звіт пр доповідь
Feb. 4th, 2014 11:09 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maryxmasвже повернулися додому.
отже,
Український дім. пройшли практично без проблем -- охоронець на вході спочатку почав вимагати перепустку, потім в мене на очах пропустив купу народу без перепусток, потім таки пустив нас із чоловіком всередину.
я довго шукала туалет -- бо на цокольному поверсі один з них перетворили на душові, а інший був на ремонті, і треба було йти на третій поверх -- а сходи перекриті, і йти треба по вимкненому ексалатору. в самому туалеті (а також на першому поверсі в закутках різних організацій) на підлозі лежать теплі речі -- светри і пальта. я так розумію, це для того, щоб об них витирати ноги. але вся підлога в туалеті в светрах в мене особисто викликала неприємне здивування.
на всіх туалетах, відкритих і непрацюючих, висить оголошення -- у випадку проносу негайно в медпункт! і це правильно.
на цокольному поверсі годують. на третьому поверсі бібліотека (і хлопчик грає на піаніно) -- а нам навіть занести в ту бібліотеку не було що, бо всі книжки, які я планувала на віддачу, ми вже відвезли в Луцьк і занесли в обласну дитячу бібліотеку і в обласну наукову бібліотеку.
до мікрохвона мене допустили добряче о пів на восьму -- бо до того там дядечко робив доповідь про гени в рамках Відкритого університету. він мав закінчити о сьомій, але, як він пояснив, його самого сильно затримали з початком.
Ніна Потарська, власне, одна з чільних організаторок Першої жіночої сотні самооборони, представила мене -- а далі я спочатку троха нервувала, але все одно жваво розповідала про те, чим відрізняється продуктивна праця від репродуктивної, монархія від національної держави, і чому жінки боролися за право називатися громадянами. ну і багато іншого цікавого.
щоправда, цього разу моя розповідь була не настільки добре структурована, як зазвичай -- і я сильно стрибала між темами і епохами, але таки впоралася із тим, щоб все сплести до цілком логічної купи.
потім були питання -- і від чоловіків, і від жінок, і я навіть встигла потоптатися по ідеї легалізації проституції, чим пишаюся -- і розповісти про страшну статистику із домашнім і сексуальним насильством щодо жінок.
добрий![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
dymmar пороздавав листівочки від Жіночого кінозалу.
народу було чимало -- більше сорока, то точно (я тепер шкодую, що не порахувала). щоправда, чимало з них прийшли просто посидіти і покуняти, але Дмитро каже, що багато з них в процесі лекції попрокидался і слухали уважно і навіть схвально хитали головами в особливо потужних моментах лекції :) і більшість слухала до кінця, лише кілька людей пішли до того, як я закінчила говорити.
оце фото мене
авторство фото -- Svitlana Vovk, за що я їй дуже вдячна.
отже, моя місія із несення феміністських ідей у маси триває.
отже,
Український дім. пройшли практично без проблем -- охоронець на вході спочатку почав вимагати перепустку, потім в мене на очах пропустив купу народу без перепусток, потім таки пустив нас із чоловіком всередину.
я довго шукала туалет -- бо на цокольному поверсі один з них перетворили на душові, а інший був на ремонті, і треба було йти на третій поверх -- а сходи перекриті, і йти треба по вимкненому ексалатору. в самому туалеті (а також на першому поверсі в закутках різних організацій) на підлозі лежать теплі речі -- светри і пальта. я так розумію, це для того, щоб об них витирати ноги. але вся підлога в туалеті в светрах в мене особисто викликала неприємне здивування.
на всіх туалетах, відкритих і непрацюючих, висить оголошення -- у випадку проносу негайно в медпункт! і це правильно.
на цокольному поверсі годують. на третьому поверсі бібліотека (і хлопчик грає на піаніно) -- а нам навіть занести в ту бібліотеку не було що, бо всі книжки, які я планувала на віддачу, ми вже відвезли в Луцьк і занесли в обласну дитячу бібліотеку і в обласну наукову бібліотеку.
до мікрохвона мене допустили добряче о пів на восьму -- бо до того там дядечко робив доповідь про гени в рамках Відкритого університету. він мав закінчити о сьомій, але, як він пояснив, його самого сильно затримали з початком.
Ніна Потарська, власне, одна з чільних організаторок Першої жіночої сотні самооборони, представила мене -- а далі я спочатку троха нервувала, але все одно жваво розповідала про те, чим відрізняється продуктивна праця від репродуктивної, монархія від національної держави, і чому жінки боролися за право називатися громадянами. ну і багато іншого цікавого.
щоправда, цього разу моя розповідь була не настільки добре структурована, як зазвичай -- і я сильно стрибала між темами і епохами, але таки впоралася із тим, щоб все сплести до цілком логічної купи.
потім були питання -- і від чоловіків, і від жінок, і я навіть встигла потоптатися по ідеї легалізації проституції, чим пишаюся -- і розповісти про страшну статистику із домашнім і сексуальним насильством щодо жінок.
добрий
dymmar пороздавав листівочки від Жіночого кінозалу. народу було чимало -- більше сорока, то точно (я тепер шкодую, що не порахувала). щоправда, чимало з них прийшли просто посидіти і покуняти, але Дмитро каже, що багато з них в процесі лекції попрокидался і слухали уважно і навіть схвально хитали головами в особливо потужних моментах лекції :) і більшість слухала до кінця, лише кілька людей пішли до того, як я закінчила говорити.
оце фото мене
авторство фото -- Svitlana Vovk, за що я їй дуже вдячна.
отже, моя місія із несення феміністських ідей у маси триває.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2014-02-05 01:08 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 09:07 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 03:44 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 09:08 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 06:14 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 09:08 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 06:35 am (UTC)Із вражень - чудово, що виступаєш легко і дохідливо, уникаючи мало знаних іншими академізмів, заздрю! Щоправда, я би і сленгу уникала, але мо твій досвід роботи з широкою публікою знає щось про їх ефект;)))
У пасажі про повернення жінок додому в пізньорадняські часи, як на мене, логіка зміцнити статус чоловіка як годувальника була скоріше бажаним ефектом, а не головною причиною. Бо серед причин головні бачу дві: підняти народжуваність, яка у 80-х уже мала за моду (у культурному і статистичному значенні) однодітну сім'ю, що віщувало неминуче скоре скорочення кількості населення як корисного ресурсу держави(!); водночас очевидним був вже крах планової економіки, за відсутності ринку праці набір кадрів здійснювався за формальними (і корупційними) схемами, а тому був вкрай неефективний і в "теплих місцях" роздутий, тому назрілим було масове "скорочення" - ось ці дві державні проблеми і вирішувалися за рахунок зведення жінок до матерів-домогосподарок, у легкоманіпульований ресурс трудового резерву.
no subject
Date: 2014-02-05 09:11 am (UTC)я вдаюся до сленгу цілком свідомо -- бо коли люди слухають про таку тривалу і страшну дисркимінацію жінок, вони починають або засмучуватись, або почуватися агресивно і потім страшенно сперечаються, що все не так -- а такі смішні інтермедії знімають напругу і дозволяють їм легше з"їсти те, що я для них приготувала :)
так, ці фактори були -- але й про підвищення статусу чоловіків також йшлося, причому на найвищому рівні -- мовляв, чоловіки рано помирають і їх треба цінувати і берегти, і все таке. але дякую за зауваження, в наступний раз це згадаю.
no subject
Date: 2014-02-05 09:21 am (UTC)Ти молодець!!
no subject
Date: 2014-02-05 09:26 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 06:54 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 09:11 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 08:51 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 09:11 am (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 12:27 pm (UTC)no subject
Date: 2014-02-05 12:29 pm (UTC)