а ще знайшла отаке
Jan. 16th, 2006 04:38 pmВІДДАЙТЕ МОВУ
ІЗ СПІВАНИКА СПІВОЧОЇ ГРУПИ „НЕ ЖУРИСЬ" З УКРАЇНИ
Не лиш герої на землі зростають,
Є у вітчизни і такі сини,
Які ніяких святощів не знають,
Святі їм тільки гроші і чини.
Такий глаголить:,,Я слуга народу!,
Але народу тим цей служить друг,
Що нишком нищить мовний корінь роду,
Народ свій обертаючи на слух.
Такі загнали в села рідне слово
І там його вже тягнуть у гроби,
Аби забрати пам'ять в нас і мову,
А їх не мають нині лиш раби.
ПРИСПІВ І:
Віддайте мову — не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам'ять і оплот,
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Вмре мова — і ми щезнем як народ.
Було нелегко мову в нас забрати,
Котра корінням в Батьківській землі.
Сам хан Батий не зміг її стоптати —
Проте народу слуги все змогли...
Вони зробили з мови непрестижну,
Забрали з ВУЗ-ів, шкіл та установ;
Нас спонукали кожним днем і тижнем
До зради найспівучішої з мов.
Нам пильність присипали побрехеньки,
Що ми в тій зраді майже рай знайшли.
Вставайте, козаченьки-хмельниченьки,
Поки ми спали, мову ізвели!
ПРИСПІВ II:
Віддайте мову — не прохання, а наказ!
Віддайте мову, прорубайте в серці лід,
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час,
Лиш мовою живий козацький рід!
ІЗ СПІВАНИКА СПІВОЧОЇ ГРУПИ „НЕ ЖУРИСЬ" З УКРАЇНИ
Не лиш герої на землі зростають,
Є у вітчизни і такі сини,
Які ніяких святощів не знають,
Святі їм тільки гроші і чини.
Такий глаголить:,,Я слуга народу!,
Але народу тим цей служить друг,
Що нишком нищить мовний корінь роду,
Народ свій обертаючи на слух.
Такі загнали в села рідне слово
І там його вже тягнуть у гроби,
Аби забрати пам'ять в нас і мову,
А їх не мають нині лиш раби.
ПРИСПІВ І:
Віддайте мову — не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам'ять і оплот,
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Вмре мова — і ми щезнем як народ.
Було нелегко мову в нас забрати,
Котра корінням в Батьківській землі.
Сам хан Батий не зміг її стоптати —
Проте народу слуги все змогли...
Вони зробили з мови непрестижну,
Забрали з ВУЗ-ів, шкіл та установ;
Нас спонукали кожним днем і тижнем
До зради найспівучішої з мов.
Нам пильність присипали побрехеньки,
Що ми в тій зраді майже рай знайшли.
Вставайте, козаченьки-хмельниченьки,
Поки ми спали, мову ізвели!
ПРИСПІВ II:
Віддайте мову — не прохання, а наказ!
Віддайте мову, прорубайте в серці лід,
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час,
Лиш мовою живий козацький рід!
no subject
Date: 2006-01-16 02:56 pm (UTC)там ще багато пісень було подібних...
ще запам"яталась про Львів.
по пам"яті:
...є леви, що мурликають наче коти
божевільно байдуже облизують грати
ще й пишаються з власної сліпоти.
Але думать про них
я сьогодні не хочу
Бо мені, видно тіршечки повезло:
я побачив у Львові Шашкевича очі
Кривоносові плечі, Франкове чоло...