maryxmas | серед речей, за які я люблю мого чоловіка -- те що він

заохочує і підштовхує мене робити те, що я хочу -- але не наважуюся.
була в мене подруга. після кожної зустрічі з нею я тижнями не могла прийти в норму, бо переживала після того гидкого, що вона мені казала про мене.
він мене запитав -- ну і ото нашо ти з нею продовжуєш спілкуватися? і мені як брила з душі впала. і дійсно, припинення спілкування з нею мені добре допомогло.
це один серед багатьох інших випадків, коли його питання допомогли мені побачити ситуацію з іншого кута -- і поміняти своє ставлення і поведінку.
він так само останні 15 років мені каже, щоб я не сварилася в інтернетіках, а сідала писати книжки про фемінізм. але з цим дешо важче.

але я не проте.
сьогодні він взяв малу і поїхав з нею в село до тітки -- там кошенята, курчата, кролички і козенята (в сусідки), а я, відповідно, маю сидіти працювати.
оцке я сиджу, намагаюся працювати -- і бачу у вікні чорний дим.
(інстаграм, зараза, не дає фоточку вставити.)
коротше, дзвоню йому. кажу, тут чорний дим. і хочеться піти подивитися, і якось того не тейво. а він мені -- а йди. купиш собі пити, подивишся, що там таке.
і я пішла і подивилася. і купила собі квасу.
але це я не про пожежу. а про те, який в мене чоловік турботливий :)