З ватних методичок
Aug. 29th, 2014 09:52 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Originally posted by
dniprovska at З ватних методичок
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
З самого початку московсько-української війни в інформаційний простір регулярно вкидається теза-деза, що війна "вигодна обєім сторонам".
Мета такого маніпуляційного прийому - посіяти в українському соціумі недовіру до власного уряду та "ловкім двіженієм рукі" зрівняти керівництво країни-агресора й керівництво країни-жертви агресії.
От і політологічна "фея Розабельверде", яка причісувала колись плішивого Крихітку Цахеса, коментуючи мінську зустріч, "авторитетно" зазначила: "Надо честно признаться, перемирие не нужно ни одной из сторон"...(http://www.novayagazeta.ru/profile/36016/)
У цій ніби-то мудрій, глибокій фразі міститься витончене лукавство. Бо якогось абстрактного перемир'я зазвичай не буває. Перемир'я завжди укладається на певних умовах. І якщо сторона відмовилася від замирення, то це зовсім не обов'язково означає, що їй не вигідне припинення кровопролиття, це може означати, що їй висунули такі умови, на які жоден поважаючий себе суб'єкт не погодиться.
Війна - дороге задоволення. Навіщо українській владі, і так обтяженій купою економічних проблем, головний біль у вигляді зруйнованої інфраструктури крупного регіону, облаштування біженців, військових витрат, тощо. А от для керівництва РФ військове протистояння з Україною не настільки обтяжливе, бо воєнні дії відбуваються не на його території, запас міцності російської економіки значно вищий, ніж української, вищою є і готовність населення обмежувати свої матеріальні потреби заради "вєлічія Государства Россійскаго". Зате війна на Донбасі - чудовий привід для відволікання уваги електорату від економічних проблем та подальшої концентрації влади.
Нам настійливо вкладають у мозок думку, що якби українська влада захотіла, вона давно б уже вигнала окупантів з Донбасу. От тільки всі рецепти, ЯК вигнати окупантів виявляються на практиці не дієвими і навіть згубними.
Спочатку репетували: закрийте кордон!!! Влада спеціально не закриває кордон, щоб потягнути війну і вбити в ній цвіт нації!!! Спробували закрити - "браццкій народ" став гатити по наших солдатах із "Градів", збільшуючи кількість втрат.
Тепер волають: "пачіму нє взялі Данєцк і Луганск? Сіл же дастатачна!!!". От я не знаю, звідки у диванних аналітиків та деяких учасників добровольчих батальйонів, які висловлюють цю думку така впевненість, що сил достатньо? Звідки у них інформація про наші сили? І навіщо вони цим прилюдно хваляться?
Але останні події засвідчили: очищення Донецька і Луганська від ірегулярних воєнізованих формувань проблеми деокупації не вирішить, бо варто українським силам звільнити населені пункти Донбасу від зайд та колабораціоністів, Путін посилає в контратаку регулярні частини ВС РФ, які вибивають наших вояків з уже звільнених міст.
Слід розуміти, що Росія належить до того типу підлих, параноїдальних агресорів, котрим властиво приписувати своїй жертві власні вади і наміри. Теза "вайна вигадна всєм", яку генерують московські політтехнологи і підхоплюють тисячі проплачених ховрашків та корисних ідіотів, - це типова проекція типу "укропов-фашистов" та засмальцьованого анекдоту "а нас за що???".
Збройне протистояння в Донбасі прийняло затяжний характер, бо ми маємо справу не з місцевими сепаратистами-ополченцями, як нас хочуть запевнити, а з Російською Федерацією, - країною, котра має над нами значну перевагу як в економічному, так і у військовому плані, а наші союзники - самі знаєто хто :(
Ну і додайте до цього той факт, що 23 роки ми гробили свої збройні сили та систему безпеки і жили за принципом "аби тільки войни не було" у той час, коли наш ворог методично точив на нас зуби. І талановиті генерали, які не крадуть і не роблять помилок за пару місяців у наших ЗСУ не з'являться. Доведеться воювати поки що з тими, що є у наявності.
Зараз іде боротьба за виживання, бо Незалежна, Успішна Україна і Велика Росія - речі абсолютно несумісні. Або Росія нас задавить і затягне в свій Тайожний Тупик, або вона перестане існувати у нинішніх кордонах. Третього не дано.
(В принципі, РФ все одно рано чи пізно перестане існувати у своїх нинішніх кордонах, бо вона вже повністю вичерпала свій потенціал для розвитку, але тут питання в тому, чи зможе вона і нас затягти з собою в історичну могилу, подовживши за наш рахунок своє безплідне життя).
Так що годі вестися на провокації кремлівських тролів. Перш, ніж прийняти на віру те, чи інше твердження, слід хоча б трохи поворушити мізками. Є лише одна аксіома, яку слід беззастережно сприйняти: правда на нашому боці і ми мусимо перемогти.
Мета такого маніпуляційного прийому - посіяти в українському соціумі недовіру до власного уряду та "ловкім двіженієм рукі" зрівняти керівництво країни-агресора й керівництво країни-жертви агресії.
От і політологічна "фея Розабельверде", яка причісувала колись плішивого Крихітку Цахеса, коментуючи мінську зустріч, "авторитетно" зазначила: "Надо честно признаться, перемирие не нужно ни одной из сторон"...(http://www.novayagazeta.ru/profile/36016/)
У цій ніби-то мудрій, глибокій фразі міститься витончене лукавство. Бо якогось абстрактного перемир'я зазвичай не буває. Перемир'я завжди укладається на певних умовах. І якщо сторона відмовилася від замирення, то це зовсім не обов'язково означає, що їй не вигідне припинення кровопролиття, це може означати, що їй висунули такі умови, на які жоден поважаючий себе суб'єкт не погодиться.
Війна - дороге задоволення. Навіщо українській владі, і так обтяженій купою економічних проблем, головний біль у вигляді зруйнованої інфраструктури крупного регіону, облаштування біженців, військових витрат, тощо. А от для керівництва РФ військове протистояння з Україною не настільки обтяжливе, бо воєнні дії відбуваються не на його території, запас міцності російської економіки значно вищий, ніж української, вищою є і готовність населення обмежувати свої матеріальні потреби заради "вєлічія Государства Россійскаго". Зате війна на Донбасі - чудовий привід для відволікання уваги електорату від економічних проблем та подальшої концентрації влади.
Нам настійливо вкладають у мозок думку, що якби українська влада захотіла, вона давно б уже вигнала окупантів з Донбасу. От тільки всі рецепти, ЯК вигнати окупантів виявляються на практиці не дієвими і навіть згубними.
Спочатку репетували: закрийте кордон!!! Влада спеціально не закриває кордон, щоб потягнути війну і вбити в ній цвіт нації!!! Спробували закрити - "браццкій народ" став гатити по наших солдатах із "Градів", збільшуючи кількість втрат.
Тепер волають: "пачіму нє взялі Данєцк і Луганск? Сіл же дастатачна!!!". От я не знаю, звідки у диванних аналітиків та деяких учасників добровольчих батальйонів, які висловлюють цю думку така впевненість, що сил достатньо? Звідки у них інформація про наші сили? І навіщо вони цим прилюдно хваляться?
Але останні події засвідчили: очищення Донецька і Луганська від ірегулярних воєнізованих формувань проблеми деокупації не вирішить, бо варто українським силам звільнити населені пункти Донбасу від зайд та колабораціоністів, Путін посилає в контратаку регулярні частини ВС РФ, які вибивають наших вояків з уже звільнених міст.
Слід розуміти, що Росія належить до того типу підлих, параноїдальних агресорів, котрим властиво приписувати своїй жертві власні вади і наміри. Теза "вайна вигадна всєм", яку генерують московські політтехнологи і підхоплюють тисячі проплачених ховрашків та корисних ідіотів, - це типова проекція типу "укропов-фашистов" та засмальцьованого анекдоту "а нас за що???".
Збройне протистояння в Донбасі прийняло затяжний характер, бо ми маємо справу не з місцевими сепаратистами-ополченцями, як нас хочуть запевнити, а з Російською Федерацією, - країною, котра має над нами значну перевагу як в економічному, так і у військовому плані, а наші союзники - самі знаєто хто :(
Ну і додайте до цього той факт, що 23 роки ми гробили свої збройні сили та систему безпеки і жили за принципом "аби тільки войни не було" у той час, коли наш ворог методично точив на нас зуби. І талановиті генерали, які не крадуть і не роблять помилок за пару місяців у наших ЗСУ не з'являться. Доведеться воювати поки що з тими, що є у наявності.
Зараз іде боротьба за виживання, бо Незалежна, Успішна Україна і Велика Росія - речі абсолютно несумісні. Або Росія нас задавить і затягне в свій Тайожний Тупик, або вона перестане існувати у нинішніх кордонах. Третього не дано.
(В принципі, РФ все одно рано чи пізно перестане існувати у своїх нинішніх кордонах, бо вона вже повністю вичерпала свій потенціал для розвитку, але тут питання в тому, чи зможе вона і нас затягти з собою в історичну могилу, подовживши за наш рахунок своє безплідне життя).
Так що годі вестися на провокації кремлівських тролів. Перш, ніж прийняти на віру те, чи інше твердження, слід хоча б трохи поворушити мізками. Є лише одна аксіома, яку слід беззастережно сприйняти: правда на нашому боці і ми мусимо перемогти.