![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
поки мучуся -- фотачкі!
отож в п"ятницю і суботу на замовлення ІМІ я проводила тренінг (частину тренінгу -- тобто в загальній півтораденній програмі в мене був тренінг -- півдня в перший день і півдня в другий) для журналістів про те, що таке гендерна рівність і нашо вона треба.

фоточка звідси
я люблю, щоб люди після тренінгу казали -- так, тепер я розумію, нащо потрібен фемінізм / я нарешті не стидаюся того, що я жінка -- тобто я люблю, щоб той попел Клааса, що б"ється в моєму серці, починав битися ще й в серцях інших.
цього разу мені ніхто нічого такого не казав. може, трохи втратила хист -- це ж в мене перший тренінг за два роки.
за результатами одна з учасниць написала в якості цитати з мене таке
Часто, коли в нашій країні називають жінку феміністкою, то мають на увазі якесь негативне значення. Хоча феміністка — це не жінка, яка ненавидить чоловіків, а яка виступає за рівність прав
я казала, що феміністки чекають від чоловіків поведінки дорослих повносправних притомних людей -- що для деяких чоловіків гірше, ніж ненависть.
а цитата, яку вона з мене наводить, взагалі до мене стосунку не має -- я цього не казала.
панянка поділилася цим текстом у себе на фейсбучику і процитувала ще одну мою репліку:
"Коли я кажу люди, я маю на увазі жінки"
на що вона отримала такі коментарі:
Марина Довженко "Коли я кажу люди, я маю на увазі жінки". спірна фраза)) я маю на увазі і чоловіків, і жінок. Це погано?)
(а як же ж чоловіки? куди ж без чоловіків! ааа, гвалт!)
Ivan Kostyk особисто мене дана "цитата, вийнята з контексту " ущемляє
на що я йому відповіла:
я говорила про людей, а не про вас.
бо так, я зла. і жорстокосердна.
а в неділю за запрошення Ніни Потарської я ходила на зустріч на тему "Жінка і війна" в рамках фестивалю "Аніма" (де розповідають жінкам, як стати богинею завдяки методикам мін"єта. я не бачу нічого поганого в технічності в ліжку -- але ж там все одно не вийде проводити весь свій час, та й на певному етапі стає а. нудно і б. клонить в сон).
так цеє во, на круглому столі були Ірина Виртосу, укладачка книжечки про жінок на Майдані (де є цілих дві сторінки з мене! правда, це був текст, опрацьований так, що я його спочатку не впізнала, але головні моменти там передані. ось чому я радше волію давати інтерв"ю письмово) і Марія Берлінська. та, що воює на Сході.

фото звідси
отут можна про неї почитати.
послухати нас гарних прийшло мало людей. а шкода.
так от, моя тезка каже, що на фронті з нашого боку десь десята частина вояків -- це жінки. і одяг, взуття та інша снаряга, що її передають волонтери на передову, для циї жінок завелика. і велика проблема це все знайти -- не кажучи вже притомної якості.
отож в п"ятницю і суботу на замовлення ІМІ я проводила тренінг (частину тренінгу -- тобто в загальній півтораденній програмі в мене був тренінг -- півдня в перший день і півдня в другий) для журналістів про те, що таке гендерна рівність і нашо вона треба.

фоточка звідси
я люблю, щоб люди після тренінгу казали -- так, тепер я розумію, нащо потрібен фемінізм / я нарешті не стидаюся того, що я жінка -- тобто я люблю, щоб той попел Клааса, що б"ється в моєму серці, починав битися ще й в серцях інших.
цього разу мені ніхто нічого такого не казав. може, трохи втратила хист -- це ж в мене перший тренінг за два роки.
за результатами одна з учасниць написала в якості цитати з мене таке
Часто, коли в нашій країні називають жінку феміністкою, то мають на увазі якесь негативне значення. Хоча феміністка — це не жінка, яка ненавидить чоловіків, а яка виступає за рівність прав
я казала, що феміністки чекають від чоловіків поведінки дорослих повносправних притомних людей -- що для деяких чоловіків гірше, ніж ненависть.
а цитата, яку вона з мене наводить, взагалі до мене стосунку не має -- я цього не казала.
панянка поділилася цим текстом у себе на фейсбучику і процитувала ще одну мою репліку:
"Коли я кажу люди, я маю на увазі жінки"
на що вона отримала такі коментарі:
Марина Довженко "Коли я кажу люди, я маю на увазі жінки". спірна фраза)) я маю на увазі і чоловіків, і жінок. Це погано?)
(а як же ж чоловіки? куди ж без чоловіків! ааа, гвалт!)
Ivan Kostyk особисто мене дана "цитата, вийнята з контексту " ущемляє
на що я йому відповіла:
я говорила про людей, а не про вас.
бо так, я зла. і жорстокосердна.
а в неділю за запрошення Ніни Потарської я ходила на зустріч на тему "Жінка і війна" в рамках фестивалю "Аніма" (де розповідають жінкам, як стати богинею завдяки методикам мін"єта. я не бачу нічого поганого в технічності в ліжку -- але ж там все одно не вийде проводити весь свій час, та й на певному етапі стає а. нудно і б. клонить в сон).
так цеє во, на круглому столі були Ірина Виртосу, укладачка книжечки про жінок на Майдані (де є цілих дві сторінки з мене! правда, це був текст, опрацьований так, що я його спочатку не впізнала, але головні моменти там передані. ось чому я радше волію давати інтерв"ю письмово) і Марія Берлінська. та, що воює на Сході.

фото звідси
отут можна про неї почитати.
послухати нас гарних прийшло мало людей. а шкода.
так от, моя тезка каже, що на фронті з нашого боку десь десята частина вояків -- це жінки. і одяг, взуття та інша снаряга, що її передають волонтери на передову, для циї жінок завелика. і велика проблема це все знайти -- не кажучи вже притомної якості.