ну і останній пост поки що на сьогодні -- про феміністок

[maryxmas]

я створила спільноту feminism_ua на самому початку 2004 року. цій спільноті вже 10 років. (а до того існувала фідошна ехоконференція su.feminism, ага. я давно бахнута на голову, якщо вам цікаво)
її читають 625 осіб.
але якщо подивитися, хто туди постить -- то здебільшого це я. і ще буквально троє-четверо людей. і ще сила-силенна тих, за ким я роками бігала і вмовляла -- продублювати свій пост до спільноти.

практично те саме відбувається у фейсбучній спільноті фемінізм_уа -- там, правда, людей вже 842, і постить десь з десяток -- але найбільше мене вбиває, що мої давні знайомі і колеги, феміністки зі стажем, з якими -- як я ввжала -- в мене цілком дружні і гарні стосунки -- постять в себе чи в інші феміністські спільноти. а сюди не постять. новини. анонси. фотозвіти.
і так само я за ними бігаю і вмовляю -- постіть у фемінізм_уа. будь ласочка.
кожного разу, коли я це бачу, я відчуваю гіркоту і суму. і гнів.

в тих спільнотах по 50-60 людей. в цій 800.
чи вони чекатимуть, що я робитиму все це сама?

чесно скажу -- в мене опускаються руки. я відчуваю, що все, що я роблю, не потрібно. що я дарма б"юся, як риба об лід, вмовляючи і запрошуючи людей. що, бігаючи по жжах і фейсбучику і сварячись з людьми направо і наліво за жінок з їхніми правами, лише дурно витрачаю свій час.

чоловік каже, що мені давно час забити на інтернет-сварки сідати і писати книжки про фемніізм -- але в мене відчуття, що навіть якщо я їх напишу, їх ніхто не читатиме.

не знаю, чи взяти тайм-аут, чи тупо забити на все.