![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
щойно повернулася до хати з балкону.
вирішила насолодитись погодою (поки в нас ще не дуже гаряче -- бо до пустелі тут геть недалеко. недарма Каліфорнія в перекладі з іспанської -- це розпечена пічка) і витягла свою коробку з-під принтера, шо слугує мені за письмовий столічок, і своє кріселко на балкон, щоб почитати про когнітивну лінгвістику.
і вдягнена, як пур"ядна кобіта, лише у бікіні. бо шкіра в мене біла, як сметана, і щоб на ній з"явилася хоча б сирітська засмага, треба добряче посидіти на сонці. а на місцевому сонці довго не всидиш...
але ж, холєра, як на дворі добре! тепленько, сонечко пригріва, небо прозоре і блакитне, білі хмаринки висять нерухомо, як намальовані на китайській акварелі, вітерець ледь помітно гойдає віття й голки -- а на соснах тут голки довжелезні і м"які, такі гарні, пташки цвірінькають, в трьох (ну, брешу, в чотирьох) метрах від мене на гілці білка наполегливо гризе шишку, в метрі в інший бік колібрі задоволено смокче свіжий цукровий сиропчик з годувалки. сусіди розводять барбекю і гидко смердять отою рідиною, що нею поливають вугілля, щоб краще горіло, -- я їх не бачу, але сморід відчуваю добре, але навіть він не здатен зіпсувати мені насолоду, ніхто не волає, бо, схоже, родини із дітьми роз"їхалися на весняні канікули...
ну як тут можна вчитись?
тож я просто сиділа на сонечку і насолоджувалась.
зі.
але я зламала дірокол, який ми привезли з дому.
а ще загубила нові сонцезахисні окуляри. які купила буквально тиждень тому із криком "бляха муха". такі шикарні окулярики були... так шкода.
а ще в мене порвався біло-червоно-білий браслетик "За свабоду"
ззі.
а ще мені подарували два квитки у Діснейленд. і мені треба знайти спосіб туди потрапити до того, як їхній строк дії спливе.
зззі.
але ж, холєра, як на дворі добре!
вирішила насолодитись погодою (поки в нас ще не дуже гаряче -- бо до пустелі тут геть недалеко. недарма Каліфорнія в перекладі з іспанської -- це розпечена пічка) і витягла свою коробку з-під принтера, шо слугує мені за письмовий столічок, і своє кріселко на балкон, щоб почитати про когнітивну лінгвістику.
і вдягнена, як пур"ядна кобіта, лише у бікіні. бо шкіра в мене біла, як сметана, і щоб на ній з"явилася хоча б сирітська засмага, треба добряче посидіти на сонці. а на місцевому сонці довго не всидиш...
але ж, холєра, як на дворі добре! тепленько, сонечко пригріва, небо прозоре і блакитне, білі хмаринки висять нерухомо, як намальовані на китайській акварелі, вітерець ледь помітно гойдає віття й голки -- а на соснах тут голки довжелезні і м"які, такі гарні, пташки цвірінькають, в трьох (ну, брешу, в чотирьох) метрах від мене на гілці білка наполегливо гризе шишку, в метрі в інший бік колібрі задоволено смокче свіжий цукровий сиропчик з годувалки. сусіди розводять барбекю і гидко смердять отою рідиною, що нею поливають вугілля, щоб краще горіло, -- я їх не бачу, але сморід відчуваю добре, але навіть він не здатен зіпсувати мені насолоду, ніхто не волає, бо, схоже, родини із дітьми роз"їхалися на весняні канікули...
ну як тут можна вчитись?
тож я просто сиділа на сонечку і насолоджувалась.
зі.
але я зламала дірокол, який ми привезли з дому.
а ще загубила нові сонцезахисні окуляри. які купила буквально тиждень тому із криком "бляха муха". такі шикарні окулярики були... так шкода.
а ще в мене порвався біло-червоно-білий браслетик "За свабоду"
ззі.
а ще мені подарували два квитки у Діснейленд. і мені треба знайти спосіб туди потрапити до того, як їхній строк дії спливе.
зззі.
але ж, холєра, як на дворі добре!
no subject
Date: 2008-03-17 01:16 am (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 02:21 am (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 04:33 am (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 05:00 am (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 05:24 am (UTC)тады ой
no subject
Date: 2008-03-17 05:28 am (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 11:07 am (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 05:57 pm (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 01:59 pm (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 05:57 pm (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 05:44 pm (UTC)А через Ваші окуляри чомусь згадалась одна історійка. Була в мене знайома, родом з Лагденпохья (вона зазвичай перекручувала цю назву на не дуже пристойну: лаптем по ...) - це в Карелії. А Карелія, як відомо, Країна озер. Біля одного з озер вони й жили. Батько в неї був затятий рибалка. Єдина проблема - підсліпуватий, тож мусив вдягати окуляри коли виходів на човні. Але батько в неї був не лише підсліпувата а досить неуважна людина. Отже щоразу губив ті окуляри, впускаючи їх у воду. І як казала мені та знайома:"Там, мабуть, ціле дно того озера всіяне татовими окулярами". Ось така історійка...
no subject
Date: 2008-03-17 05:56 pm (UTC)в мене в хаті всі носили окуляри для читання -- і тато, і мама, і бабуся. то в них в кожного був свій моднявий мотузок :)
no subject
Date: 2008-03-17 06:04 pm (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 07:14 pm (UTC)зі.
я практик до мозку кісток.
no subject
Date: 2008-03-17 08:08 pm (UTC)no subject
Date: 2008-03-17 11:52 pm (UTC)