![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
про важливість вміння грамотно писати
звідси
особливо вартий уваги останній розділ цієї іконографіки.
58 відсотків рекрутерів вважають, що вміння правильно писати є життєво важливим для роботи в тій сфері, в якій вони працюють.
72 відсотки рекрутерів сказали, що вибраковували резюме, якщо бачили в ньому більше однієї помилки.
71 відсоток кажуть, що добряче думатимуть, чи наймати кандидата, якщо він / вона відповідає всім вимогам до посади, але має помилки в резюме.
я це до чого.
грамотність демонструє час, вкладений у розвиток свого розуму і в свою освіту.
в Україні ані вміння грамотно писати, ані вміння формулювати свої думки не цінуються.
послухайте наших косноязиких політиків. в Штатах вони б не пройшли далі шкільних змагань з дебатів. (і Кличка це теж стосується)
чиновники, які спроможні висловлювати думки чітко і послідовно, схоже, взагалі у нас не водяться.
левова частка вітчизняних журналістів неспроможна написати три абзаци простого тексту без глюків у синтаксисі, забутих/зайвих ком чи повторів одного і того самого три рази.
вітчизняні телеведучі за деякими виключеннями говорять що українською, що російською криво і паскудно -- що вимова (і голосні, і приголосні), що інтонування, що синтаксис.
вітчизняні вчені вірять, що в текст треба налити якнайбільше води і порозводити довгі страшні речення, інакше їх ніхто не вважатиме за вчених. і нових слів понавигадувати! купу! і щоб було незрозуміло, що вони означають!
про безграмотну рекламу на кожному кроці можна навіть не згадувати.
те, що в нашій країні навіть ті, хто за посадовими обов"язками повинні говорити і писати грамотно, цього не роблять -- і навіть не вважають за потрібне наймати тих, хто це б робив за них, показує нам наочно, грубо, зримо:
в нашій країні освіта не є чимось, чим можна пишатися, чимось, що дає тобі конкурентні переваги.
а найгірше, що неможливо нікому пояснити, наскільки важливі грамотні чітко написані прозорі і зрозумілі тексти, статті, доповіді чи промови.
бо і так поймуть.
особливо вартий уваги останній розділ цієї іконографіки.
58 відсотків рекрутерів вважають, що вміння правильно писати є життєво важливим для роботи в тій сфері, в якій вони працюють.
72 відсотки рекрутерів сказали, що вибраковували резюме, якщо бачили в ньому більше однієї помилки.
71 відсоток кажуть, що добряче думатимуть, чи наймати кандидата, якщо він / вона відповідає всім вимогам до посади, але має помилки в резюме.
я це до чого.
грамотність демонструє час, вкладений у розвиток свого розуму і в свою освіту.
в Україні ані вміння грамотно писати, ані вміння формулювати свої думки не цінуються.
послухайте наших косноязиких політиків. в Штатах вони б не пройшли далі шкільних змагань з дебатів. (і Кличка це теж стосується)
чиновники, які спроможні висловлювати думки чітко і послідовно, схоже, взагалі у нас не водяться.
левова частка вітчизняних журналістів неспроможна написати три абзаци простого тексту без глюків у синтаксисі, забутих/зайвих ком чи повторів одного і того самого три рази.
вітчизняні телеведучі за деякими виключеннями говорять що українською, що російською криво і паскудно -- що вимова (і голосні, і приголосні), що інтонування, що синтаксис.
вітчизняні вчені вірять, що в текст треба налити якнайбільше води і порозводити довгі страшні речення, інакше їх ніхто не вважатиме за вчених. і нових слів понавигадувати! купу! і щоб було незрозуміло, що вони означають!
про безграмотну рекламу на кожному кроці можна навіть не згадувати.
те, що в нашій країні навіть ті, хто за посадовими обов"язками повинні говорити і писати грамотно, цього не роблять -- і навіть не вважають за потрібне наймати тих, хто це б робив за них, показує нам наочно, грубо, зримо:
в нашій країні освіта не є чимось, чим можна пишатися, чимось, що дає тобі конкурентні переваги.
а найгірше, що неможливо нікому пояснити, наскільки важливі грамотні чітко написані прозорі і зрозумілі тексти, статті, доповіді чи промови.
бо і так поймуть.
no subject
Людський мозок краще сприймає маленькі шматки інформації (якщо вам цікаво, я наведу біологічне обгрунтування), великі шматки намагається пропускати, щоб їх читати, доводиться докладати зайві зусилля). Великі букви на початку речення - додаткові маркери, що ділять текст на шматочки, крапок для цього недостатньо.
Не знаю як інші, а я пропустила купу ваших текстів через це. Мені їх так само важко читати, як, скажімо, трансліт. Прикро ((
no subject
no subject
no subject
хіба запропонувати читати мої тексти, написані для друку.