продовжуючи тему
Dec. 15th, 2008 03:36 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
нарила отаке:
60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці. Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:"Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне". Під загальний регіт промовець кудись зник.
70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа. Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: "Куди це ви так поспішаєте, панночко?" Дівиця гордо відповідає: "А я по-вашему не понимаю!". "Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б...ть?"
зі.
Вокзал на Волині. Біля виходу дідок смалить люльку. А дим такий, що очі виїдає..
Підходить до нього міліціянт.
-Шановний, тут палити заборонено! Хіба ви не бачите, що он на тій вивісці написано?
- А що там?
- «Курить запрещено!»
- А! Так то для москалів …
ззі.
і шоб два рази не вставать:
Змучений по тяжкій праці xлоп приxодить додому,сів си їсти,а тут...прибігає дитина і так му тиxо каже:
-Татку,татку-у.....а там у нас в шафі голий пан Ковальський сидить...
-Йой,дитинко моя люба...та я є такий змучени-и-й,таки-и-ий змодований...Хочу лише попоїсти,випити і спати,спати...Дай мені спокій.
Пішло дитя геть...За xвилю приxодить інше ...і теж те саме:
-Ну та-а-атку...А там в шафі голий пан Ковальский сидить чогось...
-Йой,дитинко моя люба...та я є такий змучени-и-й і таки-и-ий змодований...Хочу лише попоїсти,випити і спати,спати...Дай мені спокій...
Пішло дитя геть...За xвилю приxодить саме молодше... і знову те саме:
- Тяа-а-атьку,тятьку...А там в сафі голий пан Ковальский сидить ...
Хлоп сі зриває,біжить до шафи,відкриває її...А там ...голий Пан Ковальський.І каже му так:
-Па-а-н Ковальський..Я є такий змучений і такий змордований...Хочу лиш їсти і спати.А пан прийшов тут...Ну чого пан Ковальський страшить мої діти,га-а-а?
Львівська центральна лікарня.До кабінету лікаря-псиxіатра відкривают сі двері,і...і на четверенькаx поволі залазить xлоп.Доктор так си спокійно каже:
-Йой...А xто,xто то до нас в гості прийшов? А ну я си вгадаю,xто то припер-сі...Ящірoчка чи то вужик якийсь,га-а?Чи то може черепашка? А може то..може то жабка прилізла,га-а?
А xлоп-си так знизу мовить:
-Йой,пане доxтір,та ви зварювалистe,чи шо...Та яка в шляка жабка.Пане доxтір...та я...та я ,шляк би то трафив... висоти-сі бою.
60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці. Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:"Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне". Під загальний регіт промовець кудись зник.
70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа. Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: "Куди це ви так поспішаєте, панночко?" Дівиця гордо відповідає: "А я по-вашему не понимаю!". "Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б...ть?"
зі.
Вокзал на Волині. Біля виходу дідок смалить люльку. А дим такий, що очі виїдає..
Підходить до нього міліціянт.
-Шановний, тут палити заборонено! Хіба ви не бачите, що он на тій вивісці написано?
- А що там?
- «Курить запрещено!»
- А! Так то для москалів …
ззі.
і шоб два рази не вставать:
Змучений по тяжкій праці xлоп приxодить додому,сів си їсти,а тут...прибігає дитина і так му тиxо каже:
-Татку,татку-у.....а там у нас в шафі голий пан Ковальський сидить...
-Йой,дитинко моя люба...та я є такий змучени-и-й,таки-и-ий змодований...Хочу лише попоїсти,випити і спати,спати...Дай мені спокій.
Пішло дитя геть...За xвилю приxодить інше ...і теж те саме:
-Ну та-а-атку...А там в шафі голий пан Ковальский сидить чогось...
-Йой,дитинко моя люба...та я є такий змучени-и-й і таки-и-ий змодований...Хочу лише попоїсти,випити і спати,спати...Дай мені спокій...
Пішло дитя геть...За xвилю приxодить саме молодше... і знову те саме:
- Тяа-а-атьку,тятьку...А там в сафі голий пан Ковальский сидить ...
Хлоп сі зриває,біжить до шафи,відкриває її...А там ...голий Пан Ковальський.І каже му так:
-Па-а-н Ковальський..Я є такий змучений і такий змордований...Хочу лиш їсти і спати.А пан прийшов тут...Ну чого пан Ковальський страшить мої діти,га-а-а?
Львівська центральна лікарня.До кабінету лікаря-псиxіатра відкривают сі двері,і...і на четверенькаx поволі залазить xлоп.Доктор так си спокійно каже:
-Йой...А xто,xто то до нас в гості прийшов? А ну я си вгадаю,xто то припер-сі...Ящірoчка чи то вужик якийсь,га-а?Чи то може черепашка? А може то..може то жабка прилізла,га-а?
А xлоп-си так знизу мовить:
-Йой,пане доxтір,та ви зварювалистe,чи шо...Та яка в шляка жабка.Пане доxтір...та я...та я ,шляк би то трафив... висоти-сі бою.
no subject
Date: 2008-12-15 11:57 am (UTC)— Йой, пане доxтір,та ви зварювалистe, чи шо... Та яка в шляка жабка. Пане доxтір... та я... та я, шляк би то трафив... висоти-сі бою.
Варіант відповіді знизу:
— Ні пане доктор, я айтишнік, локалку вам протягую :)
no subject
Date: 2008-12-15 12:04 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-15 12:08 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-15 12:15 pm (UTC)Переводиться до Київської академії наук якийсь академік з російським прізвищем Швец. Всі свої нібито україномовні статті він вперто підписує Швец.
Рильський:
В українській мові є 2 слова, що закінчуються твердим "ц": Швец і поц.
Кажуть, почав писати правильно.
Хоча є ще третє слово, нібито вже літературне: коц.
no subject
Date: 2008-12-18 06:10 am (UTC)обожнюю коци. маю два. треба буде, як повернемось, ще купити.
no subject
Date: 2008-12-18 06:58 am (UTC)no subject
Date: 2009-11-24 06:39 pm (UTC)"Однак коли академік Іван Швець, якого згодом призначили ректором Київського університету, русифікувався, перейменувавши себе на Швеца, саме Рильський дошкульно зауважив на одному із засідань вченої ради Академії наук, що "в українській мові тільки Швец і поц пишуться без м'якого знака". Тільки після того, як академіки відреагували на це гучним реготом, присоромлений Швец повернувся в лоно рідної нації." http://news.lvivport.com/content/view/2142/26/
Див. також: http://www.khpg.org/archive/index.php?id=1120845382
("Я пішов до ректора. Тоді ректором був академік Швец – прізвище писав без м'якого знака.
.............
Він встав, визвірився на мене: "Да мы таким, как ты, черепа ломали! Ты что – против ЦК? Вон отсюда!". А я кажу: "Почекайте, я, може, не туди попав? Може, я попав до дільничного міліціонера? Це точно, що ви – академік Швець?" – "Вон! Чтобы я тебя больше не видел!". Отак от.")
no subject
Date: 2009-11-24 06:58 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-15 12:20 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-15 12:22 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-15 01:01 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-15 01:35 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-15 02:25 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-16 08:55 am (UTC)- Шановні добродійки, а куди це ви так поспішаєте?
- Чего? А на более понятном языке?
- Можно и на более понятном - куда вы, бляди, прётесь?
Пытаюсь вспомнить, где я читал эту историю, и не могу...
no subject
Date: 2008-12-16 03:17 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-16 07:21 pm (UTC)У спілці письменників святкували ювілей з нагоди дня народження Шота Руставелі(аби-б привід був!). Головував Рильський. Коли всі вже добряче прийняли "на груди", коли було переказано вже всі можливі доречні й недоречні тости, хтось почав вмовляти Максима Тодейовича промовити чергового тоста: "Максиме Тодейовичу! Ну, скажіть тепер Ви! Просимо, просимо!"... Той на хвильку замислився, потім повільно піднявся з бокалом у руці й, похитуючись, продекламував імпровіз: "Шото пілі... шото єлі... Слава Шота Руставелі!!!"...
no subject
Date: 2008-12-16 09:16 pm (UTC)І просто заціпенів, коли я заявила, що мені дуже подобаються Загребельний і Іван Франко.
no subject
Date: 2008-12-16 09:24 pm (UTC)Чому ж?
no subject
Date: 2008-12-16 09:41 pm (UTC)Нєкузяво воно, шановні, любити "програмних" авторів...
Мабуть, почитаю йому якось напам'ять щось з ліричних поезій Франка замість "на добраніч, діти". Для мене років в 15 "Чому являєшся мені у сні" було просто прозрінням таким собі...
no subject
Date: 2008-12-16 09:49 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-17 01:38 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-18 06:11 am (UTC)no subject
Date: 2008-12-18 06:11 am (UTC)ну що зробиш, як їм почуття гумору відбило?
no subject
Date: 2008-12-18 07:19 am (UTC)ню-ню.
no subject
Date: 2008-12-16 07:24 pm (UTC)Мій покійний батько був за життя близько знайомий з тодішнім головним редактором "Перця". Той якось розповів йому таку історію:
У спілці письменників святкували ювілей з нагоди дня народження Шота Руставелі(аби-б привід був!). Головував Рильський. Коли всі вже добряче прийняли "на груди", коли було переказано вже всі можливі доречні й недоречні тости, хтось почав вмовляти Максима Тодейовича промовити чергового тоста: "Максиме Тодейовичу! Ну, скажіть тепер Ви! Просимо, просимо!"... Той на хвильку замислився, потім повільно піднявся з бокалом у руці й, похитуючись, продекламував імпровіз: "Шото пілі... шото єлі... Слава Шота Руставелі!!!"...
no subject
Date: 2008-12-16 09:21 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-16 09:29 pm (UTC)no subject
Date: 2008-12-17 08:18 am (UTC)