цікавий проект. зверніть увагу.
Apr. 21st, 2007 06:36 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maryxmasЖiнки штата Огайо звертаються до жiнок будь-якого вiку пiднятися з ними для захисту свiту.
Шарон Мехдi написала чудове оповiдання для своєї п’ятирiчної внучки “Велике збрання бабусь”. Це оповiдання додало натхнення i нам. Ось воно:
“Один хлопчик працював у кафе. Вiн допомогав прибирати брудний посуд. Через вiкно кафе, в якому вiн працював, було видно парк. Одного разу вiн подивився у вiкно i побачив двух бабусь. Вiн глянув у вiкно пiзнiше i знову побачив їх. Вони мовчки стояли в парку цiлий день. На них була найкраща одежа, яку вони одягали тiльки у недiлю. Вони стояли i дивились на мiський мунiцiпальний будинок. Хлопчик запитав y офiцiантiв, чому цi бабусi там стоять. Нiхто не мiг йому нiчого вiдповiсти. У цей час в кафе була п’ятирiчна дiвчинка. Вона почула запитання i сказала: “Одна з них – моя бабуся, i я знаю, що вони там роблять. Вони стоять там, щоб врятувати свiт”. Чоловiки, що сидiли у кафе, пiдсмiювались над ними та жартували. Коли хлопчика вiдпустили додому, вiн пiдiйшов до бабусь та запитав, що вони тут роблять. У вiдповiдь вiн почув: “Ми рятуємо свiт”.
Того ж дня за вечерєю хлопчик розповiв про цю подiю своїм батькам. Вiн та його батько також почали жартувати над бабусями, у той час як його матуся нiчого не говорила. Пiсля вечерi вона подзвонила своїм подругам та розповiла їм все.
Наступного ранку, прибираючи посуд у кафе, хлопчик виглянув у вiкно та побачив тих самих бабусь. Але тепер разом з ними була й його матуся, її подруги, а також жiнки, якi були у кафе минулого дня. Вони мовчки стояли, дивлячись на мiський мунiцiпальний будинок. Як i ранiше, чоловiки почали надсмiхатися над ними та жартувати: “Неможливо врятувати свiт, стоячи в парку. Це справа армiї. Їм потрiбно було взяти з собою хоча б якi-небудь лозунги чи плакати. Вони дарма там стоять”.
Наступного дня до них приєдналися не тiльки жiнки, котрi були у той день в кафе, але й їх подруги. Потiм в парк прийшов кореспондент мiсцевої газети. У статтi, що вiн написав про жiнок, було багато жартiв та iронiї.
Наступного дня пiсля виходу статтi сотнi жiнок приєдналися до тих, хто стояв в парку. Мер мiста вiддав наказ начальнику полiцiї розiгнати жiнок, тому що вiн вважав все це безглуздям. Начальник полiцiї наказав жiнкам розiйтися, тому що вони не мали дозволу на демонстрацiю, на що одна з жiнок вiдповiла: “Для того, щоб стояти в парку перехожiм дозвiл не потрiбен. Ми не промовляємо речей i не проводимо демонстрацiю. Навiщо нам дозвiл?” Начальник полiцiї подумав, погодився з жiнками та пiшов.
Iсторiя закiнчилася тим, що в парку зiбралося 2223 жiнки. Серед них була дружина мера, дружина начальника полiцiї, та одна п’ятирiчна дiвчинка. Вони всi прийшли в парк, щоб врятувати свiт”.
Ми звертаємося до вас з закликом приєднатися до нас та провести п’ять хвилин мовчання. Ця акцiя пройде 13-ого травня 2007-ого року о першiй годинi за мiсцевим часом у мiському парку, шкiльному дворi або в iншому мiсцi, яке зручне для вас. Приєднайтесь до нас у знак пiдтримки заяви, що подається нижче. Ми також просимо вас привести чоловiкiв, котрi вiдгукнуться на цей заклик. Принесiть з собою дзвiночки, щоб їх дзвоном сповiстити про початок та закiнчення п’ятихвилинного мовчання. Пiд час мовчання подумайте, будь ласка, як кожен з нас окремо та всi загалом ми зможемо пiдтримати свiт. Не обов’язково стояти, ви можете сидiти, головне – будьте з нами. Можливо, ця акцiя допоможе вам та вашим близьким замислитися про свiт.
Заклик:
Ми виступаємо y пiдтримку дiтей та внукiв усього свiтy сьогодення та наступних поколiнь. Ми хочемо, щоб нашi дiти могли пити чисту воду та дихати чистим повiтрям, щоб вони не голодували. Ми виступаємо за те, щоб їм була доступна освiта, та щоб свiт для них був затишним та люблячим домом. Ми боремося за свiт, y якому дiти вiдчували б себе безпечними дома, в школi, на вулицi. Про такий свiт ми мрiємо, за такий свiт ми боремося!
взято тут. за наводкою![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
tarakuta звідси.
Шарон Мехдi написала чудове оповiдання для своєї п’ятирiчної внучки “Велике збрання бабусь”. Це оповiдання додало натхнення i нам. Ось воно:
“Один хлопчик працював у кафе. Вiн допомогав прибирати брудний посуд. Через вiкно кафе, в якому вiн працював, було видно парк. Одного разу вiн подивився у вiкно i побачив двух бабусь. Вiн глянув у вiкно пiзнiше i знову побачив їх. Вони мовчки стояли в парку цiлий день. На них була найкраща одежа, яку вони одягали тiльки у недiлю. Вони стояли i дивились на мiський мунiцiпальний будинок. Хлопчик запитав y офiцiантiв, чому цi бабусi там стоять. Нiхто не мiг йому нiчого вiдповiсти. У цей час в кафе була п’ятирiчна дiвчинка. Вона почула запитання i сказала: “Одна з них – моя бабуся, i я знаю, що вони там роблять. Вони стоять там, щоб врятувати свiт”. Чоловiки, що сидiли у кафе, пiдсмiювались над ними та жартували. Коли хлопчика вiдпустили додому, вiн пiдiйшов до бабусь та запитав, що вони тут роблять. У вiдповiдь вiн почув: “Ми рятуємо свiт”.
Того ж дня за вечерєю хлопчик розповiв про цю подiю своїм батькам. Вiн та його батько також почали жартувати над бабусями, у той час як його матуся нiчого не говорила. Пiсля вечерi вона подзвонила своїм подругам та розповiла їм все.
Наступного ранку, прибираючи посуд у кафе, хлопчик виглянув у вiкно та побачив тих самих бабусь. Але тепер разом з ними була й його матуся, її подруги, а також жiнки, якi були у кафе минулого дня. Вони мовчки стояли, дивлячись на мiський мунiцiпальний будинок. Як i ранiше, чоловiки почали надсмiхатися над ними та жартувати: “Неможливо врятувати свiт, стоячи в парку. Це справа армiї. Їм потрiбно було взяти з собою хоча б якi-небудь лозунги чи плакати. Вони дарма там стоять”.
Наступного дня до них приєдналися не тiльки жiнки, котрi були у той день в кафе, але й їх подруги. Потiм в парк прийшов кореспондент мiсцевої газети. У статтi, що вiн написав про жiнок, було багато жартiв та iронiї.
Наступного дня пiсля виходу статтi сотнi жiнок приєдналися до тих, хто стояв в парку. Мер мiста вiддав наказ начальнику полiцiї розiгнати жiнок, тому що вiн вважав все це безглуздям. Начальник полiцiї наказав жiнкам розiйтися, тому що вони не мали дозволу на демонстрацiю, на що одна з жiнок вiдповiла: “Для того, щоб стояти в парку перехожiм дозвiл не потрiбен. Ми не промовляємо речей i не проводимо демонстрацiю. Навiщо нам дозвiл?” Начальник полiцiї подумав, погодився з жiнками та пiшов.
Iсторiя закiнчилася тим, що в парку зiбралося 2223 жiнки. Серед них була дружина мера, дружина начальника полiцiї, та одна п’ятирiчна дiвчинка. Вони всi прийшли в парк, щоб врятувати свiт”.
Ми звертаємося до вас з закликом приєднатися до нас та провести п’ять хвилин мовчання. Ця акцiя пройде 13-ого травня 2007-ого року о першiй годинi за мiсцевим часом у мiському парку, шкiльному дворi або в iншому мiсцi, яке зручне для вас. Приєднайтесь до нас у знак пiдтримки заяви, що подається нижче. Ми також просимо вас привести чоловiкiв, котрi вiдгукнуться на цей заклик. Принесiть з собою дзвiночки, щоб їх дзвоном сповiстити про початок та закiнчення п’ятихвилинного мовчання. Пiд час мовчання подумайте, будь ласка, як кожен з нас окремо та всi загалом ми зможемо пiдтримати свiт. Не обов’язково стояти, ви можете сидiти, головне – будьте з нами. Можливо, ця акцiя допоможе вам та вашим близьким замислитися про свiт.
Заклик:
Ми виступаємо y пiдтримку дiтей та внукiв усього свiтy сьогодення та наступних поколiнь. Ми хочемо, щоб нашi дiти могли пити чисту воду та дихати чистим повiтрям, щоб вони не голодували. Ми виступаємо за те, щоб їм була доступна освiта, та щоб свiт для них був затишним та люблячим домом. Ми боремося за свiт, y якому дiти вiдчували б себе безпечними дома, в школi, на вулицi. Про такий свiт ми мрiємо, за такий свiт ми боремося!
взято тут. за наводкою
tarakuta звідси.
