Entry tags:
Entry tags:
Політичне відео - Анна Маляр — Українська мова, як фактор безпеки
Originally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
bytebuster463 at Політичне відео - Анна Маляр — Українська мова, як фактор безпеки
bytebuster463 at Політичне відео - Анна Маляр — Українська мова, як фактор безпекиКоротко і ясно.
Оригінал публікації — на Дрімі. Підписуйтеся, бо ЖЖ може опинитися закритим у будь-який момент.
Оригінал публікації — на Дрімі. Підписуйтеся, бо ЖЖ може опинитися закритим у будь-який момент.
мова як унікальний код
коли я вчилася в Штатах, влітку я поїхала на додатковий курс -- з відродження загрожених мов.
так от, там милий дядечко з японським прізвищем і обличчям з Гаваїв (на Гаваях багато людей японського походження -- їх вітром туди заносило) розповідав про те, як вони відроджують гавайську мову.
так от, вони почали з дитячого садочка -- потім добилися її викладання в школі. і в школі ж вони запровадили команду з американського футболу -- в якій всі тренування проводилися гавайською, і всі команди подавалися лише гавайською.
система команд була заснована на давньому мистецтві гавайців з читання неба і океану.
це допомагало хлопчикам в команді (так, це лише хлопчача команда) дізнатися більше про їхню рідну культуру і давало їм конкурентну перевагу -- ті слова, якими вони обмінювалися на полі між собою, були незрозумілі їхнім суто англомовним суперникам. (а це, в свою чергу, сприяло тому, аби вони отримували спортивні стипендії у престижні вузи).
а під час другої світової в американській армії для цих цілей використовували індіанців навахо -- тих, що говорять з вітром. німці думали, що це код, і ніяк не могли його розшифрувати.
я це до чого.
до цього.
росіяни, не знайомі з українською, погано її розуміють на слух, якщо взагалі розуміють.
придати кожному підрозділові по одному закарпатцю -- і нам взагалі можна не перейматися тим, що росіяни прослуховують наші частоти. бо вони взагалі ні слова не зрозуміють.
так от, там милий дядечко з японським прізвищем і обличчям з Гаваїв (на Гаваях багато людей японського походження -- їх вітром туди заносило) розповідав про те, як вони відроджують гавайську мову.
так от, вони почали з дитячого садочка -- потім добилися її викладання в школі. і в школі ж вони запровадили команду з американського футболу -- в якій всі тренування проводилися гавайською, і всі команди подавалися лише гавайською.
система команд була заснована на давньому мистецтві гавайців з читання неба і океану.
це допомагало хлопчикам в команді (так, це лише хлопчача команда) дізнатися більше про їхню рідну культуру і давало їм конкурентну перевагу -- ті слова, якими вони обмінювалися на полі між собою, були незрозумілі їхнім суто англомовним суперникам. (а це, в свою чергу, сприяло тому, аби вони отримували спортивні стипендії у престижні вузи).
а під час другої світової в американській армії для цих цілей використовували індіанців навахо -- тих, що говорять з вітром. німці думали, що це код, і ніяк не могли його розшифрувати.
я це до чого.
до цього.
росіяни, не знайомі з українською, погано її розуміють на слух, якщо взагалі розуміють.
придати кожному підрозділові по одному закарпатцю -- і нам взагалі можна не перейматися тим, що росіяни прослуховують наші частоти. бо вони взагалі ні слова не зрозуміють.
Почему в Крыму возможно, в ЛуганДоне можно, а везде невозможно!
Originally posted by panchenkopv at Почему в Крыму возможно, в ЛуганДоне можно, а везде невозможно!
panchenkopv at Почему в Крыму возможно, в ЛуганДоне можно, а везде невозможно!Последние события, что произошли в Украине заставляют задуматься, почему в Крыму стала возможна его аннексия, в Луганской и Донецкой областях (в отдельных районах - "линия ЛуганДона") происходит агрессия России, а в других областях Украины любые попытки дестабилизации государственной власти пресеклись на корню. Итак, как известно Россией разыгрывалась карта "Защиты русских от бИндеровцев", "Защита языковых прав русских", .... и т.д.т.п. Поэтому, чтоб понять почему не "полыхнул" юго-восток и почему это невозможно нужно разобраться в:
- этническом составе Украины (узнать где водятся бИндеровцы);
- отношении к государственному языку (бИндеровскому) в так званой "Новороссии".
Итак, начнем. Этнический состав русских в Украине по областям приведен на рисунке 1.
Приведем в порядке убывания:
1. АР Крым - 58,3 %;
2. Луганская область- 39%;
3. Донецкая область - 38,2%;
4. Харьковская область - 25,6%;
5. Запорожская область - 24,7%;
6. Одесская область - 20,7%;
7. Днепропетровская - 17,6%;
8. Херсонская область - 14,1%;
9. Николаевская область - 14,1%.
Более подробная ситуация этнического состава украинцев по районным администрациям приведена на рисунке 2.
Итак, из рисунка 2 видно, что наименьшее количество украинцев (менее 25%) находится в Крыму, от 25% до 50% в центральных районах Донбассе (в основном в крупных городах: Донецк, Горловка, Макеевка, Енакиево), в городе Мариуполь, в двух восточных районах Луганской области. Знакомые города? Выходит бИндеровцы живут и в Донецкой и Луганской областях. Бедные идеологи "Новороссии", наверное, не знают, что такое статистика и, что плохое образование, а именно нежелание самообразовываться может привести к плачевным результатам. Точнее уже привели к ним.
Теперь очень интересно, а как же притеснение русского языка в "Новороссии", а точнее отношение к украинскому языку. Действительно весь юго-восток ("Новороссия") в домашнем обиходе применяет русский язык. Это очень хорошо отображено на рисунке 3.
Только есть один нюанс. Использование языка в домашних условиях - это не значит считать его родным. Обратите внимание на рисунок 4. На нем показано каким языком граждане Украины считают язык родным. Почему это важно? Потому, что отношение к своему языку показывает кем по национальности считают себя граждане Украины. Тоесть, это внутреннее состояние и духовное чувство, характеризирующее кем себя идентифицирует человек.
В порядке убывания ниже приведено, сколько в процентном отношении считают русский язык родным:
1. АР Крым - 77 %;
2. Донецкая область - 75%;
3. Луганская область- 69%;
4. Запорожская область - 48%;
5. Харьковская область - 44%;
6. Одесская область - 42%;
7. Днепропетровская - 32%;
8. Херсонская область - 25%;
9. Николаевская область - 291%.
Итак, о чем это говорит? Да о том, что хоть люди и говорят на русском языке, но идентифицируют себя украинцами, а следовательно миф о том, что нет такой страны как Украина и миф о "Новороссии" так и остается мифом. Как видно, эти тенденции не наблюдаются в Крыму, Донецкой и Луганской областях. Но в отличии от Крыма, в Донецкой области и Луганской эти тенденции не равномерны по районным администрациям и количество в процентном отношении родным языком украинский считают более 25% населения (1,7 млн. человек). Что это значит? Это значит, что дестабилизация по концепции "Защиты русских от бИндеровцев", "Защиты языковых прав русских" возможна лишь в тех районах (линия ЛуганДон), где население считает себя русскими и родным языком считают русский.
А теперь очень показательный рисунок 5. На нем более подробно приведено по районам и городам наибольшее количество различных национальностей. Синим приведены анклавы этнических русских - "линия ЛуганДона".
Ничего не напоминает? Правильно думаешь! Посмотри теперь на карту конфликта в Донбассе - рисунок 6. Почему не говорю за Крым? Да потому, что он уже аннексирован, да и по рисунку видно, что операция "Вежливые люди" там могла состояться без проблем, да и состоялась.
К чему я тут разглагольствую? Да к тому, что нет никакой "Новороссии", нет и Юго-Востока, как и ДНР так и ЛНР. Есть искусственно поддерживаемая агрессия России в Украине, а именно там, где это возможно было сделать. Ведь вспомните Одессу, Харьков, Запорожье, Днепропетровск, Николаев, Херсон. В этих городах вообще на корню был ликвидирован искусственный конфликт да и еще кем? Гражданами Украины! Теми, кто считает себя украинцем. Потому, что вся эта концепция "Защиты русских от бИндеровцев", "Защиты языковых прав русских" полная фикция. Вот вам и ответ почему в Крыму возможно, в ЛуганДоне можно, а везде невозможно!
P.S.: Все эти рассказы, что нет такой страны Украина и граждан таких нет вообще - полная ахинея, бред российской пропаганды. По логике российской пропаганды не Украина, а бИндерштат какой-то, и живут в нем не украинцы, а бИндеровцы какие-то. Даже не потомки С. Бандеры, а какой-то новый вид - бИндеры (потомки "фашиствующих молодчиков"). Только результат: в Крыму возможно, в ЛуганДоне можно, а везде невозможно!
Рисунки 1-5 построены по результатом официальных данных Держкомстата Украины.
Рисунок 6 - взят с сайта канала еспресо тв.
- этническом составе Украины (узнать где водятся бИндеровцы);
- отношении к государственному языку (бИндеровскому) в так званой "Новороссии".
Итак, начнем. Этнический состав русских в Украине по областям приведен на рисунке 1.
Рисунок 1 - Этнический состав русских в Украине по областям
Приведем в порядке убывания:
1. АР Крым - 58,3 %;
2. Луганская область- 39%;
3. Донецкая область - 38,2%;
4. Харьковская область - 25,6%;
5. Запорожская область - 24,7%;
6. Одесская область - 20,7%;
7. Днепропетровская - 17,6%;
8. Херсонская область - 14,1%;
9. Николаевская область - 14,1%.
Более подробная ситуация этнического состава украинцев по районным администрациям приведена на рисунке 2.
Рисунок 2 - Процент проживания украинцев по районным администрациям Украины
Итак, из рисунка 2 видно, что наименьшее количество украинцев (менее 25%) находится в Крыму, от 25% до 50% в центральных районах Донбассе (в основном в крупных городах: Донецк, Горловка, Макеевка, Енакиево), в городе Мариуполь, в двух восточных районах Луганской области. Знакомые города? Выходит бИндеровцы живут и в Донецкой и Луганской областях. Бедные идеологи "Новороссии", наверное, не знают, что такое статистика и, что плохое образование, а именно нежелание самообразовываться может привести к плачевным результатам. Точнее уже привели к ним.
Теперь очень интересно, а как же притеснение русского языка в "Новороссии", а точнее отношение к украинскому языку. Действительно весь юго-восток ("Новороссия") в домашнем обиходе применяет русский язык. Это очень хорошо отображено на рисунке 3.
Рисунок 3 - Домашние языки Украины (используемые в обиходе)
Только есть один нюанс. Использование языка в домашних условиях - это не значит считать его родным. Обратите внимание на рисунок 4. На нем показано каким языком граждане Украины считают язык родным. Почему это важно? Потому, что отношение к своему языку показывает кем по национальности считают себя граждане Украины. Тоесть, это внутреннее состояние и духовное чувство, характеризирующее кем себя идентифицирует человек.
Рисунок 4 - Родной язык в областях Украины.
В порядке убывания ниже приведено, сколько в процентном отношении считают русский язык родным:
1. АР Крым - 77 %;
2. Донецкая область - 75%;
3. Луганская область- 69%;
4. Запорожская область - 48%;
5. Харьковская область - 44%;
6. Одесская область - 42%;
7. Днепропетровская - 32%;
8. Херсонская область - 25%;
9. Николаевская область - 291%.
Итак, о чем это говорит? Да о том, что хоть люди и говорят на русском языке, но идентифицируют себя украинцами, а следовательно миф о том, что нет такой страны как Украина и миф о "Новороссии" так и остается мифом. Как видно, эти тенденции не наблюдаются в Крыму, Донецкой и Луганской областях. Но в отличии от Крыма, в Донецкой области и Луганской эти тенденции не равномерны по районным администрациям и количество в процентном отношении родным языком украинский считают более 25% населения (1,7 млн. человек). Что это значит? Это значит, что дестабилизация по концепции "Защиты русских от бИндеровцев", "Защиты языковых прав русских" возможна лишь в тех районах (линия ЛуганДон), где население считает себя русскими и родным языком считают русский.
А теперь очень показательный рисунок 5. На нем более подробно приведено по районам и городам наибольшее количество различных национальностей. Синим приведены анклавы этнических русских - "линия ЛуганДона".
Рисунок 5 - Этнический анклавы Украины
Ничего не напоминает? Правильно думаешь! Посмотри теперь на карту конфликта в Донбассе - рисунок 6. Почему не говорю за Крым? Да потому, что он уже аннексирован, да и по рисунку видно, что операция "Вежливые люди" там могла состояться без проблем, да и состоялась.
Рисунок 6 - Зона конфликта на Донбассе
К чему я тут разглагольствую? Да к тому, что нет никакой "Новороссии", нет и Юго-Востока, как и ДНР так и ЛНР. Есть искусственно поддерживаемая агрессия России в Украине, а именно там, где это возможно было сделать. Ведь вспомните Одессу, Харьков, Запорожье, Днепропетровск, Николаев, Херсон. В этих городах вообще на корню был ликвидирован искусственный конфликт да и еще кем? Гражданами Украины! Теми, кто считает себя украинцем. Потому, что вся эта концепция "Защиты русских от бИндеровцев", "Защиты языковых прав русских" полная фикция. Вот вам и ответ почему в Крыму возможно, в ЛуганДоне можно, а везде невозможно!
P.S.: Все эти рассказы, что нет такой страны Украина и граждан таких нет вообще - полная ахинея, бред российской пропаганды. По логике российской пропаганды не Украина, а бИндерштат какой-то, и живут в нем не украинцы, а бИндеровцы какие-то. Даже не потомки С. Бандеры, а какой-то новый вид - бИндеры (потомки "фашиствующих молодчиков"). Только результат: в Крыму возможно, в ЛуганДоне можно, а везде невозможно!
Рисунки 1-5 построены по результатом официальных данных Держкомстата Украины.
Рисунок 6 - взят с сайта канала еспресо тв.
Чем отличается воспитание русских и украинских детей?
Originally posted by oleg_leusenko at Чем отличается воспитание русских и украинских детей?
oleg_leusenko at Чем отличается воспитание русских и украинских детей? Сегодня общался со знакомой Славой /имя изменено/, владелицей пошивочного ателье. Много заказов предприниматель выполняет для родителей школьников, обслуживает лицеи, гимназии и др. детские учреждения.
Три для назад у нее был необычный «заказчик» со своей мамой. Пересказываю буквально цитируя:
- Доброго дня, хлопче!, - здоровается с клиентом-четвероклассником моя подруга.
- Я вас не понимаю.., - растерялся мальчик.
- Як тебе звати? Чи ти і справді не розумієшся українською? Звідки ти?
- Я вас не понимаю.., - говорит подросток, еле сдерживая слезы.
Как пояснила его мама (киевлянка), мальчик живет у бабушки в Москве, там же и учится. Сориентировавшись в ситуации, Слава быстро перешла на русский, беседуя с российским школьником. В ходе милого общения, у парня появились слезы на глазах, впоследствии, перешедшие в обиженные всхлипывания. ( Читать дальше )
Три для назад у нее был необычный «заказчик» со своей мамой. Пересказываю буквально цитируя:
- Доброго дня, хлопче!, - здоровается с клиентом-четвероклассником моя подруга.
- Я вас не понимаю.., - растерялся мальчик.
- Як тебе звати? Чи ти і справді не розумієшся українською? Звідки ти?
- Я вас не понимаю.., - говорит подросток, еле сдерживая слезы.
Как пояснила его мама (киевлянка), мальчик живет у бабушки в Москве, там же и учится. Сориентировавшись в ситуации, Слава быстро перешла на русский, беседуя с российским школьником. В ходе милого общения, у парня появились слезы на глазах, впоследствии, перешедшие в обиженные всхлипывания. ( Читать дальше )
Entry tags:
коли російськомовні пояснюють, що російській мові в Україні нічого не загрожує
вони чомусь використовують такі аргументи, що не знаєш, дратуватися чи плакати.
наприклад (виділення жирним мої):
ateist66
[початок цитати]
О фашистах и о языке.
В предыдущем посте один из российских френдов попрекнул меня, а в месте со мной и большинство харьковчан, в непротивлении нацистскому злу, которое наступает на наши города:
Читал как-то, что вот зачем было сопротивляться Наполеону? Жили бы, как во Франции. Счастливо. Или вот Гитлер. Нафига было ему сопротивляться? Те, кто не сопротивлялся , встречали его в Киеве хлебом-солью. Были очень счастливы.
А дети Харькова скоро забудут русский язык. Как почти забыли его в том же Киеве. Забыть и стать счастливым - это ли не радость?
Я ответил:
Не обижайтесь, но ваши рассуждения навеяны плотной пропагандистской работой российских СМИ.
Там прекрасные специалисты и серьезные профессионалы. Смотрел не раз на их продукты. Иногда даже вызывают восхищение. [...]
Второе: русский язык прекрасно знают и понимают даже в глухих карпатских селах.
А появление большего количества украиноговорящих в Киеве - это продукт естественной миграции сельских жителей в столицу.
И в третьих: знать два языка вместо одного - это зло?
Русский язык не исчезнет из Украины потому как, украинской культуре нечего противопоставить русской. Украинская литература и кинематограф в плачевном состоянии. И вряд ли эта ситуация изменится в ближайшем будущем.
Возьмем Харьков. В книжных магазинах и на книжном рынке процентов 90 книг на русском.
С газетами и журналами еще похлеще - процентов 99. По телевизору слышна то украинская, то русская речь, вперемешку.
Украинское радио тоже большая часть русскоговорящих каналов.
Просто таки засилье русского языка.
Значит проблема языка высосана из пальца. И раздута нечистоплотными политиками для своих меркантильных целей.
[кінець цитати]
якщо стосовно кінематографа він правий, стосовно решти він тулить палець у небо із ентузіазмом, вартим кращого застосування.
і проблема мови в Україні ще й як існує -- і його пост цю проблему дуже вдало ілюструє. в нас засилля російської і пригноблення української, котрі нікуди не ділися.
але все ще веселіше. я там в нього відмітилася в коментах і отримала відповідь.
[початок цитати]
maryxmas
ну, по факту, вы ориентируетесь в языковой ситуации в Украине немногим лучше, чем ваши российские френды. особенно ваш ляп про русский Киев и состояние украинский литературы. постыдились бы демонстрировать столь дремучее невежество, что ли.
ateist66
Просветите меня. Любко Дереш? Я его уже давно всего прочитал? Жадан? Роздобудько?
Моя жена читает одну книгу в день - она найдет столько украинских книг? Фантастики много на украинском? Детективов? Женских романов? Переводов много?
Все, что написано на украинском можно прочесть за месяц. А дальше что? А дальше мы опять возвернемся к великому и могучему. Созидать нужно, творить на украинском, а не лозунги выкрикивать.
отак от. а ми собі думали.
зі.
коли я читаю таких, як він, в мене загострюються одночасно мізантропія і русофобія. тому що виходить, що навіть наші російськомовні не завжди повністю наші.
наприклад (виділення жирним мої):
ateist66[початок цитати]
О фашистах и о языке.
В предыдущем посте один из российских френдов попрекнул меня, а в месте со мной и большинство харьковчан, в непротивлении нацистскому злу, которое наступает на наши города:
Читал как-то, что вот зачем было сопротивляться Наполеону? Жили бы, как во Франции. Счастливо. Или вот Гитлер. Нафига было ему сопротивляться? Те, кто не сопротивлялся , встречали его в Киеве хлебом-солью. Были очень счастливы.
А дети Харькова скоро забудут русский язык. Как почти забыли его в том же Киеве. Забыть и стать счастливым - это ли не радость?
Я ответил:
Не обижайтесь, но ваши рассуждения навеяны плотной пропагандистской работой российских СМИ.
Там прекрасные специалисты и серьезные профессионалы. Смотрел не раз на их продукты. Иногда даже вызывают восхищение. [...]
Второе: русский язык прекрасно знают и понимают даже в глухих карпатских селах.
А появление большего количества украиноговорящих в Киеве - это продукт естественной миграции сельских жителей в столицу.
И в третьих: знать два языка вместо одного - это зло?
Русский язык не исчезнет из Украины потому как, украинской культуре нечего противопоставить русской. Украинская литература и кинематограф в плачевном состоянии. И вряд ли эта ситуация изменится в ближайшем будущем.
Возьмем Харьков. В книжных магазинах и на книжном рынке процентов 90 книг на русском.
С газетами и журналами еще похлеще - процентов 99. По телевизору слышна то украинская, то русская речь, вперемешку.
Украинское радио тоже большая часть русскоговорящих каналов.
Просто таки засилье русского языка.
Значит проблема языка высосана из пальца. И раздута нечистоплотными политиками для своих меркантильных целей.
[кінець цитати]
якщо стосовно кінематографа він правий, стосовно решти він тулить палець у небо із ентузіазмом, вартим кращого застосування.
і проблема мови в Україні ще й як існує -- і його пост цю проблему дуже вдало ілюструє. в нас засилля російської і пригноблення української, котрі нікуди не ділися.
але все ще веселіше. я там в нього відмітилася в коментах і отримала відповідь.
[початок цитати]
maryxmas ну, по факту, вы ориентируетесь в языковой ситуации в Украине немногим лучше, чем ваши российские френды. особенно ваш ляп про русский Киев и состояние украинский литературы. постыдились бы демонстрировать столь дремучее невежество, что ли.
ateist66 Просветите меня. Любко Дереш? Я его уже давно всего прочитал? Жадан? Роздобудько?
Моя жена читает одну книгу в день - она найдет столько украинских книг? Фантастики много на украинском? Детективов? Женских романов? Переводов много?
Все, что написано на украинском можно прочесть за месяц. А дальше что? А дальше мы опять возвернемся к великому и могучему. Созидать нужно, творить на украинском, а не лозунги выкрикивать.
отак от. а ми собі думали.
зі.
коли я читаю таких, як він, в мене загострюються одночасно мізантропія і русофобія. тому що виходить, що навіть наші російськомовні не завжди повністю наші.
Entry tags:
кацапидли такі кацапидли
звідси
humanitarius
[...]
Что касается неприязни к украинскому языку и украинскому господству - вы сами их воспитали в русском населении за 23 года. В Крыму это было видно особенно хорошо.
maryxmas
[...]
ваша реплика насчёт украинского языка -- лишь показатель того, насколько у вас засраны мозги. воспитывала презрение к украинскому российская и советская власти последние 300 лет. Ссылка | Ответить | Уровень выше | Ветвь
pantoja
Нельзя 300 лет воспитывать презрение к тому, что появилось 90 лет назад.
Впрочем, это же вкраинская логика.
maryxmas
я извиняюсь, вы говорите, что украинский язык появился 90 лет назад?
pantoja
Вы писали об "украинском" вообще.
Украинская нация в европейском понимании, причем даже не появилась, а начала формироваться. И это не мое мнение; почитайте, к примеру, новую работу Алексея Толочко.
Украинский язык как функциональный наследник "простой мовы", конечно, появился раньше. Но его литературная история крайне невелика (с начала 19 века; выходцы из украинских земель 18 века ниичего подобного не знают, предпочитая русский и даже церковнославянский), а политическая история равна истории формирования украинской нации.
maryxmas
т.е. козаки Хмельницкого говорили на русском или церковнославянском? вы в своём уме?
pantoja
Майдан за углом, митингуйте там.
И назовите мне первое литературное сочинение на украинском языке. Я предлагаю Энеиду; есть другие версии?
maryxmas
я так понимаю, о списках Сводеша вам неизвестно.
humanitarius [...]
Что касается неприязни к украинскому языку и украинскому господству - вы сами их воспитали в русском населении за 23 года. В Крыму это было видно особенно хорошо.
maryxmas [...]
ваша реплика насчёт украинского языка -- лишь показатель того, насколько у вас засраны мозги. воспитывала презрение к украинскому российская и советская власти последние 300 лет. Ссылка | Ответить | Уровень выше | Ветвь
pantoja Нельзя 300 лет воспитывать презрение к тому, что появилось 90 лет назад.
Впрочем, это же вкраинская логика.
maryxmas я извиняюсь, вы говорите, что украинский язык появился 90 лет назад?
pantoja Вы писали об "украинском" вообще.
Украинская нация в европейском понимании, причем даже не появилась, а начала формироваться. И это не мое мнение; почитайте, к примеру, новую работу Алексея Толочко.
Украинский язык как функциональный наследник "простой мовы", конечно, появился раньше. Но его литературная история крайне невелика (с начала 19 века; выходцы из украинских земель 18 века ниичего подобного не знают, предпочитая русский и даже церковнославянский), а политическая история равна истории формирования украинской нации.
maryxmas т.е. козаки Хмельницкого говорили на русском или церковнославянском? вы в своём уме?
pantoja Майдан за углом, митингуйте там.
И назовите мне первое литературное сочинение на украинском языке. Я предлагаю Энеиду; есть другие версии?
maryxmas я так понимаю, о списках Сводеша вам неизвестно.
для моїх білоруськомовних френдинь/френдів
в мене, між іншим, лежить на поличці підручник білоруської -- чекає мого натхнення :)
Entry tags:
про важливість вміння грамотно писати
звідси
( Read more... )
особливо вартий уваги останній розділ цієї іконографіки.
58 відсотків рекрутерів вважають, що вміння правильно писати є життєво важливим для роботи в тій сфері, в якій вони працюють.
72 відсотки рекрутерів сказали, що вибраковували резюме, якщо бачили в ньому більше однієї помилки.
71 відсоток кажуть, що добряче думатимуть, чи наймати кандидата, якщо він / вона відповідає всім вимогам до посади, але має помилки в резюме.
я це до чого.
грамотність демонструє час, вкладений у розвиток свого розуму і в свою освіту.
в Україні ані вміння грамотно писати, ані вміння формулювати свої думки не цінуються.
послухайте наших косноязиких політиків. в Штатах вони б не пройшли далі шкільних змагань з дебатів. (і Кличка це теж стосується)
чиновники, які спроможні висловлювати думки чітко і послідовно, схоже, взагалі у нас не водяться.
левова частка вітчизняних журналістів неспроможна написати три абзаци простого тексту без глюків у синтаксисі, забутих/зайвих ком чи повторів одного і того самого три рази.
вітчизняні телеведучі за деякими виключеннями говорять що українською, що російською криво і паскудно -- що вимова (і голосні, і приголосні), що інтонування, що синтаксис.
вітчизняні вчені вірять, що в текст треба налити якнайбільше води і порозводити довгі страшні речення, інакше їх ніхто не вважатиме за вчених. і нових слів понавигадувати! купу! і щоб було незрозуміло, що вони означають!
про безграмотну рекламу на кожному кроці можна навіть не згадувати.
те, що в нашій країні навіть ті, хто за посадовими обов"язками повинні говорити і писати грамотно, цього не роблять -- і навіть не вважають за потрібне наймати тих, хто це б робив за них, показує нам наочно, грубо, зримо:
в нашій країні освіта не є чимось, чим можна пишатися, чимось, що дає тобі конкурентні переваги.
а найгірше, що неможливо нікому пояснити, наскільки важливі грамотні чітко написані прозорі і зрозумілі тексти, статті, доповіді чи промови.
бо і так поймуть.
( Read more... )
особливо вартий уваги останній розділ цієї іконографіки.
58 відсотків рекрутерів вважають, що вміння правильно писати є життєво важливим для роботи в тій сфері, в якій вони працюють.
72 відсотки рекрутерів сказали, що вибраковували резюме, якщо бачили в ньому більше однієї помилки.
71 відсоток кажуть, що добряче думатимуть, чи наймати кандидата, якщо він / вона відповідає всім вимогам до посади, але має помилки в резюме.
я це до чого.
грамотність демонструє час, вкладений у розвиток свого розуму і в свою освіту.
в Україні ані вміння грамотно писати, ані вміння формулювати свої думки не цінуються.
послухайте наших косноязиких політиків. в Штатах вони б не пройшли далі шкільних змагань з дебатів. (і Кличка це теж стосується)
чиновники, які спроможні висловлювати думки чітко і послідовно, схоже, взагалі у нас не водяться.
левова частка вітчизняних журналістів неспроможна написати три абзаци простого тексту без глюків у синтаксисі, забутих/зайвих ком чи повторів одного і того самого три рази.
вітчизняні телеведучі за деякими виключеннями говорять що українською, що російською криво і паскудно -- що вимова (і голосні, і приголосні), що інтонування, що синтаксис.
вітчизняні вчені вірять, що в текст треба налити якнайбільше води і порозводити довгі страшні речення, інакше їх ніхто не вважатиме за вчених. і нових слів понавигадувати! купу! і щоб було незрозуміло, що вони означають!
про безграмотну рекламу на кожному кроці можна навіть не згадувати.
те, що в нашій країні навіть ті, хто за посадовими обов"язками повинні говорити і писати грамотно, цього не роблять -- і навіть не вважають за потрібне наймати тих, хто це б робив за них, показує нам наочно, грубо, зримо:
в нашій країні освіта не є чимось, чим можна пишатися, чимось, що дає тобі конкурентні переваги.
а найгірше, що неможливо нікому пояснити, наскільки важливі грамотні чітко написані прозорі і зрозумілі тексти, статті, доповіді чи промови.
бо і так поймуть.
Entry tags:
тепер я знаю, як називається місце
куди тварини ховаються в сплячку.
воно називається ГІБЕРНАКУЛУМ!
(я тепер наше ліжко два на метр шістдесят інакше і не називатиму. ну, хіба ще лєжбищє :)
вичитала тут.
там про сплячку, яка насправді зовсім не сплячка. тварини з неї виходять, щоб розім"ятися і поспати.
а короткодзьобі єхидни -- щоб зайнятися сексом.
а ведмедиці у процесі сплячки народжують ведмежат.
протягом сплячки тварина в середьному втрачає до половини власної ваги.
воно називається ГІБЕРНАКУЛУМ!
(я тепер наше ліжко два на метр шістдесят інакше і не називатиму. ну, хіба ще лєжбищє :)
вичитала тут.
там про сплячку, яка насправді зовсім не сплячка. тварини з неї виходять, щоб розім"ятися і поспати.
а короткодзьобі єхидни -- щоб зайнятися сексом.
а ведмедиці у процесі сплячки народжують ведмежат.
протягом сплячки тварина в середьному втрачає до половини власної ваги.
Entry tags:
на позатому тижні показали черговий епізод серіалу "Сукупність доказів" / Body of Proof
а в ньому -- диво з див! україномовний українець, котрий не злочинець, не вбивця, не мафіозо, а герой-коханець і просто герой. його звати Сєргєй Даманов.
а актора -- Іван Сєргєй Гаудо
він представився асистентом аташе українського консульства і неодноразово говорив по телефону українською. правда, кожну телефонну розмову він закінчував словом "спасібо".
а от жінки-українки в цьому епізоді були цілком традиційні для американського маскульту -- троє повій, одна з яких -- мертва.
на руці в неї було гарне татуювання:
з приводу тексту татуювання висловився і Eliash Strongowski
Вперше українець показаний не тільки кілером, а й героєм-коханцем.
Про тату сказали "цитата з радянської поетки часів революції". Не ґуґлиться.
і Petro Nek
Я вирішив також спробувати пошукати, спочатку також нічого не знаходилося, потім я вирішив спробувати перекласти на англійську, і бінго, знайшлося! Та виявилося що це не зовсім вірш, а перекладені та скомбіновані назви пісень Depeche Mode. Грішник в мені — The Sinner in Me, В кайданах — In Chains, Одна ласка — One Caress, Цей звичний біль — A Pain That I'm Used To, Я відчуваю любов — I Feel Loved, Я вдома — Home.
про авторку тексту наш герой-коханець сказав таке:
для нас вона Жовтнева. а для них вона Російська. це можна зрозуміти, але все одно дратує. і цікаво, що українська поетка робила на Жовтневій революції.
а в подолі комбінації, в якій, власне, знайшли мертву дівчину-повію (котру торгівці живим товаром вкрали з вулиць Києва) знайшли лист:
я уважно його розглядала. скажіть мені, а що, у нас в школі зараз вчать писати всі літери окремо?
в американських школах так, зв"язне письмо в них не практикується. а в наших?
а актора -- Іван Сєргєй Гаудо
він представився асистентом аташе українського консульства і неодноразово говорив по телефону українською. правда, кожну телефонну розмову він закінчував словом "спасібо".
а от жінки-українки в цьому епізоді були цілком традиційні для американського маскульту -- троє повій, одна з яких -- мертва.
на руці в неї було гарне татуювання:
з приводу тексту татуювання висловився і Eliash Strongowski
Вперше українець показаний не тільки кілером, а й героєм-коханцем.
Про тату сказали "цитата з радянської поетки часів революції". Не ґуґлиться.
і Petro Nek
Я вирішив також спробувати пошукати, спочатку також нічого не знаходилося, потім я вирішив спробувати перекласти на англійську, і бінго, знайшлося! Та виявилося що це не зовсім вірш, а перекладені та скомбіновані назви пісень Depeche Mode. Грішник в мені — The Sinner in Me, В кайданах — In Chains, Одна ласка — One Caress, Цей звичний біль — A Pain That I'm Used To, Я відчуваю любов — I Feel Loved, Я вдома — Home.
про авторку тексту наш герой-коханець сказав таке:
для нас вона Жовтнева. а для них вона Російська. це можна зрозуміти, але все одно дратує. і цікаво, що українська поетка робила на Жовтневій революції.
а в подолі комбінації, в якій, власне, знайшли мертву дівчину-повію (котру торгівці живим товаром вкрали з вулиць Києва) знайшли лист:
я уважно його розглядала. скажіть мені, а що, у нас в школі зараз вчать писати всі літери окремо?
в американських школах так, зв"язне письмо в них не практикується. а в наших?
Entry tags:
скільки живеш -- стільки і вчишся. а все одно ніц не знаєш
щойно вичитала, що в Канаді в складі Кабміну є людина, чия посада називається "Головний урядовий батіг".
i shit you not.
i shit you not.
свиняча латина
( Read more... )
звідси
а це трішки з іншої опери, але все одно чудово:
( Read more... )
за цю картинку я дякуюjoanerges, світлій і добрій людині, щоб він нам був сто років здоровий.
звідси
а це трішки з іншої опери, але все одно чудово:
( Read more... )
за цю картинку я дякую
joanerges, світлій і добрій людині, щоб він нам був сто років здоровий.пресприкптивізм / дескприптивізм
зазирнула у славістичну розcилку (куди не зазирала, певно, з півроку).
там обговорюють, чим боян відрізняється від мема.
і певна росіянка єврейського походження, яка живе і викладає в Штатах (викладає російську, якщо що), котра свого часу сказала мені, щоб я не засмічувала професійну розсилку комерційною рекламою (мій гріх полягав в тому, що в ту саму розсилку я написала, що в нас збираються вводити танки перед виборами, і закликала колег-славістів приїздити до України, щоб їхня присутність завадила нашій владі зробити щось жахливе. це було у листопаді 2004 року. так, я взагалі жахливий стєклоріз і не пам"ятаю, що їла на сніданок, але такі речі легко не забуваються), впевнена в своїй правоті, каже, що це слово правильно писати БАЯН.
(чи мушу я казати, що вона філологиня, а не лінгвістка?)
а ми як писали його боян, так і писатимемо.
БОЯН, БОЯН, БОЯН.
там обговорюють, чим боян відрізняється від мема.
і певна росіянка єврейського походження, яка живе і викладає в Штатах (викладає російську, якщо що), котра свого часу сказала мені, щоб я не засмічувала професійну розсилку комерційною рекламою (мій гріх полягав в тому, що в ту саму розсилку я написала, що в нас збираються вводити танки перед виборами, і закликала колег-славістів приїздити до України, щоб їхня присутність завадила нашій владі зробити щось жахливе. це було у листопаді 2004 року. так, я взагалі жахливий стєклоріз і не пам"ятаю, що їла на сніданок, але такі речі легко не забуваються), впевнена в своїй правоті, каже, що це слово правильно писати БАЯН.
(чи мушу я казати, що вона філологиня, а не лінгвістка?)
а ми як писали його боян, так і писатимемо.
БОЯН, БОЯН, БОЯН.
Entry tags:
как из таких идиотов, как мы, получается такой мудрый народ, как наш?
Ни рыба, ни мясо, [ни кафтан, ни ряса].
Собаку съели, [хвостом подавились].
Ума палата, [да ключ потерян].
Два сапога пара, [оба левые].
Дураку хоть кол теши, [он своих два ставит].
Рука руку моет, [да обе свербят].
Везет как [субботнему] утопленнику [баню топить не надо].
Ворон ворону глаз не выклюет [а и выклюет, да не вытащит].
Гол как сокол [а остер как топор].
Голод не тетка [пирожка не поднесет].
Губа не дура [язык не лопата].
За битого двух небитых дают [да не больно-то берут].
За двумя зайцами погонишься – ни одного [кабана] не поймаешь.
Кто старое помянет – тому глаз вон [а кто забудет - тому оба].
Курочка по зернышку клюет [а весь двор в помёте].
Лиха беда начало [есть дыра, будет и прореха].
Молодые бранятся – тешатся [а старики бранятся – бесятся].
Новая метла по-новому метёт [а как сломается - под лавкой валяется].
Один в поле не воин [а путник].
От работы кони дохнут [а люди – крепнут].
Пьяному море по колено [а лужа - по уши].
Пыль столбом, дым коромыслом [а изба не топлена, не метена].
Рыбак рыбака видит издалека [потому стороной и обходит].
Старый конь борозды не испортит [да и глубоко не вспашет].
У страха глаза велики [да ничего не видят].
Чудеса в решете [дыр много, а выскочить некуда].
Шито-крыто [а узелок-то тут].
Язык мой – враг мой [прежде ума рыщет, беды ищет].
Собаку съели, [хвостом подавились].
Ума палата, [да ключ потерян].
Два сапога пара, [оба левые].
Дураку хоть кол теши, [он своих два ставит].
Рука руку моет, [да обе свербят].
Везет как [субботнему] утопленнику [баню топить не надо].
Ворон ворону глаз не выклюет [а и выклюет, да не вытащит].
Гол как сокол [а остер как топор].
Голод не тетка [пирожка не поднесет].
Губа не дура [язык не лопата].
За битого двух небитых дают [да не больно-то берут].
За двумя зайцами погонишься – ни одного [кабана] не поймаешь.
Кто старое помянет – тому глаз вон [а кто забудет - тому оба].
Курочка по зернышку клюет [а весь двор в помёте].
Лиха беда начало [есть дыра, будет и прореха].
Молодые бранятся – тешатся [а старики бранятся – бесятся].
Новая метла по-новому метёт [а как сломается - под лавкой валяется].
Один в поле не воин [а путник].
От работы кони дохнут [а люди – крепнут].
Пьяному море по колено [а лужа - по уши].
Пыль столбом, дым коромыслом [а изба не топлена, не метена].
Рыбак рыбака видит издалека [потому стороной и обходит].
Старый конь борозды не испортит [да и глубоко не вспашет].
У страха глаза велики [да ничего не видят].
Чудеса в решете [дыр много, а выскочить некуда].
Шито-крыто [а узелок-то тут].
Язык мой – враг мой [прежде ума рыщет, беды ищет].