феміністські посилання

Жінки на війні: сторона медалі, про яку рідко говоримо

Український жіночий героїзм

Марценюк Т. О. Гендерна рівність і недискримінація [електронний ресурс] : посібник для експертів і експерток аналітичних центрів /

Як зароджувався фемінізм в Україні

Лекція Олени Стяжкіної "Міщанка" та "бєздуховний обиватєль": ґендерні аспекти радянської повсякденності"

"После всех бед и невзгод я хочу просто заслуженно оказаться дома"
( Read more... )

якби я писала це все сама, я б давно мала повне зібрання творів

а так -- чергове інтерв"ю для чергової магістерської роботи про фемінізм в Україні.

1. Як Ви вважаєте, чи існував феміністичний рух в Радянському Союзі? Чи вважаєте Ви, що феміністіичний рух був майже призупинений та занепав в Радянському Союзі? Як на Вашу думку , чи є український фемінізм пост-радянським рухом?

Радянська влада в перші роки свого існування дуже активно використовувала дореволюційні напрацювання російських феміністок (в сенсі – що вони жили у Російській імперії) і намагалася залучати самих діячок жіночого руху до просвітницької та організаційної роботи із широкими верствами жіноцтва. Решту ж свого існування радянська влада заохочувала неприязнь до „фемінізму”, бо просувала ідею, що в Країні рад права жінок повністю забезпечені. При цьому жіночий рух був доволі поширеним і активним. Тому можна сказати, що фемінізм в Радянському Союзі існував під іменем жіночого руху і займався питаннями жіночих прав, але у загальній радянській парадигмі і без революційного (не в сенсі радянської революції, а в сенсі феміністського перегляду засад організації суспільства) запалу.
Тому сучасний український фемінізм є пост-радянським рухом. Крім того, він є пост-колоніальним.

2. Як Ви вважаєте, що мотивує українських жінок приймати участь в феміністичних рухах та боротися за права жінок?

Загострене почуття справедливості, намагання захистити дискримінованих і підтримати пригноблених і прагнення кращої долі для своїх дочок.

3. Як Ви вважаєте, що найбільше повпливало на виникнення феміністичного руху в Україні? Яку роль, на Вашу думку, відіграв капіталізм при виникненні феміністичного руху та яку роль він відіграє сьогодні?

Як і в будь-якій іншій країні, фемінізм в Україні з’явився як прагнення жінок до кращої долі для себе і для інших жінок. В умовах дореволюційного капіталізму це приводило до боротьби жінок з вищих і середніх прошарків населення за кращі економічні можливості для бідних жінок, організацію навчальних закладів та майстерень для жіноцтва та закладів догляду за дітьми, а також реабілітацію жінок у проституції.
Чимало проблем, що були актуальними тоді, лишаються такими і зараз.
В умовах України фемінізм був лівим до революції, лишається лівим нині.

4. Існує думка, що фемінізм та капіталізм лише підсилюють один одного. Чи згодні ви з цією думку з української перспективи?

Правий фемінізм – можливо. Лівий фемінізм є антикапіталістичним по суті. Відповідно, в українських умовах фемінізм протистоїть капіталізмові.

5. Яку роль відіграє клас жінки в розвитку українського фемінізму?

На сучасному етапі більшість відомих мені феміністок – це жінки середнього класу (наскільки це поняття застосовне в українських умовах), освічені й просунуті. Їх не дуже багато – але жіночих організацій в Україні майже тисяча, і хоча там жінки рідко називають себе вголос феміністками, займаються вони якраз феміністськими питаннями.
Поширення феміністських ідей відбувається і жіноча солідарність розвивається – хоча й повільніше, ніж хотілося б.

6.Згідно з Оксаною Кісь, є дві типові моделі української жінки,а саме: Берегиня та Барбі. Чи погоджуєетесь Ви з думкою, що концепт Берегині радше пов’язаний із націоналізмом , а модель “Барбі” є радше капіталістичною ідеєю?

Це не дві моделі жінки. Це дві моделі жіночності.
Концепт – поняття з мовознавства.
Якщо розглядати модель, що її запропонувала Оксана Кісь, то так, Берегиня – то радше жіночність у націоналістичному контексті, а Барбі – у капіталістичному. Вони одна одній не суперечать і цілком можуть бути застосовані до однієї і тієї ж самої жінки одночасно чи в різному віці. В загалом постколоніальному контексті сучасної України обидві ці моделі жіночності постають як проблемні для фемінізму.

7. Чи вважаєте Ви себе феміністкою?

Звичайно і вже багато років. Більше того, я про це говорю вголос вже не перший рік і займаюся просвітницькою та організаційною діяльністю на просунення феміністських ідей.