкладений у розвиток свого розуму і в свою освіту.
в Україні ані вміння грамотно писати, ані вміння формулювати свої думки не цінуються.
послухайте наших косноязиких політиків. в Штатах вони б не пройшли далі шкільних змагань з дебатів. (і Кличка це теж стосується)
чиновники, які спроможні висловлювати думки чітко і послідовно, схоже, взагалі у нас не водяться.
левова частка вітчизняних журналістів неспроможна написати три абзаци простого тексту без глюків у синтаксисі, забутих/зайвих ком чи повторів одного і того самого три рази.
вітчизняні телеведучі за деякими виключеннями говорять що українською, що російською криво і паскудно -- що вимова (і голосні, і приголосні), що інтонування, що синтаксис.
вітчизняні вчені вірять, що в текст треба налити якнайбільше води і порозводити довгі страшні речення, інакше їх ніхто не вважатиме за вчених. і нових слів понавигадувати! купу! і щоб було незрозуміло, що вони означають!
про безграмотну рекламу на кожному кроці можна навіть не згадувати.
те, що в нашій країні навіть ті, хто за посадовими обов"язками повинні говорити і писати грамотно, цього не роблять -- і навіть не вважають за потрібне наймати тих, хто це б робив за них, показує нам наочно, грубо, зримо:
в нашій країні освіта не є чимось, чим можна пишатися, чимось, що дає тобі конкурентні переваги.
а найгірше, що неможливо нікому пояснити, наскільки важливі грамотні чітко написані прозорі і зрозумілі тексти, статті, доповіді чи промови.
бо і так поймуть.