![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
мандрівна жаба -1
May. 30th, 2022 10:15 pmвчора я без пригод викликала таксі, доїхала до возкалу, пройшла все ще незвично порожнім переходом, влаштувалася в куточку вагона. поїзд був зайнятий весь. у 9 вагон людей чомусь пускали через двері восьмого.
багато дітей, тварин -- і частина з них всю ніч то ридала, то вила.
поруч зі мно. їхав молодий хлоп на навчання у Варшаву -- зі стосом паперів з перекладом нотаріально завіреним. наші прикордонниці двічі перетрушували той стос.
протягом всього рейсу на екранах крутили купу інформаційної соціальної реклами -- включно з протидією торгівлі людьми -- без жодного слова, як ця небезпека актуальна саме для жінок і для молодих дівчат, та ще й дрібним шрифтом. біля туалету висить пріплена наліпка зі схожими порадами, але там їх хоч прочитати можна.
їхали манівцями -- через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль. прибули в Перемишль о 5.15 за польським часом -- але на перон нас випускали повагонно, так що на вулицю я вийшла вже по шостій.
черга на паспортний контроль була довга, але рухалася швидко.
в ВОрлд кітчен заходити я не стала -- після 4 з переривами годин сну (бо дитина волала всю ніч) їсти не хотілося зовсім.
в Перемишлі з того боку, де вихід від прикордонників, ніякої інформації для біженок я не знайшла -- тільки вказівники і стрілки, де ця інформація має бути. довелося тягатися з валізою через весь вокзал підземними переходами -- і в касовому залі я побачила величезну чергу. там люб"язна волонтерка спитала мене, куди я хочу їхати, і сказала, що квиток можна не брати в касі, а взяти прямо в потязі.
на вокзалі в Перемишлі бачила купу написаних від руки оголошень -- Бережіться торговців людьми / Бережіться викрадачів! знову без пояснень чи специфіки щодо жінок.
поки я доїхала до Кракова -- я кілька разів вставала, щоб поступитися місцем людям, які сіли на той поїзд з квитками з місцем.
у вагоні було багато, якщо я правильно розумію, чи то ромок, чи то румунок з купами дітей.
доїхала до Кракова за три години. наступного разу купуватиму квиток з місцем.
у Кракові на вокзалі таке оголошення було одне і друковане.
у Кракові поснідала в БургерКінзі (так, я маю ностальгію за часом, коли я жила в СоКал).
після того зустрілася з чудовою Olga Guivan , яка влаштувала мені швиденький огляд центру Кракова і частування всякого смачного.
на виставку Коти в східному та західному мистецтві в Центр японської культури, на жаль, не потрапили.
багато дітей, тварин -- і частина з них всю ніч то ридала, то вила.
поруч зі мно. їхав молодий хлоп на навчання у Варшаву -- зі стосом паперів з перекладом нотаріально завіреним. наші прикордонниці двічі перетрушували той стос.
протягом всього рейсу на екранах крутили купу інформаційної соціальної реклами -- включно з протидією торгівлі людьми -- без жодного слова, як ця небезпека актуальна саме для жінок і для молодих дівчат, та ще й дрібним шрифтом. біля туалету висить пріплена наліпка зі схожими порадами, але там їх хоч прочитати можна.
їхали манівцями -- через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль. прибули в Перемишль о 5.15 за польським часом -- але на перон нас випускали повагонно, так що на вулицю я вийшла вже по шостій.
черга на паспортний контроль була довга, але рухалася швидко.
в ВОрлд кітчен заходити я не стала -- після 4 з переривами годин сну (бо дитина волала всю ніч) їсти не хотілося зовсім.
в Перемишлі з того боку, де вихід від прикордонників, ніякої інформації для біженок я не знайшла -- тільки вказівники і стрілки, де ця інформація має бути. довелося тягатися з валізою через весь вокзал підземними переходами -- і в касовому залі я побачила величезну чергу. там люб"язна волонтерка спитала мене, куди я хочу їхати, і сказала, що квиток можна не брати в касі, а взяти прямо в потязі.
на вокзалі в Перемишлі бачила купу написаних від руки оголошень -- Бережіться торговців людьми / Бережіться викрадачів! знову без пояснень чи специфіки щодо жінок.
поки я доїхала до Кракова -- я кілька разів вставала, щоб поступитися місцем людям, які сіли на той поїзд з квитками з місцем.
у вагоні було багато, якщо я правильно розумію, чи то ромок, чи то румунок з купами дітей.
доїхала до Кракова за три години. наступного разу купуватиму квиток з місцем.
у Кракові на вокзалі таке оголошення було одне і друковане.
у Кракові поснідала в БургерКінзі (так, я маю ностальгію за часом, коли я жила в СоКал).
після того зустрілася з чудовою Olga Guivan , яка влаштувала мені швиденький огляд центру Кракова і частування всякого смачного.
на виставку Коти в східному та західному мистецтві в Центр японської культури, на жаль, не потрапили.
