і про власний досвід писала не один раз.
сподіваюся, це якось посприяло тому, що сьогодні вже другу добу поспіль український фб ковбасить від жіночих історій.
між іншим, про історії.
і вітання з минулого. в мене зараз під грип вже кілька тижнів болить правий лікоть. той, який мені по п"яні колись ледь не зламав мій колишній чоловік.
це при тому, що я на той час вже давно була феміністкою. і мала за спиною 5 років занять бойовими мистецтвами. і самообороною займалася. і в спарінгах стояла проти хлопців цілком нормально.
але він був п"яний. і йому не подобалося, що мені не подобається, що він п"яний.
і якби не мій брат, геть малий, але рішучий -- я не знаю, чим би тоді це закінчилося. (я довго після того лікувала лікоть -- правда, в поліклініці на нього не звернули особливої уваги, бо на фоні моїх спортинвих травм -- розтягнутих зв"язок, потягнутих суглобів і синців на півспини той один нещасний лікоть ну геть не вражав уяву)
пізніше ще був епізод -- коли чоловік по п"яні мене намагався придушити. не так, щоб вбити, а щоб заткнулася.
а ще він мені розповідав, що я блядь. і що всі в нашій компанії так про мене думають (правда, по ходу дискусії з"ясувалося, що в його сприйнятті кожна сексуально активна жінка, байдуже, з ким, є бляддю)
а знаєте, що найсоромніше? що жоден з цих епізодів не примусив мене з ним розлучитися. тільки коли я перебралася в Київ і знайшла собі тусовку, я вирішила із ним розлучитися. і то після місяців вислуховування, яка я погана господиня і як мене не можна пускати на кухню, і як погано я співаю у ванні, і які в мене друзі ідіоти -- при цьому він бухав за мої гроші, поїв своїх друзів, ссцявся в штани -- і коли я поставила його перед фактом, що ми розлучаємось, він почав виносити мене мозок, як я могла! я ж сама його навчила, що якщо проблема, треба про неї говорити! але говорити в мене не було сил.
він мені пару днів тому наснився. уві сні він знову виносив мені мозок тим, яка я недолуга.
зі.
Татуся Бо
І тег, #янебоюсьсказати, має на завтра перетворитися на #янебоюсьвїбати? із способами самозахисту і історіями принизливого вирубання зазіхальщика.
свого часу я для себе вирішила -- якщо хтось намагатиметься до мене чіплятися чи пробувати згвалтувати, я цього хлопа битиму на ураження. і навіть якщо вб"ю -- нестрашно.
я сама собі дала дозвіл боронити себе всіма можливими засобами. і от не повірите -- відтоді до мене не чіплялися.
правда, одного разу мене змусили до сексу -- у форматі легше дати, ніж пояснити, чому не хочеш.
і до недавнього часу будівельники та далекобійники свистіли мені в спину. але свист то нестрашно.
ззі.
шановні френди-чоловіки.
я вам зізнаюся -- я людина лагідна і в реалі зазвичай спокійна (ну, якщо ви не намагаєтесь при мені розповідати, яка класна ідея легалізувати в Україні проституцію чи які дурні ті феміністки), але кожного чоловіка, який потрапляє мені у коло спілкування, при знайомстві я уважно розглядаю і вирішую для себе, куди вас бити, якщо вам раптом спаде на думку зробити мені (чи іншій жінці) щось погане.
правда, незнайомих чоловіків в ліфті я не лише розглядаю -- я одразу цілюся. щоб встигнути першою.
і так, знання, що я можу спричинити значну шкоду будь-кому, хто спробує спричинити шкоду мені, робить мене куди спокійнішою і миролюбнішою.
принаймні, коли мені не трапляються на очі новини, як чоловік згвалтував свою 19-денну дочку насмерть.
сподіваюся, це якось посприяло тому, що сьогодні вже другу добу поспіль український фб ковбасить від жіночих історій.
між іншим, про історії.
і вітання з минулого. в мене зараз під грип вже кілька тижнів болить правий лікоть. той, який мені по п"яні колись ледь не зламав мій колишній чоловік.
це при тому, що я на той час вже давно була феміністкою. і мала за спиною 5 років занять бойовими мистецтвами. і самообороною займалася. і в спарінгах стояла проти хлопців цілком нормально.
але він був п"яний. і йому не подобалося, що мені не подобається, що він п"яний.
і якби не мій брат, геть малий, але рішучий -- я не знаю, чим би тоді це закінчилося. (я довго після того лікувала лікоть -- правда, в поліклініці на нього не звернули особливої уваги, бо на фоні моїх спортинвих травм -- розтягнутих зв"язок, потягнутих суглобів і синців на півспини той один нещасний лікоть ну геть не вражав уяву)
пізніше ще був епізод -- коли чоловік по п"яні мене намагався придушити. не так, щоб вбити, а щоб заткнулася.
а ще він мені розповідав, що я блядь. і що всі в нашій компанії так про мене думають (правда, по ходу дискусії з"ясувалося, що в його сприйнятті кожна сексуально активна жінка, байдуже, з ким, є бляддю)
а знаєте, що найсоромніше? що жоден з цих епізодів не примусив мене з ним розлучитися. тільки коли я перебралася в Київ і знайшла собі тусовку, я вирішила із ним розлучитися. і то після місяців вислуховування, яка я погана господиня і як мене не можна пускати на кухню, і як погано я співаю у ванні, і які в мене друзі ідіоти -- при цьому він бухав за мої гроші, поїв своїх друзів, ссцявся в штани -- і коли я поставила його перед фактом, що ми розлучаємось, він почав виносити мене мозок, як я могла! я ж сама його навчила, що якщо проблема, треба про неї говорити! але говорити в мене не було сил.
він мені пару днів тому наснився. уві сні він знову виносив мені мозок тим, яка я недолуга.
зі.
Татуся Бо
І тег, #янебоюсьсказати, має на завтра перетворитися на #янебоюсьвїбати? із способами самозахисту і історіями принизливого вирубання зазіхальщика.
свого часу я для себе вирішила -- якщо хтось намагатиметься до мене чіплятися чи пробувати згвалтувати, я цього хлопа битиму на ураження. і навіть якщо вб"ю -- нестрашно.
я сама собі дала дозвіл боронити себе всіма можливими засобами. і от не повірите -- відтоді до мене не чіплялися.
правда, одного разу мене змусили до сексу -- у форматі легше дати, ніж пояснити, чому не хочеш.
і до недавнього часу будівельники та далекобійники свистіли мені в спину. але свист то нестрашно.
ззі.
шановні френди-чоловіки.
я вам зізнаюся -- я людина лагідна і в реалі зазвичай спокійна (ну, якщо ви не намагаєтесь при мені розповідати, яка класна ідея легалізувати в Україні проституцію чи які дурні ті феміністки), але кожного чоловіка, який потрапляє мені у коло спілкування, при знайомстві я уважно розглядаю і вирішую для себе, куди вас бити, якщо вам раптом спаде на думку зробити мені (чи іншій жінці) щось погане.
правда, незнайомих чоловіків в ліфті я не лише розглядаю -- я одразу цілюся. щоб встигнути першою.
і так, знання, що я можу спричинити значну шкоду будь-кому, хто спробує спричинити шкоду мені, робить мене куди спокійнішою і миролюбнішою.
принаймні, коли мені не трапляються на очі новини, як чоловік згвалтував свою 19-денну дочку насмерть.
no subject
Date: 2016-07-06 10:35 pm (UTC)Накопилася якась критична маса та відбувся якісний стрибок. Так мені зараз здається.
Щось надзвичайне відбувається зараз.
На ці теми говорять різні люди, дуже відверто, навіть ті, від яких я не очікувала. Це може насправді щось змінити, якісь зрушення відбуваються в головах багатьох, і жінок, і чоловіків.
Звісно, це не виправить все та одразу, але "лёд тронулся".
no subject
Date: 2016-07-07 12:24 pm (UTC)no subject
Date: 2016-07-07 12:12 am (UTC)А вообще ужас конечно. Привычный такой
no subject
Date: 2016-07-07 12:24 pm (UTC)і в кожної таких історій мішок.