maryxmas | стрічечка

якщо ви пам"ятаєте, в травні я писала, що під Карловкою наш із чоловіком давній друг Олег пропав без вісти.
пару тижнів тому з"явилися підстави вірити, що він дійсно тоді не загинув і може бути десь живий.
його мама разом з Хавром і моїм чоловіком їдуть його шукати -- чи хоча б сліди, куди він міг потрапити.

але я не про це.
дістала Дмитрові з шафи рюкзачок, скласти речі в дорогу. а на рюкзаку стрічечка жовто-блакитна -- аж сіра. попросив її випрати. не знаю, чи почепить назад, чи я почеплю, коли вони повернуться.
так я про стрічечку.
я почепила помаранчеву стрічку на свій рюкзак десь в листопаді 2004 року -- коли за це ще цілком могли побити.
і носила її аж майже до кінця літа наступного року -- а потім замінила її на жовто-блакитну. я купила її тоді пару метрів у крамниці поблизу від площі Льва Толстого (коли ми прийдемо до влади, оце теж треба буде перейменувати) і відрізала по шматочку на бантик всім, хто приходили до нас на глінтвейни -- що їх варив Олег.

ця стрічка на рюкзаку з"їздила зі мною в Штати, повернулася звітам і пережила ще одну революцію.
а тепер я її випрала і не знаю, чи вішати її чоловікові на рюкзак -- чи не ризикувати.
бо кажуть, там на сході багато людей просто чекає, яка влада нарешті прийде, і чимало тих, хто чекає, що прийде не наша влада...