про дітей із синдромом Дауна
Sep. 10th, 2008 12:14 amпише
katria:
Коли починаєш говорити - чесно тихесенько зізнаючись собі, що на початку для цього таки треба здолати який-не-який бар’єр, – гратися, жартувати з цими дітками, коли спілкуєшся з їхніми батьками, перше, що розумієш цілком чітко й одразу – які ж вони хворі?! Звісно, ні. Це одній з найсвітліших, найбільш чарівних і добрих людей, яких мені доводилося зустрічати. І діти. І батьки. Не так багато я знаю батьків, які б так закохано і віддано дивилися на своїх дітей.
більше про дітей із синдромом Дауна та їхні родини -- тут
Коли починаєш говорити - чесно тихесенько зізнаючись собі, що на початку для цього таки треба здолати який-не-який бар’єр, – гратися, жартувати з цими дітками, коли спілкуєшся з їхніми батьками, перше, що розумієш цілком чітко й одразу – які ж вони хворі?! Звісно, ні. Це одній з найсвітліших, найбільш чарівних і добрих людей, яких мені доводилося зустрічати. І діти. І батьки. Не так багато я знаю батьків, які б так закохано і віддано дивилися на своїх дітей.
більше про дітей із синдромом Дауна та їхні родини -- тут