maryxmas | вже котрий тиждень, якщо не місяць

не можу читати новини. що українські. що світові. в мене нема більше душевних сил опрацьовувати розуміння, скільки людей -- дітей, жінок, чоловіків, старих -- гине на сході. в Сирії. в країнах Африки.
ніби нерви мої зачистили ножем, як дроти, і тепер мені від тих новин б"є струмом. і я уникаю цих новин.
бо боляче, по факту, фізично.

і в мене вже не лишилося терпіння читати від росіян -- навіть притомних і розумних -- про те, які українці погані, збочені, фашисти і матюкаються на росіян.
хочеться закрити свій особистий простір від них назавжди.

а сексистські вислови і жарти викликають сильне і негайне бажання жартунові перевалити з ноги по писку.
як, до речі, і жінок, які висміюють феміністок чи кпинять з них.
тому мені треба сидіти вдома і не ходити у фейсбук. бо там люди останнім часом геть показилися і навіть не намагаються триматися берегів.

а мені з собою ще жити.