а мені тут сумно

[maryxmas]

чоловік повіз маму в Крим відпочивати -- аж на 10 днів.
тепер мені нема кого обіймати. в хаті пусто і сумно.
це вперше за дуже багато років, що я лишилася в хаті сама -- зазвичай в нас саме я кудись їжджу -- то в Ізраїль, то в Швецію, то ще кудись за моїми феміністськими справами -- або в Луцьк до батьків.
чоловік їхав, кілька разів перепитав, чи я не забуватиму готувати собі їсти.
нічо, поки що не забула :)

Comments

[pigbig.livejournal.com]

хорошо :)

[maryxmas.livejournal.com]

я уже хочу его обратно.

[tin-tina.livejournal.com]

10 днів пройдуть швидко! А їсти таки треба :-)

[maryxmas.livejournal.com]

та я ж не сперечаюся :)

[proidysvit.livejournal.com]

фраза про не забувати готувати собі їсти повеселила))

[maryxmas.livejournal.com]

в нас в хаті готує чоловік. і продукти закуповує теж він.
а я коли занурююся в роботу, дійсно часом забуваю поїсти.

[proidysvit.livejournal.com]

і шо, навіть відчуття голоду не спам'ятовує?)

[maryxmas.livejournal.com]

буває, що й так.