![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maryxmasоцієї.
Svitlana Vovk
Коли я з повідомлення Nina Potarskaya дізналася про лекцію Марія Дмитрієва на тему "Світовий та український жіночий рух", то вирішила піти і особисто підтримати соратницю по визвольній боротьбі.
Я знаю Марію давно і віртуально по ЖЖ-життю. Ми неодноразово вели палкі дискусії, в яких Марія пояснювала мені - тоді містично налаштованій особі, що фемінізм - це панацея від отруєної патріархатом свідомості. І, знаєте, таки завдяки її принциповій позиції та самоосвіті з мене вийшли люди . Зараз я себе визначаю як феміністку, футуристку та трангуманістку.
Отже, сьогодні Марія виступила з лекцією. Це була друга її лекція у межах Відкритого університету Майдану, бо перша відбулася 30 грудня 2013 року біля Лядських воріт на старій сцені. Знаєте, на ній я також була присутня . Відповідно можу порівнювати ці дві події. Я би сказала, що їх розділяє прірва - часу, подій, змін у свідомості, які відбулися протягом буремного січня, коли наш народ зазнав хрещення вогнем і набоями.
По-перше, якщо у грудні мені приходилося бігати у радіусі 100 метрів від сцени із листівками і запрошувати людей послухати виступ феміністки, на що вони неохоче реагували (і жінки також), то сьогодні слухачі цілеспрямовано прийшли послухати Марію та вступити до Жіночої сотні.
Це, здебільшого, студентки - наша надія на зміни. Вони представляли Києво-Могилянську академію, університет ім. Шевченка, педагогічний університет ім. Грінченка. Настрій у дівчат був пречудовий, вони живо розповідали про своє студентське буття, ділилися спогадами про події 30 листопада та планами на майбутнє.
По-друге, ставлення аудиторії у грудні було зацікавлено-упереджене, про що свідчили прикінцеві питання про одностатеве кохання, а сьогодні - зацікавлено-доброзичливе. Я не почула жодного некоректного коментаря, зауваження, питання.
По-третє, рівень сприйняття та взаємодії з доповідачкою сьогодні був на порядок вищій, ніж минулого разу. Я пояснюю це тим, що у процесі борні ми чимдалі стаємо ріднішими, приязнішими, взаємнішими.
По-четверте, жіноче питання вже цікаве журналістам, оскільки нарешні, очевидним стає внесок жіноцтва на Майдані. Мені приємно було спостерігати, як не зважаючи на застуду, Ніна давала відповіді на багаточисленні питання як жінок, так чоловіків-журналістів. Я сподіваюся, крига у свідомості скресла. Ми зняли чари із замовчування жіночих проблем та сподівань. Тепер наша задача - єднання і спілна праця.
Svitlana Vovk
Коли я з повідомлення Nina Potarskaya дізналася про лекцію Марія Дмитрієва на тему "Світовий та український жіночий рух", то вирішила піти і особисто підтримати соратницю по визвольній боротьбі.
Я знаю Марію давно і віртуально по ЖЖ-життю. Ми неодноразово вели палкі дискусії, в яких Марія пояснювала мені - тоді містично налаштованій особі, що фемінізм - це панацея від отруєної патріархатом свідомості. І, знаєте, таки завдяки її принциповій позиції та самоосвіті з мене вийшли люди . Зараз я себе визначаю як феміністку, футуристку та трангуманістку.
Отже, сьогодні Марія виступила з лекцією. Це була друга її лекція у межах Відкритого університету Майдану, бо перша відбулася 30 грудня 2013 року біля Лядських воріт на старій сцені. Знаєте, на ній я також була присутня . Відповідно можу порівнювати ці дві події. Я би сказала, що їх розділяє прірва - часу, подій, змін у свідомості, які відбулися протягом буремного січня, коли наш народ зазнав хрещення вогнем і набоями.
По-перше, якщо у грудні мені приходилося бігати у радіусі 100 метрів від сцени із листівками і запрошувати людей послухати виступ феміністки, на що вони неохоче реагували (і жінки також), то сьогодні слухачі цілеспрямовано прийшли послухати Марію та вступити до Жіночої сотні.
Це, здебільшого, студентки - наша надія на зміни. Вони представляли Києво-Могилянську академію, університет ім. Шевченка, педагогічний університет ім. Грінченка. Настрій у дівчат був пречудовий, вони живо розповідали про своє студентське буття, ділилися спогадами про події 30 листопада та планами на майбутнє.
По-друге, ставлення аудиторії у грудні було зацікавлено-упереджене, про що свідчили прикінцеві питання про одностатеве кохання, а сьогодні - зацікавлено-доброзичливе. Я не почула жодного некоректного коментаря, зауваження, питання.
По-третє, рівень сприйняття та взаємодії з доповідачкою сьогодні був на порядок вищій, ніж минулого разу. Я пояснюю це тим, що у процесі борні ми чимдалі стаємо ріднішими, приязнішими, взаємнішими.
По-четверте, жіноче питання вже цікаве журналістам, оскільки нарешні, очевидним стає внесок жіноцтва на Майдані. Мені приємно було спостерігати, як не зважаючи на застуду, Ніна давала відповіді на багаточисленні питання як жінок, так чоловіків-журналістів. Я сподіваюся, крига у свідомості скресла. Ми зняли чари із замовчування жіночих проблем та сподівань. Тепер наша задача - єднання і спілна праця.
