любители махать воображаемыми кулаками

[maryxmas]

воюют с Украиной в своих книгах.

а это уже несвежая фишка. и тем не менее...

и вот ещё:

за картинку спасибо vjn

боже, если ты не дал им мозгов -- зачем ты дал им компьютер?

зы.
какой-то ононим закинул мне комент -- мол, вы должны радоваться, вашими усилиями наши страны всё ближе к войне, ну или что-то подобное.
и дал вот эту вот ссылку -- Большинство россиян отказались объединяться с Украиной
не знаю, как кому, а как по мне, очень хорошая новость.

Comments

[tin-tina.livejournal.com]

От і я, вибачте, що так довго. Отож, як на МСД
1. Оповідання має драйв. Відчувається, що воно писалося в часи піднесення і про період емоційного піднесення. Той, хто таке пережив, знає, що «воно п’янить сильніше, ніж секс чи наркотики».
2. Автор абсолютно вправі сам будувати свій світ і стосунки в ньому. Але, оскільки читач, хоче він цього чи ні, підставлятиме свій досвід, можливі побічні ефекти. Щоб далеко не ходити: я як читач можу собі уявити подібний хід подій і дуже негідну поведінку окупантів. Але ніяк не можу повірити, щоб дані конкретні окупанти вели себе саме так. Тобто цілком погано – будь ласка, але погано в інший спосіб. Тому в мене, цілком мимовільно, виникає підозра, що автор хоче про щось натякнути. Найбільш ймовірно – що під «окупантами» маються на увазі зовсім не ті, кого він так називає. А, оскільки вибір кандидатур «окупантів» загалом невеликий, сюжет мимоволі збивається не туди. Тобто, автор, звичайно, вправі і так вчинити. Але – коли він робить так свідомо, то це, як говорив Набоков, «спроба провезти контрабандою дозволений товар при відкритій границі». Якщо ж несвідомо… Я, як програміст, боюся, якщо моя програма робить щось корисне, але непередбачене. З Вашими ж окупантами можна було розвинуте сюжет так: вони щиро намагаються зробити щось добре, а виходить чорті-що.
3. Оповідання потроху мені нагадало Кожелянкову «Українську книгу мертвих». Включно з підбором музики. На всякий випадок – закінчилося воно поверненням до нормального, тобто більш-менш сучасного стану речей.
4. Карта, звичайно, «нароковаць», тобто «служити, відбувати термін». Згодна, що пісня класна.
Ну, і не буду навіть додавати, що, коли б мені оповідання не сподобалося, я б його не зуміла дочитати. А я зуміла і читатиму ще :-)

[maryxmas.livejournal.com]

дякую, що дочитали :)

2. ні, мені йшлося саме про тих, про кого йшлося.
я просто свого часу трішки перекладала новини, ну і читала матеріали про те, що відбувається в країнах, куди вводять американський військовий контингент.
почитати, що в тому нещасному Іраці відбувається -- волосся дибки.
звичайно, вони хочуть як краще. але виходить як завжди...

до речі, в ООНівський миротворчий контингент зазвичай відправляють служити країни другого і третього світу. американці туди не дуже рвуться.

4. так, я знаю :)

[tin-tina.livejournal.com]

От якби трошки прибрати жахи і посилити лінію "щиро намагалися як краще, а виходило жахливо", вийшло би дуже класно. А драйв оповіднання має, особливо ті епізоди, коли герої без страху і без найменшого перепочинку займаються своєю справою - відчувається, що це дуже особисте.

[maryxmas.livejournal.com]

скажу чесно -- я навіть не знаю, як це зробити. бо це була цілісна картинка, котру я побачила і замалювала. це не те, що я його якось свідомо обдумувала чи шо.
воно, до речі, було написано більше ніж за рік до Помаранчевої революції.

[tin-tina.livejournal.com]

Тоді це було передчуття. Або, швидше, внутрішня готовність до такого стилю роботи :-)
Що ж до цілісності - звичайно, автор вправі будувати світ так, як він його бачить. Я тільки про те, що в читачів може виникнути непередбачене автором розшифрування.
От що думаю - може, в країні після окупації виник страшенний бандитизм, який так тероризує мешканців? Бо регулярна армія просто не може дозволити собі так поводитися, вона деморалізується в момент.

[maryxmas.livejournal.com]

як відомо, автор мертвий :)
будь-яка інтерпретація має право на існування :)

[tin-tina.livejournal.com]

"як відомо, автор мертвий"
Всі автори так кажуть і ніхто цьому не вірить :-)
Правда, є такі читачі, які краще від автора знають, що він написав і що хотів написати :-)