много кавайных зверей

тут. (у товарища вообще, похоже, весь журанл -- одна сплошная копипаста. но копипаста жырная, нажористая. с картинками).
по ссылке, собствено, много всяких котят, обезьянышей, поросят, лемурят и их, надо полагать, мам. потому что с сиськами. или что они там сосут, я не знаю.
умиление и восторг. вот такой вот:


картинки взяты отсюда.

к вопросу о детёнышах

насколько до школы я была очаровательный ребёнок, настолько в школе я выглядела занудной и тоскливой. особенно на официальных фотографиях...


(но это ровно до того момента, как я открывала рот :) тогда я не была ни тоскливой, ни занудной. особенно на уроке. особенно когда трепалась с содедом или соседкой по парте :)

продовжуючи тему

нарила отаке:

60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці. Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:"Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне". Під загальний регіт промовець кудись зник.
70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа. Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: "Куди це ви так поспішаєте, панночко?" Дівиця гордо відповідає: "А я по-вашему не понимаю!". "Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б...ть?"

зі.
Вокзал на Волині. Біля виходу дідок смалить люльку. А дим такий, що очі виїдає..
Підходить до нього міліціянт.
-Шановний, тут палити заборонено! Хіба ви не бачите, що он на тій вивісці написано?
- А що там?
- «Курить запрещено!»
- А! Так то для москалів …

ззі.
і шоб два рази не вставать:

Змучений по тяжкій праці xлоп приxодить додому,сів си їсти,а тут...прибігає дитина і так му тиxо каже:
-Татку,татку-у.....а там у нас в шафі голий пан Ковальський сидить...
-Йой,дитинко моя люба...та я є такий змучени-и-й,таки-и-ий змодований...Хочу лише попоїсти,випити і спати,спати...Дай мені спокій.
Пішло дитя геть...За xвилю приxодить інше ...і теж те саме:
-Ну та-а-атку...А там в шафі голий пан Ковальский сидить чогось...
-Йой,дитинко моя люба...та я є такий змучени-и-й і таки-и-ий змодований...Хочу лише попоїсти,випити і спати,спати...Дай мені спокій...
Пішло дитя геть...За xвилю приxодить саме молодше... і знову те саме:
- Тяа-а-атьку,тятьку...А там в сафі голий пан Ковальский сидить ...
Хлоп сі зриває,біжить до шафи,відкриває її...А там ...голий Пан Ковальський.І каже му так:
-Па-а-н Ковальський..Я є такий змучений і такий змордований...Хочу лиш їсти і спати.А пан прийшов тут...Ну чого пан Ковальський страшить мої діти,га-а-а?

Львівська центральна лікарня.До кабінету лікаря-псиxіатра відкривают сі двері,і...і на четверенькаx поволі залазить xлоп.Доктор так си спокійно каже:
-Йой...А xто,xто то до нас в гості прийшов? А ну я си вгадаю,xто то припер-сі...Ящірoчка чи то вужик якийсь,га-а?Чи то може черепашка? А може то..може то жабка прилізла,га-а?
А xлоп-си так знизу мовить:
-Йой,пане доxтір,та ви зварювалистe,чи шо...Та яка в шляка жабка.Пане доxтір...та я...та я ,шляк би то трафив... висоти-сі бою.

у бывшего знакомца углядела дивное

некий донецкий доктор филологических наук написал статью про украинцев на материале анекдотов.
анекдоты переврал безбожно. за такое в порядочном обществе бьют канделябром.
статья -- дивное смешение штампов, невежества, отрывочных случайно правдивых фактов, домыслов, самомнения. как редколлегия Дружбы народов это пропустила -- для меня лично загадка. не, ну я понимаю, когда словарь Задорнова печатают -- это им сильно денег хочется. а эти-то чего?

но одна фраза меня убила (вторая, про характерника как украинского ниндзю меня сильно поразила. ниндзи бы очень удивились, если бы узнали, что они могут превращаться в волков):

Западный украинец -- понятие очень собирательное, его составляют вуйки, бойки, лемки, гуцулы, русины, а также полищуки, литвины, дулебы, бужане, волыняне, галичи и другие этносы, объединенные территориально и государственно. Правда, попасть в анекдоты удостоились только вуйки и гуцулы. Именно вуйко привнес в образ щирого украинца пулемет, а гуцул ≈ черты природной непосредственности.

мы с супругом возмутились -- почему забыли стрыёв? и если есть галичи, то почему забыли розенбаумов?

и это пишет, на минуточку, доктор филологических наук, заведующий кафедрой теории литературы и художественной культуры Донецкого национального университета, редактор интеллектуально-художественного журнала "Дикое поле"
может, литературовед он и приличный, но вот со всем остальным у него, видимо, не сложилось.

зы.
по большому счёту, критиковать эту статью бессмысленно. потому что там ни методики, ни идеи. одно упорное размазывание сопель по стенам.
впрочем, её можно было бы проанализировать. критический дискурс-анализ -- метод для таких запущенных случаев.