Мій покійний батько був за життя близько знайомий з тодішнім головним редактором "Перця". Той якось розповів йому таку історію: У спілці письменників святкували ювілей з нагоди дня народження Шота Руставелі(аби-б привід був!). Головував Рильський. Коли всі вже добряче прийняли "на груди", коли було переказано вже всі можливі доречні й недоречні тости, хтось почав вмовляти Максима Тодейовича промовити чергового тоста: "Максиме Тодейовичу! Ну, скажіть тепер Ви! Просимо, просимо!"... Той на хвильку замислився, потім повільно піднявся з бокалом у руці й, похитуючись, продекламував імпровіз: "Шото пілі... шото єлі... Слава Шота Руставелі!!!"...
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
sforzinda
no subject
Date: 2008-12-16 07:21 pm (UTC)У спілці письменників святкували ювілей з нагоди дня народження Шота Руставелі(аби-б привід був!). Головував Рильський. Коли всі вже добряче прийняли "на груди", коли було переказано вже всі можливі доречні й недоречні тости, хтось почав вмовляти Максима Тодейовича промовити чергового тоста: "Максиме Тодейовичу! Ну, скажіть тепер Ви! Просимо, просимо!"... Той на хвильку замислився, потім повільно піднявся з бокалом у руці й, похитуючись, продекламував імпровіз: "Шото пілі... шото єлі... Слава Шота Руставелі!!!"...