![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
про джинси
чоловік підірвався о дев"ятій і поїхав на Майдан -- послухати, що там кажуть, і, може, навіть, самому виступити.
а потім -- до лікарів в тому закладі (який зовсім не лікарня), де йому вчора вкололи щеплення від правця і обробили рани -- і сказали, що треба прийти ще раз, бо існує ненульова ймовірність, що в ранах лишилися фрагменти шрапнелі. то будуть його длубати.
а потім ми маємо знайтися і піти в гості. бо якраз спілкування з друзями знімає напругу.
ну я вирішила поскладати одяг, в якому він був на Інститутській вночі з 18 на 19. його чоботи я від того білого пороху з газових гранат вже відмила, але запах від нього досі лишився.
ну то одяг. знімаю його джинси, роздивляюся дірки -- а джинси класні, зимові, утеплені, джинс згори хоч і тягнеться, а цупкий. ми їх якраз після нового року в Луцьку купили. і в них дірки. і навколо дірок -- плями крові. які не відіпралися. колір джинсу темний, і тому їх не дуже помітно -- але ж я бачу. і так мене щось накрило, ридала над тими джинсами, що руки трусились.
і досі очі червоні, холєра.
зі.
зате я тепер можу з гордістю казати, що в мене чоловік справжній добитчик. цілого беркутівця вполював.
правда, наш друг, любитель історичної реконструкції, відбивався двома кийками від двох беркутівців одночано.
а потім -- до лікарів в тому закладі (який зовсім не лікарня), де йому вчора вкололи щеплення від правця і обробили рани -- і сказали, що треба прийти ще раз, бо існує ненульова ймовірність, що в ранах лишилися фрагменти шрапнелі. то будуть його длубати.
а потім ми маємо знайтися і піти в гості. бо якраз спілкування з друзями знімає напругу.
ну я вирішила поскладати одяг, в якому він був на Інститутській вночі з 18 на 19. його чоботи я від того білого пороху з газових гранат вже відмила, але запах від нього досі лишився.
ну то одяг. знімаю його джинси, роздивляюся дірки -- а джинси класні, зимові, утеплені, джинс згори хоч і тягнеться, а цупкий. ми їх якраз після нового року в Луцьку купили. і в них дірки. і навколо дірок -- плями крові. які не відіпралися. колір джинсу темний, і тому їх не дуже помітно -- але ж я бачу. і так мене щось накрило, ридала над тими джинсами, що руки трусились.
і досі очі червоні, холєра.
зі.
зате я тепер можу з гордістю казати, що в мене чоловік справжній добитчик. цілого беркутівця вполював.
правда, наш друг, любитель історичної реконструкції, відбивався двома кийками від двох беркутівців одночано.
no subject
no subject
но мы надеемся на лучшее :)
no subject
Я плачу другий день поспіль...
no subject
no subject
no subject
no subject
Сил вам. Сил и удачи.
no subject
no subject
Просто обнімаю. Шикарний у Вас чоловік! Нехай і далі минує біда. І шалена куля також.
no subject
так, він кицічка :) а кулі хай минають нас всіх.
no subject
no subject
no subject
Мужу скорейшего выздоровления!
no subject
теперь у нас главная опасность -- что те, кто у власти, быстренько перекрасятся -- и останутся все те же, и система всё та же. а систему надо ломать нахер всю.
no subject
no subject
no subject
до этого я была совершенно спокойна. ну, кроме когда читала новости и меня захлёстывала ненависть.
а где ещё ролевикам быть? они как раз к такому подготовлены как бы не лучше Беркута.
no subject
no subject
зато теперь будет что внукам рассказывать :)
no subject
Навыки вживания в роль и понимания того, как думает противник, кстати - пригодились мне гораздо больше какого-нибудь фехтования, которое солдату, как оказалось, и не нужно практически.
no subject
Чоловік підірвався...
Тут же зі страху пальці по клавішах не попадають...
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject