бо боюся, щоб молоко не пропало.
а так всіх шкода -- і загиблих, і поранених, і родини їхні.
а от керівництво вітчизняне, що війскове, що таке, що кожного дня демонструє свою профнепридатність, викликає все більше гніву і обурення. питання -- чи в нас взагалі не лишилося притомних людей, які можуть приймати рішення в умовах стресу? і якщо є, то чому вони досі не на ключових посадах?
правда, Дмитро каже, в усіх війнах воно так -- бардак, порнографія, лажання епічних масштабів.
а з гарних новин -- наша мала вже гулить на всю :) і всміхається, і щось промовляє, і розмахує рукима і ногима, і їсть регулярно, і взагалі золота дитина.
я досі не можу повірити, дивлячись на неї, що вона була всередині мене -- а тепер вона назовні, зовсім окрема і цілком самостійна людина, з власними бажаннями і потребами.
і не можу повірити, як вона за цей час виросла і змінилася.
і який лагідний з Дмитра татусь :) якби знала, що він отримуватиме від цього стільки задоволення -- давно б вже когось народила :)
(не народила б, звичайно. куди з маленькою дитиною тинятися по зйомних хатах чи жити в приймах)
а. ще одне.
на наступному тижні ми таки повертаємось в Київ. ну, тобто в Вишневе.
а так всіх шкода -- і загиблих, і поранених, і родини їхні.
а от керівництво вітчизняне, що війскове, що таке, що кожного дня демонструє свою профнепридатність, викликає все більше гніву і обурення. питання -- чи в нас взагалі не лишилося притомних людей, які можуть приймати рішення в умовах стресу? і якщо є, то чому вони досі не на ключових посадах?
правда, Дмитро каже, в усіх війнах воно так -- бардак, порнографія, лажання епічних масштабів.
а з гарних новин -- наша мала вже гулить на всю :) і всміхається, і щось промовляє, і розмахує рукима і ногима, і їсть регулярно, і взагалі золота дитина.
я досі не можу повірити, дивлячись на неї, що вона була всередині мене -- а тепер вона назовні, зовсім окрема і цілком самостійна людина, з власними бажаннями і потребами.
і не можу повірити, як вона за цей час виросла і змінилася.
і який лагідний з Дмитра татусь :) якби знала, що він отримуватиме від цього стільки задоволення -- давно б вже когось народила :)
(не народила б, звичайно. куди з маленькою дитиною тинятися по зйомних хатах чи жити в приймах)
а. ще одне.
на наступному тижні ми таки повертаємось в Київ. ну, тобто в Вишневе.
no subject
Date: 2014-06-14 06:17 pm (UTC)это реально самое главное и основное
все остальное преходяще
а этот момент - вечен и останется с тобой навсегда
no subject
Date: 2014-06-14 07:37 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-14 06:29 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-14 07:37 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-14 06:31 pm (UTC)Вони так смішно "балакають".
І ще ці "гууууу" і очі круглі та здивовані на все-все :)
no subject
Date: 2014-06-14 07:37 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-14 09:10 pm (UTC)Клас!
Мері, за цими всіма новинами, не привітав тебе з вашою з Дмитром головною новиною - тою, що зараз усміхається і добре їсть :) Отже - ВІТАЮ!!! От саме тепер і починається справжнє життя :))
no subject
Date: 2014-06-15 02:14 pm (UTC)я тебе регулярно читаю, але останні місяці коментувати можу дуже рідко.
можеш нам на честь народження донечки надіслати для неї якусь маленьку іграшку чи ще щось таке, ми будемо вдячні :)
а з нас -- листівка з Луцька :)
no subject
Date: 2014-06-15 04:46 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-15 04:43 am (UTC)И пусть уже кончится этот ужас ((
no subject
Date: 2014-06-15 02:14 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-15 07:03 pm (UTC)no subject
Date: 2014-06-16 11:45 am (UTC)А еще деточков и потом народить можно, если захочется! были б все здоровы... Как мама?
no subject
Date: 2014-06-18 10:08 am (UTC)no subject
Date: 2014-06-17 05:06 am (UTC)Видела фоточку в более раннем посте. Татьяна Дмитриевна милашечка, пусть растёт большой, здоровой, благополучной - и чтоб жилось ей в мирной и свободной стране!
no subject
Date: 2014-06-18 10:07 am (UTC)