дві українські революції і мій жж
Jan. 31st, 2014 03:27 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maryxmasпідведу попередні підсумки.
під час Помаранчевої революції в нас в хаті постійно відігрівалися революціонери різного віку і статі. цього разу ми живемо у Вишневому, і відігрівається тут лише мій чоловік.
минулого разу я проводила майже весь час працюючи і сварячись із противниками Помаранчевої революції у жж. в межах тих дискусій я знайшла чимало людей, які думали так само, як і я -- і ми стали взаємними френдами, а з часом і справжніми друзями в реалі.
щоправда, чимала частка цих людей з часом спілкування зі мною згорнула -- я так розумію, в силу різних причин; ми порозфренжувалися, а дехто з них порозфренжував мене ото вже в цю революцію -- бо я, мовляв, стала ідеологічним рупором фемінізму і всіх задовбла зі своїими бабами та їхніми правами.
а в цю революцію я практично в жоден значний срач не влізала -- крім одного, у феміністках, і то здебільшого сварилася там із киянкою, яка впевнена, що Беркут -- янголи, а протестувальники -- чорти з рогима.
для мене стало нецікаво переконувати росіян -- а в тих росіян, що зі мною не згідні, вистача здорового ґлузду не лізти до мене в жж.
зі.
одна з речей, яку я ціную в людях надзвичайно високо -- це лояльність. і взаємність. і кожного разу, коли я розумію, що людям, які мені подобаються і яких я б хотіла бачити серед своїх друзів і запрошувала до себе додому, до мене нема діла, мені стає дуже-дуже прикро.
в революції це стає іще наочніше. і ще сумніше.
під час Помаранчевої революції в нас в хаті постійно відігрівалися революціонери різного віку і статі. цього разу ми живемо у Вишневому, і відігрівається тут лише мій чоловік.
минулого разу я проводила майже весь час працюючи і сварячись із противниками Помаранчевої революції у жж. в межах тих дискусій я знайшла чимало людей, які думали так само, як і я -- і ми стали взаємними френдами, а з часом і справжніми друзями в реалі.
щоправда, чимала частка цих людей з часом спілкування зі мною згорнула -- я так розумію, в силу різних причин; ми порозфренжувалися, а дехто з них порозфренжував мене ото вже в цю революцію -- бо я, мовляв, стала ідеологічним рупором фемінізму і всіх задовбла зі своїими бабами та їхніми правами.
а в цю революцію я практично в жоден значний срач не влізала -- крім одного, у феміністках, і то здебільшого сварилася там із киянкою, яка впевнена, що Беркут -- янголи, а протестувальники -- чорти з рогима.
для мене стало нецікаво переконувати росіян -- а в тих росіян, що зі мною не згідні, вистача здорового ґлузду не лізти до мене в жж.
зі.
одна з речей, яку я ціную в людях надзвичайно високо -- це лояльність. і взаємність. і кожного разу, коли я розумію, що людям, які мені подобаються і яких я б хотіла бачити серед своїх друзів і запрошувала до себе додому, до мене нема діла, мені стає дуже-дуже прикро.
в революції це стає іще наочніше. і ще сумніше.
