прочитала в Морет цікавий цикл про українців в російській культурі

і в неї зараз обговорюють фільм Максим Перепелиця, і, зокрема, дарування гарбуза як відмову дівчини сватам.
от мені цікаво -- а що давали небажаним кавалєрам українські дівчата до того, як гарбуз потрапив до Європи з Центральної Америки?

до речі, мене страшенно дратує, коли в американських фільмах заявлені сюжетом українці ніяк на українців не схожі. а ще гірше, коли їм взагалі відмовляють в існуванні -- як, наприклад, в Скрипалі на даху.
(я вже про це писала, раз і два)

зі.
власне, цикл:
Разрешенное украинство-1
Разрешенное украинство-2: Зловещая долина
Разрешенное украинство и Зловещая долина: иллюстрация

(мушу зауважити, мені кацапидли регулярно закидають те, що я коментую російською. а до того, як я повністю перейшла в постах в жж на українську, я регулярно чула претензії від україномовних, як я смію називатися українською націоналісткою і писати при цьому в жж російською. зроблю страшне зізнання -- вдома, з батьками, братом і чоловіком я спілкуюся російською. отака халєпа)

Разрешенное украинство: непричесанные мысли

ззі.
стосовно стереотипних українців в радянському кінематографі у книжці Еви Томпсон "Трубадури імперії" було непогано написано -- що вони або недолугі, смішні, пришелепкуваті, селюки і рагулі. (класичний приклад -- Штепсель і Тарапунька. чому мені, власне, не подобається, що на українських телеканалах так багато пар ведучих, де один говорить російською, а інший українською, і як легко вони при цьому відтворюють оцю класичну владну дихотомію) або зрадники, ага.
коли я це читала, я згадала старий жарт -- що в росіян найтупішими в анекдотах виведені ті, хто росіянам найважче було підкорити -- зокрема, чукчі й українці.

зззі.
про вибір мови спілкування як маніфестацію ідентичності досліджень я не читала -- але свого часу аналізувала, як в своїх пієсах Подерв"янський використовував вибір мови -- українська, російська, суржик україномовних, суржик російськомовних -- для маркування персонажів (якщо кому цікаво, раз і два).