красива пісня
Mar. 9th, 2022 02:54 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Александра Смилянская
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5091588280907174
Сіла птаха білокрила на тополю.
Сіло сонце понад вечір за поля.
Назбирала, назбирала я поволі
молодого, молодого москаля.
Майже цілий, хоч не вистачає ока
та не можу знайти правую ногу.
Залишилась з хлопця із Владивостока
ця червона вишиванка на снігу.
Викидала його древні драні берці.
Позбивала його сльози наче скло.
Все зібрала. Не знайшла я тільки серце,
бо його там, вочевидь, і не було.
Така ніжна, наче місячна царівна,
але зараз, вже не стримуючи гнів,
«Миколаїв», «Волноваха», «Харків», «Рівне»
викладаю я очима москалів.
Може б було в тебе ще сімейне щастя.
Може була б не остання ця весна.
Ми ж казали тобі прямо: нехуй шастать
там, де наша артилерія луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
засинає закривавлена земля.
Вже немає місця в моїм житнім полі,
щоб ховати чергового москаля.
https://www.facebook.com/alexandra.smilansky/posts/5091588280907174
Сіла птаха білокрила на тополю.
Сіло сонце понад вечір за поля.
Назбирала, назбирала я поволі
молодого, молодого москаля.
Майже цілий, хоч не вистачає ока
та не можу знайти правую ногу.
Залишилась з хлопця із Владивостока
ця червона вишиванка на снігу.
Викидала його древні драні берці.
Позбивала його сльози наче скло.
Все зібрала. Не знайшла я тільки серце,
бо його там, вочевидь, і не було.
Така ніжна, наче місячна царівна,
але зараз, вже не стримуючи гнів,
«Миколаїв», «Волноваха», «Харків», «Рівне»
викладаю я очима москалів.
Може б було в тебе ще сімейне щастя.
Може була б не остання ця весна.
Ми ж казали тобі прямо: нехуй шастать
там, де наша артилерія луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
засинає закривавлена земля.
Вже немає місця в моїм житнім полі,
щоб ховати чергового москаля.