Mary Xmas: Бо я давно не вірю в силу слова

ці пропонували продавати їм яйцеклітини. без жодної згадки про необхідність колоти собі гормони і про можливі ускладнення, які включають рак яйників.


ці, відповідно, топили за легалізацію проституції


а в цих був жахливий абсолютно проект про тіпа-бодіпозитив, проілюстрований свинкою, яку зрештою пускають на шашлик. поскаржилася на пропаганду ненависті. пост прибили.

дивний хлопчик, який з якогось дива був у мене у френдах, задається питанням -- а чого це цене запрошують просувати фемінізм, якщо я так чоловіків ненавиджу

і як це страшно шкодить фемінізму.

(ну тобто чоловік, який переймається тим, що я ганю світле ім"я фемінізму, це чудово саме по собі. особливо тішить його функціональна неграмотність, коли сказане мною -- що жінки _мають право_ на ненависть -- означає, що _я_ ненавиджу чоловіків -- а я всіх ненавиджу, між іншим. я мізантропка і ніколи цього не приховувала)

пікантності ситуації додає те, що хлопчик був моїм взаємним френдом ось буквально до 5 хвилин тому. (я не пам"ятаю, звідки він там взявся і хто він такий, але він люб"язно мене затегав. гріх було не завітати. подумавши, забанила і його, і його дружину -- якій дуже не сподобався мій тренінг про права жінок -- але якій було цікаво читати мої репости у фб. нє. любіть мене злобною феміністкою, тоді вам будуть котики і голі хлопи. а котиків і голих хлопів в інеті і без мене вистача)

а Общєство нудних прєстарєлих мізантропів геть зійшло на пси. за всі ці роки в жж (з 2004 року) і у фб (з 2007) я наговорила тут стільки всього, що вибрати оцю доволі травоїдну цитату можуть лише люди, які геть незнайомі із моїм творчим доробком. sic transit gloria mundi, ага.

ну і 37 поширень їхнього поста теж мене здивували.



ну і те, що Общєство

почитала лекцію про історію жіночого руху.

раз (52 хвилини)

два. (58 хвилин)

зі.
і троха посварилася з вітчизняним Амнесті Інтернешенел. бо вони під 8 березня записали розмову з однією жінкою і двома ні.

старенькі, але корисні листівки до 8 Березня українською.

це була надзвичайно яскрава і нагальна конференція, на якій жінки буквально з усього світу зібралися поговорити про те, як війни і революції впливають на жінок -- і як жінки впливають на війни і революції.
сподіваюся, нам (тобто організаторкам) вдасться зібрати тексти доповідей усіх учасниць -- і збірка буде не менш пінзавальною, хоча, певно, дещо програватиме конференції в енергетиці і відчутті причетності до чогось більшого.

ось я модерую секцію, вся така в червоному і руда :)


в рамках конференції пройшла презентація книжки "Українські жінки у горнилі модернізації" на якій я трішки поперекладала.


зі.
не могла не тішитися тим, що за три дні конференції постійно звучали слова "фемінізм" і "жінки".

ззі.
слова вдячності від Елли Ламах, яка керувала організацією конференції з українського боку

звідси



і мій чоловік коментує:

посилання на картинці.

Сексуальні злочини: у Німеччині тепер достатньо одного "ні"
Досі в Німеччині визнавали статевий акт зґвалтуванням лише за умови, що жертва чинила фізичний опір нападнику. Тепер жінці достатньо сказати "ні". Правозахисники заявляють, що такі зміни назріли вже давно.

Мексика ответила на #яНеБоюсьСказать акцией по поиску тысяч пропавших женщин
зрозуміло, що вона не відповідала на нашу акцію -- взагалі в Латинській Америці насильство проти жінок давно є епідемічним і практично не зутрічає спротиву з боку держави.

В Британии ввели понятие «преступление на почве мизогинии»
Непристойные предложения и оклики на улице теперь являются поводом для обращения в полицию

приємно знати, що мої погляди поділяє і британська поліція.

зі.
хто б сумнівався. держава починає боротися проти насильства щодо жінок, коли її починають бити ногима феміністки.

Largest global study on violence against women finds feminist movements hold the key to change
A new study on violence against women conducted over four decades and in 70 countries reveals the mobilization of feminist movements is more important for change than the wealth of nations, left-wing political parties, or the number of women politicians.

мене попросили відповісти на кілька питань про мої погляди на фемінізм. питання курсивом.

"Хто такі феміністки, і чому вони снідають чоловіками?"
Я помітила, що слово фемінізм в суспільстві викликає широкий спектр емоцій. Одні зображають страх і відразу, інші впадають в хейт спіч, треті поблажливо та іронічно посміхаються. Відвертого нудьгування при цій темі не помічено, всі про фемінізм мають якусь думку. Проте ніхто толком не зміг пояснити, чого домагаються феміністки в суспільстві.
Я вирішила поцікавитись у самих феміністок - наскільки страшний фемінізм, яким шляхом передається, і чого вони врешті хочуть.


1.Що таке фемінізм в кількох реченнях?

Це ідеологія, теорія і практика боротьби за рівність прав жінок і чоловіків, засновані на досвіді самих жінок. Це протистояння найпершому і напоширенішому гнобленню певної – найбільшої – меншини в історії людства, з якого ростуть ноги у всіх інших форм гноблення. Це парадигма знання, котра розробляє інструменти для аналізу патріархату і методи протистояння йому.
( Read more... )

Originally posted by morreth at Беллагейт в картинках (фейсбуком принесло)

упд.
звідси

коли приходиш на свою ріднесеньку кафедру прикладної лінгвістики -- а мене там пам"ятають і люблять.
в Києві я практично забула оце відчуття -- коли ти кудись приходиш -- і знаєш якщо не всіх, то майже всіх.

вчора виступала на гендерному лекторії в рамках тижня факультету -- розповідала про те, як пов"язані фемінізм і гендерні дослідження.
(а до того до третьої ночі перекладала терміновий договір, а потім до п"ятої ранку читала Робін Конел про історію розвитку гендерних досліджень -- і тому доповідь моя по факту була купою байок з мого життя, діатрибами на адресу гвалтівників і дифірамбів на адресу феміністок)

дивіться, яка:


звідси

а сьогодні я читала лекцію для викладачок кафедри про основи гендерної теорії. але викладачок було шестеро -- а ще було 36 студенток. і всі мене слухали :)

тепер мене кличуть частіше туди приходити щось цікаве і корисне розповідати.
а я така. я люблю, коли мене кличуть і запрошують, і коли мене слухають. і про фемінізм розповідати люблю.

не всі. але чимало.

galla_bella написала жалісний пост про те, як їй важко через конфлікт усіх із радфєм.
я не утрималася і відкоментувала там
впоспослєдовал діалог (оскільки я в неї не у френдах, мої коменти автоматом скріняться. вона мені нічого сама не відповіда, але розскрінює мої коменти -- а ще швидше хамські коментарі мені):

( пірдуха )

а це я винесу з-під кату, бо занадто вже добре:

friendly_fox
Маша, на хула-хуп
После родов вас, Машенька, вообще разнесет как свинью. Поднимай-ка жопу от стула и займись аэробикой, хула-хуп покрути хоть.
и нечего козырять родами, все рожали, но только у ваших подружек хватает ума использовать сие личное событие как ваш оправдательный аргУмент.

а це, прошу звернути увагу, молода феміністка. з такими феміністками нам ніякого патріархату не треба.

зі.
мій колишній пост про узурпацію дискурсу і досі лишається актуальним.

ззі.
в якоїсь іншої йуної феміністки у підзамочному пості побачила себе у переліку інших жж-феміністок під загальною назвою БЦ, або блядський цирк. це нас так ласкаво Акціон-Позітіва приклала. Буддо милосердний, якщо ти дав цим людям розум і знання мов, чому ж ти не дав їм логіки і совісті? хоча б трішки?

1.Напишіть кілька речень про себе, будь ласка. Розкажіть, як ви зацікавились гендерною тематикою?

я займаюся гендерною проблематикою з кінця 90-их. прийшла до неї в силу загостреного почуття справедливості і по ходу справи дізналася, що мої погляди називаються феміністськими. моя основна сфера наукових інтересів -- гендерна лінгвістика, тобто те, в який спосіб мова фіксує і відтворює наші культурно специфічні уявлення про чоловіче і жіноче.

2. Які очікування маєте від цьогорічних президентських виборів, чи можуть вплинути вони на проблему гендерної рівності в Україні?

щодо очікувань -- вони в мене традиційно низькі. при всьому розмаїтті кандидатів жоден з них не говорить про права жінок як варту уваги проблему.

3. Серед кандидатів в президенти на цьогорічних виборах три жінки, чи може це позначитись на зміні гендерної рівності в Україні? Як ставитесь конкретно до кожної з жінок-кандидаток?

наявність кандидаток на посаду президента -- це гарний знак саме по собі, бо достаньо людей в країні вже не зважають на стать кандидатів, а дивляться на їхні здобутки і обіцянки. щодо мого особистого ставлення -- коли я ознайомлюся з їхніми програмами, тоді я зможу сказати щось конкретніше.

4. Як ставитесь до Жіночої сотні, яка діяла на Майдані? Якщо я правильно зрозуміла, ви входили до неї під час тих подій. Чи могла б Жіноча сотня створити потенційну кандидатку в Президенти України?

я в захваті від їхньої креативності і наснаги. я проводила на їх запрошення лекцію у Відкритому університеті Майдану про історію жіночого руху, але в решті їхньої роботи я участі не брала в силу особистих причин. якщо Жіноча сотня і далі продовжить працювати так само творчо і розширить свою географію і розмаїття соціальних груп, задіяних в її роботі, то, гадаю, за кілька років вона дасть Україні цілком притомних лідерок і громадських діячок національного масштабу.

5. Чи реально для жінок самим досягнути зміни ситуації гендерної несправедливості в Україні, чи сприяння, до прикладу, президента, є необхідним?

це питання штибу "рятування потопаючих справа рук самих потопаючих" :) жінки є половиною населення країни. держава має перед ними зобов"язання -- за Конституцією, за міжнародними договорами (наприклад, умовою надання купи різних коштів за програмами міжнародної допомоги є виділення певного відсотку з цих грошей саме на питання гендерної рівності, але цього не відбувається), не кажучи вже -- за власними законами, і тому повинна ці зобов"язання виконувати. інше питання, що жінки мусять цю державу взяти за барки і змусити свої зобов"язання виконувати -- включно із президентом.
для цього необхідна консолідація жіночого руху в Україні, висунення ним громадських діячок на політичні посади різних рівнів і активне лобіювання гендерної проблематики -- так, щоб будь-який політик, який ці питання ігнорує, ставав для жінок-виборців неприйнятним варіантом на голосуванні.

вчора я писала про те, що примудрилася зібрати майже 900 коментів під постом у феміністках, в якому (вчергове) сказала, що не розумію, як російські феміністки можуть поєднувати фемінізм і підтримку імперської політики своєї держави.

як я вже казала, мені там наговорили купу гидоти -- що я русофобка, що я розпалюю міжнаціональну ворожнечу, що я примушую росіянок почуватися винними -- і все тому подібне.
ось вам, до речі, дуже показовий діалог:

milandra
Мда.... пост отлично служит для того, чтобы даже сочувствующие или, как вы говорите, "правильные" россиянские феминистки все-таки почувствовали себя второсортными. Я, положим, не считаю правильной нашу политику в Крыму (я русская и россиянская). Не пошла на митинги в поддержку и отговаривала ходить других, хоть нас тут сгоняли отгулами (работаю в госструктуре). Не поддерживала всеобщего ликования по поводу крымнаш. И все-равно меня записали во враги.
Идите ка вы в лес, дорогие националисты. Курите историю и лечитесь. Хуже чем вы никто своему народу больше не повредит.

maryxmas
повторюсь:
у меня проблема с российскими феминистками, которые не считают нужным рефлексировать по поводу имперской политики государства, в котором они живут, и которые повторяют антиукраинскую пропаганду, т.е. демонстрируют симптомы имперской чумки. каким образом эта фраза записывает вас во враги?
что до вашей реплики насчёт националистов и лечения -- разберитесь сначала со своими националистами. можете, например, почитать статистику преступлений на национальной почве в Украине и в России, угу.

milandra
С национализмом я борюсь не чтением, а тем, что избегаю любых националистических оборотов и мыслей сама и не даю их употреблять своим детям и близким. Но это не значит, что я перестаю ассоциировать себя с русскими или чувствовать себя нормально, если о моем народе выражаются так, как делаете вы на протяжении всех комментариев и самого поста.
Вы даже не сделали апдейт, что нола селеста внесла исправления в свой пост.
Т.е. вы умудрились оскорбить не только тех, кто правда от чего то там страдает, но даже сочувствующих вам же.
И да, конечно, вы сейчас напишите мне что-нибудь зажигательно-остроумное и будете считать, что уели - пишите, не стесняйтесь. Но лично мой градус эмоциональной поддержки украинцев стал сильно ниже - и да, это благодаря лично вашей речи. Дада, я знаю, что вам ехало-болело. Но для меня показательно оказалось то, что и правда - с такими друзьями как национализм любому народу никакой враг не нужен.

maryxmas
скажите, пожалуйста, а как именно вы эмоционально поддерживали украинцев _до_ того, как увидели этот мой пост?

milandra
рассказать, чтобы дать таки повод для остроумия? Ведь вряд ли же Вы вдруг скажете - "знаете, я была что то не совсем права насчет русских" ну или "простите, была слишком эмоциональна". Нини, упаси меня Господь. Спокойной ночи.

maryxmas
нет, мне действительно интересно, кого и как конкретно вы лично эмоционально поддерживали. и чем провинились эти конкретные люди перед вами, что вы заставите их отвечать за мои действия.

zmeelovka
Пароксизм морального единения, прямо-таки.
Если бы я не знала других украинцев после этого поста моё мнение о них ухудшилось бы, ибо эмоционально противно.

milandra
Вот Вы меня поняли, похоже. Ощущение внезапного таракана на стене. Я взрослая, понятно дело, не буду экстраполировать это ощущение на всех знакомых украинцев, но сам факт, что кто-то именно так экстраполирует лично меня и с такой готовностью видит везде врагов Украины, на простом основании титульногости моей национальности - это за пределами моего понимания. (((

дуже нагадує обурення чоловіка тим, що незнайома йому жінка відмовляється заходити із ним в ліфт -- бо він же не такий, як ці всі решта ґвалтівників, ви шо.

чи ось чудове:
dushen
А я как потомок завоевателей (минимум пять поколений мужчин моей семьи по обеим линиям были военными сначала Империи, потом СССР) могу в ответ на жэтот пост возмутиться тем что мне приказывают стыдиться моих предков, называя их огульно насильниками, уничтожающими культуру и называют меня больной имперской чумкой? Или мне надо платить и каяться до конца дней моих только за факт принадлежности к народу оккупантов?
Не дождетесь.

оце просто класика чоловічої риторики -- які такі привілеї? нема в мене ніяких привілеїв! все вигадали тупі феміністки, які хочуть сидіти в мене на корку і витрачати мої гроші!

я це до чого. я це до того, що вчора ввечері я отримала повідомлення від модератора спільноти feministki, isya, людини, з якою я тривалий час спілкувалася і вважала своїм другом. модераторіал.


я цей пост скопіюю під катом -- поки його не видалили модератори:
( Read more... )

тобто дивіться, яка виходить цікава штука.
про те, що Наташа Біттен демонструє імперські замашки, ми вже знаємо (чи ще ось і ось). те, що Арбатова українофобка (і мізогінка) -- теж давно не секрет. (чи ось ще приклад)
яким чином це перехід на особистості чи хамство -- для мене особисто загадка.

ідемо далі.
загальна ситуація у нас -- військова агресія Росії на територію України. я бачу певний малоприємний (а власне -- імперський) синдром у виконанні жінки, котра кілька разів писала у спільноту феміністки про те, як її не допускали до змагань у стрільбі з лука (вона реконструторка, займається кіннм спортом і стрільбою з лука верхи) на реконструкторських фестах в Росії, бо вона жінка -- а на фесті у Києві вона не лише була зареєстрована і взяла участь, а й виборола перше місце. і вона тепер каже, що не бачить проблеми у перерахуванні українців в числі народів Росії.
замість того, щоб обкласти її відповідною обсценною лексикою, я описую цю ситуацію спокійно і ввічливо. максимально некоректний вираз з мого боку на її адресу -- це "звезда" і "припрётся".
на що отримую шквал гівна, звинувачень, особистих наїздів, обзивань мене фашисткою, тарганом і всякими іншими малоприємними словами -- і, зрештою, бан.
жодна з тих, хто переходили на мою особистість в коментах під моїм постом, не отримали не те що бану -- навіть попередження.

отже, Іся, весь такий прогресивний, феміністський і ліберальний, та більше -- професійний лінгвіст! -- бачить личное оскорбление в слові "звезда" і перехід на особистості в констатації давно відомих фактів.

певний час тому я була на нього дуже сердита, спочатку коли він почав страждати за Ленінами, які в нас тут народ масово позносив, а потім -- коли він погодився із українофобкою і сталіністкою blau_kraehe (а що вона про Україну пише -- з Німеччини -- то взагалі на голову не налазить) щодо того, що в нас тут владу захопили всі, як один, ультрарадикальні нацисти. про що я йому, звичайно, сказала, але він зі мною не погодився. тобто двоє росіян, які живуть в Німеччині, краще знають, що відбувається в Києві, ніж я, яка там живу, ага.

але тепер я зрозуміла остаточно -- навіть у найпристойніших росіян всередині може ховатися тупий імперський кацап.
я винесла його нахрін з френдів і тепер роздумую -- чи піти з феміністок остаточно, чи ще почекати.
треба буде ще в інших модераторок запитати, чи вони підтримують його рішення, чи ні.

зі.
до речі про Біттен. ось який шикарний комент я від неї отримала:

і якщо ви вважаєте, що їй хоч хтось хоч щось із модераторів сказав -- ви помиляєтесь.
отже, віднині можна вважати, що принаймні один з колективу модераторів спільноти feministki підтримує анексію Криму Росією.

ззі.
от бляха, скажіть мені -- як тут бути білою, лагідною і пухнастою, га?

наприклад, prostitutka_ket. вона не лише написала про мене всяку фігню, але й повісила туди і моє фото на катері, і моє вагітне фото. (на свій подив, з"ясувала, що на нинішній момент на пост із катером в жж вже більше двох сотень посилань. ото людей торкнуло!)
в абьюз-тім скаржитись сенсу нема -- вони і в однозначніших випадках відбріхувалися, що це, мовляв, свобода слова.
я їй написала, щоб вона прибрала мої фото. вона фото прибрала, але лишила посилання із поясненням, мовляв, феміністка почала себе стидатися. я їй пояснила, що я себе не стидаюся. я нею гиджуся.

але цікаво тут навіть не те, що вона підживлює свою дещо занепалу славу старим трюком "пні фєміністку", а те, що деякі йуні і нерозумні намагаються грати в цю ж гру -- але вже на моїй (ну, умовно моїй) території.

якась духовно багата ніфма (aeklekta) приперлася у коменти до посту у феміністках про фото на катері і лишила кілька десятків одноманітних дурних і хамських коментів, в яких не було геть нічого цікавого (їх я прибила без жалю, бо хамство толерувати має сенс лише в певних межах). крім одного.
в якому вона сказала дословно таке:

Толстушка, ну ка скинь телефончик мужа:)) вот и проверим как он любит твои сальные ляжки и обьемное пузико) я конечно не модель, но думаю легко на свою упругую попку и бритые ножки цепану твоего благоверного)) Ух ты мне утро сделала) хотя, нет, не ссы, чести у такой жирной свинки как ты увести мужика мало))

в цьому коменті шикарно все -- і тикання, і вимога дати телефон чоловіка, і коментар -- черговий! -- щодо моєї зовнішності, і абсолютна переконаність у своїй неспинній красі і сексапільності.
мій чоловік, почувши мій гомеричний регіт, почитав цей комент -- і написав свою відповідь:

не цепанёшь. Ты глупа, поверхностна, труслива и жестока. Этого не компенсируют никакие ножки и попка.

У тебя есть только самомнение - но, чтобы стать богиней, надо творить, ты же стремишься только разрушать. То, что кажется тебе внутренней гармонией и искренностью, на самом деле не что иное, как замшелые штампы и стереотипы, которые ты неплохо усвоила и которыми научилась оперировать.

У тебя недостаёт сил и смелости, чтобы создать что-то своё, и вместо этого ты ищешь жертву послабее, побеззащитней, чтобы, пользуясь анонимностью, вдоволь над ней поиздеваться. Ты лжёшь себе, считая такое поводение борьбой с мракобесием.

Тебе нечем гордиться, кроме своего тела - но своей фотографии в сеть, как моя жена, ты не выложишь, из опасения, что набегут подобные тебе и станут критиковать единственный предмет твоей гордости, и ещё большего опасения - потерять анонимность.

На сей раз ты сильно ошиблась с выбором жертвы - прекрати суетиться, это смешно. Твои слова Мэри даже не задевают. И вообще, лучше тебе прекратить эту свою практику попыток анонимно унизить. Такие попытки разрушают прежде всего твою душу - да и тело, впоследствии. Подумай о каком-нибудь ином способе самовыразиться. Удачи.

дівчинка досі мовчить. що цілком передбачувано.

в якій говорила про жінок на Майдані.
потім зустрілася із молдовською магістранткою з Кембріджа, яка пише про Фемен. (ну дійсно, про що ще зі мною можна говорити :)

а потім написала відповідь на питання для статті про жінок на Майдані:

Чому роль жінки на майдані вперто не помічалася і не помічається? І які ініціативи могли б цю ситуацію змінити?
В Китаї до початку 20 століття існувала практика -- в заможних родинах маленьким дівчаткам перемотували тканиною стопи, щоб ніжка формувалася маленька. в процесі в дівчаток ламалися кістки, відгнивали пальці, але маленька ніжка була ознакою того, що дівчина походить з порядної родини і є бажаною нареченою (а ще вважалося, що вона в ліжку надзвичайно пристрасна, а її піхва через постійне напруження ніг дарує чоловікові неземну насолоду). Поряд з такою зманіженою жінкою (а по факту -- скаліченою і неспроможною навіть ходити самостійно, лише шкульгати) будь-який чоловік -- хоч тупий, хоч жирний, хоч повний нездара -- почувався сильним і мужнім. Дуже зручна система -- одних ми калічимо, щоб інші на їхньому фоні сприймали себе кращими, ніж вони є насправді.

тобто в такий спосіб послідовно вибудовується система, в якій чоловік є нормою людини, а жінка є відхиленням від цієї норми, і її культурно обмежено до фізичного відтворення людства -- побутове, сексуалье та емоційне обслуговування чоловіків, народження і виховання дітей та догляду за хворими і старими. все, що жінки роблять поза межами цього кола, потрапляє у сліпу пляму, та ігнорується, знецінюється та забувається.

отакий гандікап для жінок, за рахунок котрого чоловіки мають привілеї, створюється різними шляхами в усіх патріархатних суспільствах, і це відбувається століттями. українське не є виключенням. при тому, що жінки в нас становлять 54 відсотки людей з вищою освітою, у парламенті у нас жінок менше, ніж в Саудівській Аравії, не кажучи вже про уряд чи керівні посади -- в держуправлінні, в бізнесі, в освіті, в медицині, та будь-де. в пресі жінки фігурують менше ніж у третині журналістських матеріалів.

нам пропонується картинка суспільства, в якому чоловіки взаємодіють з іншими чоловіками стосовно важливих чоловічих справ -- а жінки, які займаються тим самим, випадають з картинки, бо не відповідають звичній -- чоловікоцентричній -- картинці.

стосовно Майдану таке ігнорування жіночого внеску в його формування та існування дозволяє вивищувати чоловіків на кожному кроці, в такий спосіб стимулюючи їх щось робити.
по факту суспільство має до чоловіків і жінок різні вимоги: до чоловіків знижені, до жінок завищені. і винагорода для жінок, відповідно, нижча за чоловічу -- їм не забороняють бути на Майдані, хай за це подякують. а от чоловіків за це послідовно вихваляють.
ще один аспект -- постійне припрошування жінок або на кухні, або посміхатися чоловікам, або їх надихати, або ще якось прислужуватись, а от чоловіків, які не йдуть на Майдан, соромлять - пропонують їх вітати з 8 Березня, бо які ж вони чоловіки, якщо вони не на Майдані! і те, що така акція є принизливою і зневажливою до жінок, її організаторам не спадає на думку.
українське суспільство тяжко уражене жінконенависництвом і сексизмом.

ініціативи, які могли б допомогти подолати цю ганебну ситуацію, пропонують самі жінки -- зокрема, Жіноча сотня.
просвітництво. інформування. привертання уваги до цієї проблеми. робота із можновладцями, щоб вони активніше залучали до процесу прийняття рішень жіночі організації, що працюють із відповідними проблемами, і не лише для того, аби потім відзвітуватися їхньою роботою так, ніби самі її зробили.
робота зі ЗМІ -- просування гендерних стандартів та політкоректності як мови, що запобігає жінконенависництву та ксенофобії.

плюс виконання, нарешті, численних міжнародних зобов"язань України з питань рівності прав жінок і чоловіків.