деякі речі не міняються

[maryxmas]

Originally posted by pocketfull_of at post

Безумно розчулює, коли читаєш щось столітньої давнини, аж там раптом штуки, які геть не відрізняються від того, що ти регулярно бачиш на фейсбуку чи навіть у чому регулярно береш участь на фейсбуку.
Скажімо, дискусія про ставлення до росіян між Михайлом Драгомановим і Агатангелом Кримським (у якого, попри радикальніші позиції в цій дискусії, ані краплі української крові - батько білорус кримсько-татарського походження, мати полька, родина російськомовна й російськокультурна; себто його українство було суто політичним вибором). Цитую за "Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського" Соломії Павличко, ст. 224-5.

"15 травня 1890 року Драгоманов друкує в "Народі" відкритий лист проти "Правди" під заголовком "На увагу українолюбцям у Росії", де закликає не плутати російських тюремників з представниками російської культури. Кримський, який вбачає в Росії тотального гнобителя, нероздільного на "проґресивних" і "консервативних" осіб, нашвидкоруч у стані гніву, майже афекту пише відкритий лист до Драгоманова, який посилає до "Правди". У цьому листі він висловлює невіру в можливості спільної боротьби великоросів і українців проти царського уряду. Кримський привертає увагу Драгоманова до російської нетерпимості щодо українських питань і запитує: "Як ви нас присилуєте любити тих, хто і в своїм лібералізмі нас за націю не вважає? Куди ж тут спільна праця!" І трохи далі: "...чи культурний, чи некультурний народ москалі, чи вдоволений, чи невдоволений він з теперішнього правління, - нам він однаково ворожий, для нас однаково неприхильний". Кримський приймає ідею Драгоманова, що деякі дуже рідкісні представники російської культури можуть мати позитивне ставлення до українців, не заперечує він і ідею, що росіяни так само страждають від державного гніту. Однак він ставить пряме запитаня до Драгоманова, яким і завершується цей лист-стаття:
"Яким способом можна й треба українцям для здобуття прав і вольності (між іншим, певне, і прав національності) сполучитися з неприхильними до них москалями, та й не потопитися при тім в "общем русском море"? Або яким способом перетворити російську нетолерантність в толерантність? Коли Ви можете дати на це пораду (та, Бога ради, не загальними фразами, а точно!), тоді, будьте певні, ніхто Вам, крім щирої подяки, нічого не скаже.""



Те, що російська ліберальна інтелігенція за століття не змінилася, на жаль, схоже, свідчить, що рація не на боці Драгоманова, хоча той і чистішенько-демократичненький був, і писав не у стані афекту.

Comments

[freya-victoria.livejournal.com]

Нічого не змінилося :(