інтернету нема досі

сидимо з мобільного. котрий повільний, мерехтливий і ненадійний.
жж вантажиться ледве-ледве, фейсбук не вантажиться геть. не була там, певно, вже з місяць.

сьогодні, дасть Будда, нам привезуть замовлену в липні кухню.
і нарешті в нас буде можливість нормально готувати - а не на колінці, як зараз.

наступний етап -- повісити килими на стіни, щоб було тепло, затишно і не так гулко -- бо в кімнаті така луна, що жах. зважаючи, що з трьох сторін віл нас в людей тривають ремонти, звукоізоляція нам дуже потрібна.
і замовити шафи. у передпокій, у кімнату на одяг і стелажі на книжки. щоб забрати решту моєї бібліотеки (це ще десь три стелажі від підлоги до стелі).

за вікном будують ще три нових будинки. скоро тут буде така купа народу, що страшне.
єдине, що тішить, ми з ними живемо в різних часових режимах.

а ще мені снився жах суцільний -- ніби я здаю іспит з лінгвістики фільольогу. бородатому. і тупому.

фсьо, пішла назад на галєри.
не сумуйте. коли нам дадуть інтернет, я сюди стільки писатиму, що екран лусне.

які в неї очі