фахове

[maryxmas]

expialidociouz у literatura_ua пише про українське книговидання:

Бізнес, жебракування чи грантоїдство?

пише речі цікаві, хоч і провокативні. єдине, з чим я напвено не погоджуся, це оце:
Не злічити книжок, яким грантовий переклад на секундомер зіпсував якість.

як людина, причетна певною мірою до перекладів книжок під гранти, мушу зауважити, що якість перекладів псується не через секундомер грантодавця, а часто-густо через жлобство видавців, котрі платять перекладачам копійки, економлять на редакторах і видають тираж не як зазначено, 100 примірників, а лише 20 -- роздати авторські і грантодавцям.
і книжки потім неможливо знайти ніде -- ані в книгарнях, ані в бібліотеках.
ніде.

ось чому я вважаю, що видавничій програмі Фонду Відродження має сенс викласти всі книжки, видані за їхньої фінансової підтримки, в ел. вигляді у себе на сайті.

Comments

[irengloria.livejournal.com]

> ось чому я вважаю, що видавничій програмі Фонду Відродження має сенс викласти всі книжки, видані за їхньої фінансової підтримки, в ел. вигляді у себе на сайті.

Тоді хай Фонд Відродження обзаведеться власним видавництвом. Моя мама працює в одному з видавництв, яке не раз отримувало гранти у "Відродженні". Грант покриває лише частину витрат, тож видавництво зацікавлене в продажі книг, особливо якщо йдеться про понад тисячний тираж. Можу однозначно сказати, що якби всі книжки виклали в мережі, видавництво просто відмовилося б від співпраці - навіщо видавати книги собі на збиток?

[maryxmas.livejournal.com]

я вас благаю. підіть у будь-яку книгарню і порахуйте, скільки там книжок, виданих за підтримки Відродження.
якщо нарахуєте більше п"яти з понад п"яти сотень, що вже вийшли -- я дуже здивуюся.
мені йшлося про книжки, які були видані сирітськими тиражами і які ніде не знайти -- так само, як і про книжки, чиї тиражі давно розійшлися і котрі ніхто не збирається додруковувати.