вчора в нашого кращого друга був народження

ми його досі чекаємо і розшукуємо, як, власне, і його родина.
вчора ми провідали його маму.

я хочу про нього трішки розповісти і трішки показати його фото. в мережі була раніше купа фоток, де він на боях і бугуртах, в обладунках, з мечем і страшенно суворий. на цих фото він всміхається. і взагалі сонечко.
(фото, на яких мене нема, робила я. на яких я є -- або Дмитро, або мій брат)


оця, наприклад, з 2003 року, з фестиваля середньовічної культури в Луцьку в замку Любарта. я там фігурувала в якості типу-середньовічно-фентезюшної маркітантки :)

а це я його сфоткала із замкової галереї

ми ж і познайомились на такому фесті -- але років за 5 до того, десь в 1999 чи 1998 році. він був і тоді дуже суворий -- але він був в окулярах! і я підійшла до нього запитати щось про його меч та обладунки. ми мило поспілкувалися хвилин 5, і він побіг далі битися. а вже коли я переїхала в Київ, ми зустрілися на засіданні майстерні фантастики "Третя сила". мене туди привів фідошний приятель, пізніше -- друг. який ще пізніше погодився написати для мене вебсайт для збору даних для моєї дипломної в Штатах, взяв гроші, і рік по тому розповідав, що роботи лишилося на два дні. дякувати йому, я не закінчила магістратуру в Штатах, ага.
але мова не про Змеюку. а про Олега. він же Рейдер, або ж Ігдразіль. в жежешечку його теж затягнула я :) і фотка на юзерпиці теж мого авторства, і теж з Луцька.

( Read more... )

в нього завжди є купа надзвичайних байок -- чи з власного досвіду, чи з історичної літератури, на якій він добре знається.
він кришталево чесна і надійна людина. мати такого друга -- це честь.
і я чекаю, що він повернеться.