мене страшенно дратує

що у Вишневому в купі місць громадскього харчування вивіски і меню російською. хоч взагалі нікуди не ходи.
днями в нашому кварталі зауважила інформаційний стенд центру дозвілля для дітей -- і все російською.
коли я вибираюся в місто -- я намагаюся по сторонах дивитися мінімально. бо на вулицях Києва вивісок і реклам російською ну точно не менше третини, а в деяких місцях і до половини всіх написів на вулиці.

цікаво, чи я одна така мовно-хвора.

зі.

про малу

я кожного дня збираюся про неї написати -- а вона приходить до мене, залізає на руки, присмокується -- і все, баста, вже ніхто нікуди не йде. ну, хіба шо я у фейсбучєк :)
до речі, про фейсбучек. оскільки там можна лайкати і репостити самою мишою, поки вона на мені спить, я там веду напівактивний спосіб життя. і підтримую українську феміністську спільноту. то ви туди заходьте, мене там багато. значно більше, ніж тут.

але про малу.
вже місяці два як вона навчилася ходити сходами. спочатку вгору. потім і вниз -- але їй важко тримати рівновагу на нерівних чи різних за висотою поверхнях, тому на сходах вона тримається за поручень і за мене. а на горизонтальних поверхнях вона за мене не тримається. навпаки, вона біжить світ за очі. ну, щодо біжить я дещо перебільшую -- але вона активно в тому напрямку рухається.
роздобули для неї біговєл (чи як там правильно та чортопхайка) -- і вона на нього залазить і люб"язно підніма ноги, коли я її на ньому катаю, але сама поки що не їздить.

з ліжка вона злізає без проблем. і на диванчик на кухні вона залазить сама і злазить сама, коли захоче.

гортає книжки. одну почала рвати -- то ми віддали їй ту нещасну на поталу. решту не рве. гортає більш-менш акуратно.

показує татові на малюнках тих звірів, яких вона хоче, щоб він їй показав на ютубі.

коли я їм, вона забирає в мене ложку / виделку -- і пхає нею в їдло, а потім кладе це їдло собі в рот, при чому доволі ефективно і не сильно обляпуючись. вимагає, щоб я віддавала їй свій бутерброд -- кусати від нього з моєї руки відмовляється аж до ридань, але варто їй його цопнути -- кусає і їсть із задоволенням.
я так розумію, це вона практикує самостійність.

із задоволенням їсть полуниці, апельсини, банани, яблука -- правда, яблука їй ще нема чим пережовувати -- в неї досі всього чотири зубчики, і всі передні -- то вона яблуко кусає, трішки мусолить, а потім випльовує. те саме відбувається з вареною куркою.
а після полуниці в неї вся нижня щелепа червона, як в упиря :)

на минулих вихідних їздили до Дмитрової тітки в село -- і мала там жерла шовковицю. з великим задоволенням їла :)

водичку з пляшечки п"є вже теж цілком ефективно -- і закидає голову назад, щоб можна було пляшку нахилити до потрібного кута. днями сиділа в мене на руках -- і конфіскувала в мене дволітрову баклажку квасу. я гадала, вона її не підніме -- але я помилялася. мала її піднімала і пила. і захлинулася лише пару раз. правда, в неї весь одяг був в тому квасі -- і я теж, але як же ж вчитися і не обляпатися?

коли я її розчісую, вона терпить. або віткає. якщо дати їй гребінець і підставити голову, вона ним вцілює мені по волоссю загалом -- але не більше того.

більше не говорить життєрадісно ДА-ДА-ДА всім зустрічним продавчиням.

волає дурним голосом мамамама, коли я намагаюся їй помити голову. а так мамама каже рідко.

коли ми з нею бавимося в ліжку, вона пердить мені губами в пупок :)

складає свої іграшки в горщик, чи в кошик, чи в перегорнуту табуреточку і соває хатою.

вже практично два місяці дуже активно використовує вказівний палець за прямим призначенням -- разом із вимогливим нявчанням це означає, що вона щось хоче.
наприклад, залазить на мене і тицяє пальцем в монітор. це означає, що вона хоче мультики. я їй включила Кота у чоботях на чверть екрану, а сама на решті читаю жежешечку. мала вимогливо тицяє пальцем у мій кут екрану -- а там юзерпик з коровами, котрі співають манА-манА. це вона хотіла Мапет-шоу. довелося включити дитині Мапет-шоу.

якось так.

зі.
треба, я не знаю, якось себе брати в руки і записувати її нові навички не раз на два місяці, а мірою їх появи.

велика мама