вчасна / запізніла революція

[maryxmas]

Oleksandr Stukalo

от ви кажете: європа нас не розуміє. нашої революції, нашого майдану - і я сам із цим стикався нещодавно і писав про це. сьогодні я подумав: як, ну як європа може нас зрозуміти, якщо в нас за європейськими мірками чортішо, а не революція? щось таке, що ні на яку голову не налазить, а як налазить, то зразу падає. не революція, а срібний сон саломеї. коліївщина двадцять першого століття, але з інтернетом. народний бунт із цілими вітринами. як не описуй, правильно й зрозуміло все одно не опишеш. як той казав, це треба бачити.
коли починався хіпстерський майдан під проводом руслани лижичко (тобто, до першого грудня), я вже писав: ми якраз вступаємо в час народних революцій, які в європі щасливо минулися 1848-го. сто шістдесят п"ять років тому. вісім поколінь, якщо рахувати поколіннями.
в україні дві тисячі чотирнадцятий.
тут можна було би б зробити такий собі короткий списочок - "тільки в україні можливо..." і далі просто перелічувати те, що бачиш щодня. але я не зроблю.
я скажу коротко. у країні, де ліві досі займалися незрозуміло чим, але тільки не революціями, а праві здебільшого кричали те, що зараз кричать у метро як вітання, - немає часу. ми живемо поза нормальним хронотопом, ми ніяк не можемо в нього врости, вбудуватися, влізти й не можемо його осягнути. ні уму ні сєрдцу. від вісімнадцятого століття у нас народне ополчення, ножі, пляшки, рогачі, палиці, кольчуги якісь, каструлі на головах, барикади з підручних засобів - тут погода нам помагає і дає сніг саме тоді, коли треба зміцнюватися. Від дев"ятнадцятого - визвольність і націєтворення. те, що ми проспали, прокріпачилися й прописали вірші коли всі нормальні люди творили свої нації - ми доганяємо зараз, але несучи з собою в серці все від 19 століття. співаємо пісні й граємо беркутівцям на народних інструментах, цілком розуміючи, що завтра (а, може, вже й сьогодні) від цих салдатиків доведеться тікати, ховатися або давати їм здачі. все одно співаємо. фольклор вибухає і рветься в ноосферу як правильно зроблений коктейль молотова. фрази, пісні, мовні ігрища. абстрактні гасла, які раптом стали конкретними й звичними. пишемо гімни. один, другий, третій. чубинський, ку-ку. ми дочитали до другої строфи. нам сподобалось.
від двадцятого у нас медіаоболонка. вона багато від чого стримує й водночас дозволяє багато чого нового навіть порівняно з 2004-м. і ми в цій оболонці варимося й боремося. "що робив би стефаник якби мав твітер?", "як би виглядала революція 1848 року з інтернетом?" ми вами покажемо.
в селі нові петрівці сталася новина. гриць летючий утопив януковича. хотів втопити медведчука але той випросився. подробиці на фб.
ніхто нас не розуміє, бо ми самі себе не розуміємо й до кінця не можемо збагнути, як це сталося й що буде завтра. жодних планів.
у нас усі вітрини цілі. закопчені, але цілі. жодна шибка не вилетіла на асфальт.
а коли захоплюєш нову споруду - не трощи меблів. не обписуй стіни. не бий скла. шукай рояль.благо, в державні споруди колись закупили нормальну кількість роялів. якщо за ним іще ніхто не сидить, сядь і починай грати. пам"ятай: у цій революції ти завжди - в прямому ефірі.
тому не фальшив.