якими нас прагнемо?

[maryxmas]

колись Олена Теліга написала текст, звернений до чоловіків-українців -- Якими нас прагнете? -- де буквально питала в них, якими мають бути жінки-українки.

на мою думку, нам зараз варто задати собі масштабніше питання -- якими МИ НАС ПРАГНЕМО? і жінки, і чоловіки -- громадяни України.

я чому це питаю.
Катерина Ботанова пише:

Яким чином просто зараз, на наших очах, нашими, фактично, руками, непроста боротьба за демократичні цінності - за свободу, за права людини, за повагу до голосу меншості й до всіх голосів, за владу, відповідальну перед суспільством, і за суспільство, залучене до управління власним життям, - перетворюється на боротьбу за владу? Боротьба за новий тип суспільних стосунків - на вихлюп неконтрольованої втоми, недовіри, зневаги та агресії? Як далекосяжна стратегія, чи хоча би спроба вимислити, створити таку стратегію, перетворюється на популістську й хаотичну тактику?

а регіонали (не проти ночі згадані) тим часом пропонують переписати Угоду про асоціацію під "традиційну сім'ю" і вже навіть відповідний законопроект зареєстрували: "Про необхідність внесення змін до Угоди про Асоціацію України з ЄС з метою захисту інституту сім'ї та традиційних цінностей в Україні".

те, що вони не розуміють, що таке інститут сім"ї і які саме традиційні цінності вони захищають, це одне діло.
в Тягнибоковій програмі -- заборона абортів. вона нікуди не ділася.
а ще один чудовий законопроект, вчорашній -- Проект Закону про протидію екстремізму

і тут ми опиняємося у вкрай неприємній ситуації -- коли і правляча партія, і її опозиція є однаково кровожерними і жіноненависницькими. до якої Європи ми прийдемо -- що з тими, що з тими?
і чого хочемо ми самі?
і кого ми -- в першу чергу, жінки -- можемо підтримати без того, щоб потім ці люди не почали відмовляти нам в правах -- як це сталося із ісламістами в Єгипті.