в мого тата вийшла чергова книжка
Oct. 23rd, 2010 03:02 pmпрошу дуже:

у луцькому видавництві Надстир"я, в которого навіть сайту нема. і мейлу. є тільки телефон.
і грошей вони татові за цю книжку не дали -- дали лише частину накладу, мовляв, самі розповсюджуйте.
я навіть не знаю, чи це краще за Капранових, котрі нам за другу татову книжку вже 5 років не можуть віддати 300 гривень. (ба більше, я навіть не можу її тепер на їхньому сайті знайти)
щоправда, назвати цю книжку геть новою в мене не вийде -- тато написав її в середині сімдесятих, якщо я не плутаю, і вперше видав у журналі Світ пригод -- виходив такий журнал у Львові в дев"яностих. не знаю вже, через що, але той журнал загнувся. на жаль.
видавав його, до речі, отой самий Романчук, на колонку якого я дала посилання у попередньому пості.
в нього в отому журналі тато надрукував кілька речей -- але знову, ніякого гонорару йому за це не дали, а дали лише купу журналів, котрі потім довго лежали в батьків під диваном (і в мене -- в Києві) -- через повну непридатність нашої родини до будь-якої комерційної діяльності.
то от тоді, коли він цю книжку написав, її не брали до друку через надмірний націоалізм, хоча всі рецензенти визнавали, що написано класно, авантюрний сюжет міцно тримає до останньої сторінки, а герої цікаві і події незаяложені --
оскільки головний герой -- пан Казімір, поляк, колишній співробітник російської -- ще за царя -- розвідки, котрий намагається вижити на Волині наприцінці 1930-початку 1940 років, де перед початком другої світової і після її початку перетиналися інтереси цілої купи різних країн, і відповідно, там було повно шпигунів та іншої морської сволоти.
і все це написано на основі спогадів тих, хто все це спостерігав на власні очі -- чи брав безпосередню участь.
і знову -- якщо не плутаю, саме цю книжку -- вже на початку дев"яностих -- в батька взяло видавництво Каменяр -- але за місяць до запланованого друку книжки несподівано для всіх розвалився Радянський Союз (і тут він нам підгадив), і за два дні вартість паперу виросла в десять разів, і всім було вже не до татової книжки.
зі.
а от якби тато не вперся рогом і поїхав поступати до Літературного інституту в Москву, як йому пропонувала мама -- і як, власне, зробив Микола Рябчук після того, як його турнули зі Львівської політехніки з вовчим квитком за націоналізм -- то почали б його видавати ще за совєтів і заробив би він (мій батько, тобто) -- при тодішніх гонорарах і відрахуваннях від накладів -- дикі гроші.

у луцькому видавництві Надстир"я, в которого навіть сайту нема. і мейлу. є тільки телефон.
і грошей вони татові за цю книжку не дали -- дали лише частину накладу, мовляв, самі розповсюджуйте.
я навіть не знаю, чи це краще за Капранових, котрі нам за другу татову книжку вже 5 років не можуть віддати 300 гривень. (ба більше, я навіть не можу її тепер на їхньому сайті знайти)
щоправда, назвати цю книжку геть новою в мене не вийде -- тато написав її в середині сімдесятих, якщо я не плутаю, і вперше видав у журналі Світ пригод -- виходив такий журнал у Львові в дев"яностих. не знаю вже, через що, але той журнал загнувся. на жаль.
видавав його, до речі, отой самий Романчук, на колонку якого я дала посилання у попередньому пості.
в нього в отому журналі тато надрукував кілька речей -- але знову, ніякого гонорару йому за це не дали, а дали лише купу журналів, котрі потім довго лежали в батьків під диваном (і в мене -- в Києві) -- через повну непридатність нашої родини до будь-якої комерційної діяльності.
то от тоді, коли він цю книжку написав, її не брали до друку через надмірний націоалізм, хоча всі рецензенти визнавали, що написано класно, авантюрний сюжет міцно тримає до останньої сторінки, а герої цікаві і події незаяложені --
оскільки головний герой -- пан Казімір, поляк, колишній співробітник російської -- ще за царя -- розвідки, котрий намагається вижити на Волині наприцінці 1930-початку 1940 років, де перед початком другої світової і після її початку перетиналися інтереси цілої купи різних країн, і відповідно, там було повно шпигунів та іншої морської сволоти.
і все це написано на основі спогадів тих, хто все це спостерігав на власні очі -- чи брав безпосередню участь.
і знову -- якщо не плутаю, саме цю книжку -- вже на початку дев"яностих -- в батька взяло видавництво Каменяр -- але за місяць до запланованого друку книжки несподівано для всіх розвалився Радянський Союз (і тут він нам підгадив), і за два дні вартість паперу виросла в десять разів, і всім було вже не до татової книжки.
зі.
а от якби тато не вперся рогом і поїхав поступати до Літературного інституту в Москву, як йому пропонувала мама -- і як, власне, зробив Микола Рябчук після того, як його турнули зі Львівської політехніки з вовчим квитком за націоналізм -- то почали б його видавати ще за совєтів і заробив би він (мій батько, тобто) -- при тодішніх гонорарах і відрахуваннях від накладів -- дикі гроші.
no subject
Date: 2010-10-23 12:07 pm (UTC)жаль, не смогу прочитать :(
no subject
Date: 2010-10-23 12:49 pm (UTC)у меня будет с десяток экземпляров :)
no subject
Date: 2010-10-26 08:54 pm (UTC)с другой стороны, будет стимул выучить новый язык :)
no subject
Date: 2010-10-23 03:13 pm (UTC)no subject
Date: 2010-10-23 03:46 pm (UTC)зі.
хіба я,може, тебе попрошу для тата ще якихось документалок записати. бо від того диска, що ти йому попередній раз записав, він був просто у захваті.
а це, повір мені, з моїм татом трапляється дуже рідко :)
no subject
Date: 2010-10-23 03:59 pm (UTC)no subject
Date: 2010-10-23 04:35 pm (UTC)no subject
Date: 2010-10-23 04:59 pm (UTC)no subject
Date: 2010-10-23 05:28 pm (UTC)а нам вони винні півгонорару. і пані, котра нами опікувалася у видавнитцві, вже давно не повертає мої дзвінки і не відповідає на мейли.
ну то й грець із ними.