журбинка

[maryxmas]

мене дуже засмучує -- практично щодня -- як жінки, котрі беруть участь у Фемінізмі-уа, постять інформацію чи фотографії про свої проекти куди завгодно (включно із крихітними спільнотками на десяток осіб), тільки не в спільноту.
я в житті страшенно не люблю нав"язуватися -- і коли раз у раз я мушу їх просити запостити їхні матеріали ще й у Фемінізм-уа, мені вкрай некомфортно. бо це означає, що і після попередніх десятків разів, коли я просила їх продублювати пост, вони не вважають аудиторію в дві з половиною тисячі осіб вартою зусиль. чи вони чекають від мене, що я бігатиму за ними по всім отим крихітним спільноткам і нестиму в дзьобі їхню роботу ширшому загалу.

Comments

[morreth.livejournal.com]

Не скажу за всю Одесу, скажу за себе.
Я не можу подолати "синдром удавальника" і часто не вважаю _свої_ думки й нотатки гідними розповсюдження на велику аудиторію.
Коли мене просять, я принаймні певна, що це комусь потрібно.

[dechicot.livejournal.com]

А про які саме проекти мова? Бо, може, в мене вони є, а я не знаю. (це не жарт, я і справді не знаю, що можна туди постити, крім розповіді про прочитані феміністьські книжки).

[sleepy16.livejournal.com]

а чому просити перепощувати, а не перепощувати самій? це якось проти правил тих спільнот?

[sleepy16.livejournal.com]

з мого досвіду громадської роботи (не на тему фемінізму), між громадськими організаціями і ініціативами незрівнняно більша і частіша конкуренція, ніж співпраця. причому найчастіше для цього нема підстав, або ж власна підозріла поведінка породжує відповідні реакції.

загалом у суспільстві поширені стереотипи, що співпраця win-win неможива або малоімовірна, а вся взаємодія - гра з нульовою сумою. ну власне через поширеність цієї думки ми і маємо таку слабку економіку і громадське суспільство.

тому у взаємодії із іншими ініціативами було дуже продуктивно в явному вигляді обговорювати конкретні кроки і переваги для кожної сторони. зокрема і про перехресні постинги у спільнотах.