про аборти в Україні
Jul. 5th, 2015 11:40 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maryxmasДоступ до Правди
Від 1990 року кількість абортів в Україні стрімко зменшилася. Згідно з даними вікіпедії:
Динаміка кількості абортів в Україні/УРСР, тис.[15]
1960 — 1213,3
1970 — 1130,1
1980 — 1137,4
1990 — 1019,0
2000 — 434,2
2010 — 176,8
Спадна тенденція продовжується: Згідно із відповіддю МОЗ на запит Доступу у 2013 році зафіксовано 91 877 аборт, а в 2014 - 70 694 тис таких операцій. Причому, зазначють у МОЗ, це підрахунки по усіх медичних закладах, включно з приватними.
Тобто включають і ті послуги, які надавалаися іноземкам, які прибули в Україну зробити операцію по штучному перериванню вагітності у медичному закладі, яка заборонена у їхніх країнах.
Як відомо, депутат Мосійчук (Радикальна партія) погрожував подати законопроект про заборону абортів в Україні.
Два роки тому подібний законопроект подавала група депутатів-свободівців (з/п №2646-1). Вони пропонували повністю заборонити штучне переривання вагітності за винятком трьох випадків: якщо вагітність несе пряму загрозу життю вагітної жінки; якщо присутні медичні показання щодо патології плоду, несумісної з життям після народження дитини; або якщо в судовому порядку доведені факти зачаття дитини в результаті зґвалтування. Медиків за проведення абортів передбачалося карати позбавленням волі на термін від 3 до 7 років.
Повна заборона на аборт існує в в Афганістані, Анголі, Бангладеші, Венесуелі, Гватемалі, Гондурасі, Єгипті, Індонезії, Іраку, Ірані, Ірландії, Ємені, Колумбії, Ліван і, Лівії, Мавританії, Малі, Непалі, Нікарагуа, ОАЕ, Омані, Парагваї, Папуа-Новій Гвінеї, Сальвадорі, Сирії, Чилі, на Філіппінах.
В Алжирі, Аргентині, Болівії, Бразилії, Гані, Ізраїлі, Кенії, Коста-Ріці, Марокко, Мексиці, Нігерії, Пакистані, Перу, Польщі, Уругваї дозволені аборти лише за загрози життю і здоров'ю жінки, тобто тільки за медичними показаннями. Так, наприклад, в Іспанії 1985 року легалізовані аборти у випадках зґвалтування, серйозних аномалій плоду і ризику серйозної небезпеки, створюваної вагітністю для фізичного або психічного здоров'я жінки.
В Англії, Індії, Ісландії, Люксембургу, Фінляндії, Японії аборти дозволені тільки з медичних та соціально-економічним показниками, а також у випадках зґвалтування. У Великобританії для медичного аборту потрібні висновки двох лікарів про його необхідність відповідно до закону про аборт 1967 року. У квітні 1992 року після 15 невдалих спроб змінити закон 1967 року Британський парламент ухвалив рішення про зниження тимчасового обмеження на аборти до 24 тижнів.
Попри те, що в Україні дозволені аборти «за бажанням» на ранніх стадіях вагітності, їх кількість з року в рік знижується завдяки просвітницьким заходам та розповсюдженню контрацептивів.
Від 1990 року кількість абортів в Україні стрімко зменшилася. Згідно з даними вікіпедії:
Динаміка кількості абортів в Україні/УРСР, тис.[15]
1960 — 1213,3
1970 — 1130,1
1980 — 1137,4
1990 — 1019,0
2000 — 434,2
2010 — 176,8
Спадна тенденція продовжується: Згідно із відповіддю МОЗ на запит Доступу у 2013 році зафіксовано 91 877 аборт, а в 2014 - 70 694 тис таких операцій. Причому, зазначють у МОЗ, це підрахунки по усіх медичних закладах, включно з приватними.
Тобто включають і ті послуги, які надавалаися іноземкам, які прибули в Україну зробити операцію по штучному перериванню вагітності у медичному закладі, яка заборонена у їхніх країнах.
Як відомо, депутат Мосійчук (Радикальна партія) погрожував подати законопроект про заборону абортів в Україні.
Два роки тому подібний законопроект подавала група депутатів-свободівців (з/п №2646-1). Вони пропонували повністю заборонити штучне переривання вагітності за винятком трьох випадків: якщо вагітність несе пряму загрозу життю вагітної жінки; якщо присутні медичні показання щодо патології плоду, несумісної з життям після народження дитини; або якщо в судовому порядку доведені факти зачаття дитини в результаті зґвалтування. Медиків за проведення абортів передбачалося карати позбавленням волі на термін від 3 до 7 років.
Повна заборона на аборт існує в в Афганістані, Анголі, Бангладеші, Венесуелі, Гватемалі, Гондурасі, Єгипті, Індонезії, Іраку, Ірані, Ірландії, Ємені, Колумбії, Ліван і, Лівії, Мавританії, Малі, Непалі, Нікарагуа, ОАЕ, Омані, Парагваї, Папуа-Новій Гвінеї, Сальвадорі, Сирії, Чилі, на Філіппінах.
В Алжирі, Аргентині, Болівії, Бразилії, Гані, Ізраїлі, Кенії, Коста-Ріці, Марокко, Мексиці, Нігерії, Пакистані, Перу, Польщі, Уругваї дозволені аборти лише за загрози життю і здоров'ю жінки, тобто тільки за медичними показаннями. Так, наприклад, в Іспанії 1985 року легалізовані аборти у випадках зґвалтування, серйозних аномалій плоду і ризику серйозної небезпеки, створюваної вагітністю для фізичного або психічного здоров'я жінки.
В Англії, Індії, Ісландії, Люксембургу, Фінляндії, Японії аборти дозволені тільки з медичних та соціально-економічним показниками, а також у випадках зґвалтування. У Великобританії для медичного аборту потрібні висновки двох лікарів про його необхідність відповідно до закону про аборт 1967 року. У квітні 1992 року після 15 невдалих спроб змінити закон 1967 року Британський парламент ухвалив рішення про зниження тимчасового обмеження на аборти до 24 тижнів.
Попри те, що в Україні дозволені аборти «за бажанням» на ранніх стадіях вагітності, їх кількість з року в рік знижується завдяки просвітницьким заходам та розповсюдженню контрацептивів.
