сьогодні закінчила колонку для журналу
Mar. 17th, 2014 10:39 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maryxmasв якій говорила про жінок на Майдані.
потім зустрілася із молдовською магістранткою з Кембріджа, яка пише про Фемен. (ну дійсно, про що ще зі мною можна говорити :)
а потім написала відповідь на питання для статті про жінок на Майдані:
Чому роль жінки на майдані вперто не помічалася і не помічається? І які ініціативи могли б цю ситуацію змінити?
В Китаї до початку 20 століття існувала практика -- в заможних родинах маленьким дівчаткам перемотували тканиною стопи, щоб ніжка формувалася маленька. в процесі в дівчаток ламалися кістки, відгнивали пальці, але маленька ніжка була ознакою того, що дівчина походить з порядної родини і є бажаною нареченою (а ще вважалося, що вона в ліжку надзвичайно пристрасна, а її піхва через постійне напруження ніг дарує чоловікові неземну насолоду). Поряд з такою зманіженою жінкою (а по факту -- скаліченою і неспроможною навіть ходити самостійно, лише шкульгати) будь-який чоловік -- хоч тупий, хоч жирний, хоч повний нездара -- почувався сильним і мужнім. Дуже зручна система -- одних ми калічимо, щоб інші на їхньому фоні сприймали себе кращими, ніж вони є насправді.
тобто в такий спосіб послідовно вибудовується система, в якій чоловік є нормою людини, а жінка є відхиленням від цієї норми, і її культурно обмежено до фізичного відтворення людства -- побутове, сексуалье та емоційне обслуговування чоловіків, народження і виховання дітей та догляду за хворими і старими. все, що жінки роблять поза межами цього кола, потрапляє у сліпу пляму, та ігнорується, знецінюється та забувається.
отакий гандікап для жінок, за рахунок котрого чоловіки мають привілеї, створюється різними шляхами в усіх патріархатних суспільствах, і це відбувається століттями. українське не є виключенням. при тому, що жінки в нас становлять 54 відсотки людей з вищою освітою, у парламенті у нас жінок менше, ніж в Саудівській Аравії, не кажучи вже про уряд чи керівні посади -- в держуправлінні, в бізнесі, в освіті, в медицині, та будь-де. в пресі жінки фігурують менше ніж у третині журналістських матеріалів.
нам пропонується картинка суспільства, в якому чоловіки взаємодіють з іншими чоловіками стосовно важливих чоловічих справ -- а жінки, які займаються тим самим, випадають з картинки, бо не відповідають звичній -- чоловікоцентричній -- картинці.
стосовно Майдану таке ігнорування жіночого внеску в його формування та існування дозволяє вивищувати чоловіків на кожному кроці, в такий спосіб стимулюючи їх щось робити.
по факту суспільство має до чоловіків і жінок різні вимоги: до чоловіків знижені, до жінок завищені. і винагорода для жінок, відповідно, нижча за чоловічу -- їм не забороняють бути на Майдані, хай за це подякують. а от чоловіків за це послідовно вихваляють.
ще один аспект -- постійне припрошування жінок або на кухні, або посміхатися чоловікам, або їх надихати, або ще якось прислужуватись, а от чоловіків, які не йдуть на Майдан, соромлять - пропонують їх вітати з 8 Березня, бо які ж вони чоловіки, якщо вони не на Майдані! і те, що така акція є принизливою і зневажливою до жінок, її організаторам не спадає на думку.
українське суспільство тяжко уражене жінконенависництвом і сексизмом.
ініціативи, які могли б допомогти подолати цю ганебну ситуацію, пропонують самі жінки -- зокрема, Жіноча сотня.
просвітництво. інформування. привертання уваги до цієї проблеми. робота із можновладцями, щоб вони активніше залучали до процесу прийняття рішень жіночі організації, що працюють із відповідними проблемами, і не лише для того, аби потім відзвітуватися їхньою роботою так, ніби самі її зробили.
робота зі ЗМІ -- просування гендерних стандартів та політкоректності як мови, що запобігає жінконенависництву та ксенофобії.
плюс виконання, нарешті, численних міжнародних зобов"язань України з питань рівності прав жінок і чоловіків.
потім зустрілася із молдовською магістранткою з Кембріджа, яка пише про Фемен. (ну дійсно, про що ще зі мною можна говорити :)
а потім написала відповідь на питання для статті про жінок на Майдані:
Чому роль жінки на майдані вперто не помічалася і не помічається? І які ініціативи могли б цю ситуацію змінити?
В Китаї до початку 20 століття існувала практика -- в заможних родинах маленьким дівчаткам перемотували тканиною стопи, щоб ніжка формувалася маленька. в процесі в дівчаток ламалися кістки, відгнивали пальці, але маленька ніжка була ознакою того, що дівчина походить з порядної родини і є бажаною нареченою (а ще вважалося, що вона в ліжку надзвичайно пристрасна, а її піхва через постійне напруження ніг дарує чоловікові неземну насолоду). Поряд з такою зманіженою жінкою (а по факту -- скаліченою і неспроможною навіть ходити самостійно, лише шкульгати) будь-який чоловік -- хоч тупий, хоч жирний, хоч повний нездара -- почувався сильним і мужнім. Дуже зручна система -- одних ми калічимо, щоб інші на їхньому фоні сприймали себе кращими, ніж вони є насправді.
тобто в такий спосіб послідовно вибудовується система, в якій чоловік є нормою людини, а жінка є відхиленням від цієї норми, і її культурно обмежено до фізичного відтворення людства -- побутове, сексуалье та емоційне обслуговування чоловіків, народження і виховання дітей та догляду за хворими і старими. все, що жінки роблять поза межами цього кола, потрапляє у сліпу пляму, та ігнорується, знецінюється та забувається.
отакий гандікап для жінок, за рахунок котрого чоловіки мають привілеї, створюється різними шляхами в усіх патріархатних суспільствах, і це відбувається століттями. українське не є виключенням. при тому, що жінки в нас становлять 54 відсотки людей з вищою освітою, у парламенті у нас жінок менше, ніж в Саудівській Аравії, не кажучи вже про уряд чи керівні посади -- в держуправлінні, в бізнесі, в освіті, в медицині, та будь-де. в пресі жінки фігурують менше ніж у третині журналістських матеріалів.
нам пропонується картинка суспільства, в якому чоловіки взаємодіють з іншими чоловіками стосовно важливих чоловічих справ -- а жінки, які займаються тим самим, випадають з картинки, бо не відповідають звичній -- чоловікоцентричній -- картинці.
стосовно Майдану таке ігнорування жіночого внеску в його формування та існування дозволяє вивищувати чоловіків на кожному кроці, в такий спосіб стимулюючи їх щось робити.
по факту суспільство має до чоловіків і жінок різні вимоги: до чоловіків знижені, до жінок завищені. і винагорода для жінок, відповідно, нижча за чоловічу -- їм не забороняють бути на Майдані, хай за це подякують. а от чоловіків за це послідовно вихваляють.
ще один аспект -- постійне припрошування жінок або на кухні, або посміхатися чоловікам, або їх надихати, або ще якось прислужуватись, а от чоловіків, які не йдуть на Майдан, соромлять - пропонують їх вітати з 8 Березня, бо які ж вони чоловіки, якщо вони не на Майдані! і те, що така акція є принизливою і зневажливою до жінок, її організаторам не спадає на думку.
українське суспільство тяжко уражене жінконенависництвом і сексизмом.
ініціативи, які могли б допомогти подолати цю ганебну ситуацію, пропонують самі жінки -- зокрема, Жіноча сотня.
просвітництво. інформування. привертання уваги до цієї проблеми. робота із можновладцями, щоб вони активніше залучали до процесу прийняття рішень жіночі організації, що працюють із відповідними проблемами, і не лише для того, аби потім відзвітуватися їхньою роботою так, ніби самі її зробили.
робота зі ЗМІ -- просування гендерних стандартів та політкоректності як мови, що запобігає жінконенависництву та ксенофобії.
плюс виконання, нарешті, численних міжнародних зобов"язань України з питань рівності прав жінок і чоловіків.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2014-03-17 10:05 pm (UTC)no subject
Date: 2014-03-17 10:37 pm (UTC)no subject
Date: 2014-03-17 11:51 pm (UTC)жіноча сотня... кхем... то ж їхня представниця казала, що от, коли вони стануть перед Беркутом, то Беркут не стане в них стріляти?
це надія на махровий патріархат із його (уявними, звичайно) плюшками, а не намір по-взрослому воювати.
Можна говорити хіба про те, щоб ламати докорінно світ та викидати на смітник УЗАГАЛІ солдатське ремесло (я гаряче за усіма кінцівками, мені сина жаль не менше, ніж дочку було б жаль). але це ремесло чоловіче. вмирати на полі бою - ремесло чоловіче. Рити могили - ремесло чоловіче.
замовчувати жіночий внесок? - не уявляю.
Спробував би хтось замовчувати те, що робили жінки на Майдані - усі прекрасно знають, що без них не було б НІЧОГО. Де були б зараз поранені, хто все організовував і організовує із їх спасінням.
да, звичайно, справжня _рівність_ ще не настала,
вона настане тоді, коли і в Небесній Сотні була б половина жінок.
no subject
Date: 2014-03-18 10:05 am (UTC)ти не уявляешь, а ми це бачимо.
при справжній рівності все було б владнано задовго до того, як взагалі б дійшло до протистояння.
no subject
Date: 2014-03-18 02:59 pm (UTC)"Активістка жіночої сотні: Якщо стоїть сотня дівчат - "Беркут" по них стріляти не стане"
у тебе було
***ти не уявляешь, а ми це бачимо. ***
я впевнена, ви бачите не тільки це. Нормальних людей ми всі бачимо кожного дня - і я, і ти ;)) - та звісно, вони сприймаються як норма, а мачистська свиня викликає лють - і один з неприємних наслідків цієї люті той, що часто лють переноситься на всіх представників тієї ж статі, що свиня.
хоча - імовірно, ти маєш на увазі те, що портхвелики швидко розхапали дядьки - ето даа. наскільки я зрозуміла, узагалі ніхто із тих, хто реально нюхав порох та покришки, в уряд не ввійшов? незалежно від гендеру.
я жінок не ідеалізую - люди як люди - прекрасно кондоліза райс підтримувала буша, прекрасно катерина велика вела загарбницькі війни.
no subject
Date: 2014-03-18 03:28 pm (UTC)ні. я маю на увазі те, що я сказала. в описі Майдану чоловіки -- це революціонери. а жінки -- на підхваті. матеріалів про жінок на Майдані в рази менше, ніж матеріалів про чоловіків.
цитату в студію, де я пропоную ідеалізувати жінок.
жінки -- як і будь-яка меншина -- починають чинити посутній вплив лише тоді, коли їх стає більше третини, а не одна чи дві на весь уряд.
no subject
Date: 2014-03-18 09:33 am (UTC)no subject
Date: 2014-03-18 10:06 am (UTC)no subject
Date: 2014-03-18 10:10 am (UTC)але за стільки століть можна було б і більшого прогресу досягти.
Йдеться не про мої стопи, а вже про стопи моїх дітей. Бабуся чомусь любить робити мені зауваження за посередництвом моєї мами.
no subject
Date: 2014-03-18 10:16 am (UTC)і це теж добре :)
no subject
Date: 2014-03-18 10:13 am (UTC)Це не спроба заперечити. З загальною картинкою "як завжди буває в патріархальних суспільствах з жінками" сперечатись недоцільно.
no subject
Date: 2014-03-18 10:17 am (UTC)про що я, власне, і кажу.
no subject
Date: 2014-03-18 10:33 am (UTC)Хоч "чоловік чоловікові вовк". І моя особіста роль буде оцінена навіть менше, ніж роль тих, кто їжу безпосередньо на Майдані приготовляв. Я не претендую, звісно. Порівну тут не буде. Будуть "герої Майдану", будуть "найсвідоміші сини та (сподіваюсь) дочки націі", будуть "справжні українці" і будуть "небайдужі громадяни".